Рішення № 139313725, 17.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/2839/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач Н.М.

за участю:

позивача: Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області - представник Роман М.С.

відповідача: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області- представник не з`явився

третьої особи: Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації -представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області до Виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2026 року Мукачівська окружна прокуратура звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа: Департамент культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації, в якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області щодо неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, об`єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме будівлі Мукачівської торгівельної академії директором якої був Августин Штефан, (м. Мукачево вул. Горького,19), що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області.

Зобов`язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.04.2026 11 України, об`єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме будівлі Мукачівської торгівельної академії директором якої був Августин Штефан, (м. Мукачево вул. Горького,19), що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді виявлено факт протиправної бездіяльності виконавчого комітету Мукачівської міської ради, що полягає у неподанні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України на об`єкт культурної спадщини будівля Мукачівської торгівельної академії директором якої був Августин Штефан, м. Мукачево вул. Горького,19.

Розпорядженням ДАЗО №452 від 11.10.1993 «Про затвердження списку нововиявлених пам`ятників історії і культури в Закарпатській області» та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам`яток" затверджено список пам`ятників історії і культури місцевого значення, до якого, зокрема, включено будівля Мукачівської торгівельної академії, директором якої був Августин Штефан, (м. Мукачево вул. Горького,19).

На запит прокуратури виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області в листі №1400/01-32/3905/42-26 від 14.04.2026 повідомив, що заходи щодо виготовлення облікової документації та подання пропозиції про занесення даного об`єкту культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не вживались.

Невжиття Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єкта культурної спадщини будівлі Мукачівської торгівельної академії директором якої був Августин Штефан, (м. Мукачево вул. Горького,19) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Разом з тим, Закон України «Про охорону культурної спадщини» покладає на Виконавчий комітет Мукачівської міської ради обов`язок забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території Мукачівської ОТГ (п.1 ч.2 ст.6 Закону). Таким чином, наведене свідчить про невиконання Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вищезазначених підзаконних актів, та в підсумку, бездіяльність такого.

05 травня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Запропоновано відповідачу надати відзив на позов в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 06 травня 2026 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа

Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову., що в даному випадку суд і кваліфікує.

25 травня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа: Департамент культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи призначено на 06 серпня 2026 року о 14:00 год.

У судовому засіданні представники позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд, задоволити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи при цьому належним чином повідомленим про дату час та місце судового розгляду.

Від третьої особи - Департаменту культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації, 21 травня 2026 року, надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Обставини встановлені судом.

Розпорядженням ДАЗО №452 від 11.10.1993 «Про затвердження списку нововиявлених пам`ятників історії і культури в Закарпатській області» та виконання заходів, які сприятимуть охороні та збереженню пам`яток" затверджено список пам`ятників історії і культури місцевого значення, до якого, зокрема, включено будівля Мукачівської торгівельної академії директором якої був Августин Штефан, (м. Мукачево вул. Горького,19).

Листом Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 14.04.2026 року за №4004-26, повідомлено Мукачівську окружну прокуратуру Закарпатської області

« що Мукачівська міська рада та її виконавчі органи не виступали замовниками облікової документації на об`єкт культурної спадщини пам`ятки історії місцевого значення Закарпатської області, а саме будівлі Мукачівської торгівельної академії директором якої був Августин Штефан, м. Мукачево вул.Горького,19, рішення ОВК №12 від 16.01.1970 у зв`язку з чим відомості про наявність облікової документації на відповідний об`єкт в органу місцевого самоврядування відсутні.

Щодо внесення відомостей про запитуваний Вами об`єкт культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України повідомляємо, що до Мукачівської міської ради та її виконавчих органів не надходили пропозиції ( у порядку, встановленому Наказом Міністерства культури України 11.03.2013 №158) щодо надання пропозицій про внесення пам`яток історії місцевого значення, розташованих на території Мукачівської міської територіальної громади, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, тому відповідна інформація до консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА не скеровувалась».

Судом також досліджено лист Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 15.04.2026 року за №4080-26, у якому повідомлено позивача:

« На території м. Мукачево по вул. Горького, 19 знаходиться пам`ятка історії місцевого значення Закарпатської області Будівля Мукачівської торгівельної академії, директором якої був Августин Штефан".

Вищезазначена пам`ятка изята під охорону держави розпорядженням Представника Президента України від 11 жовтня 1993 року № 452 „Про затвердження списку нововиявлених пам`яток історії і культури в Закарпатській області" (копія розпорядження додається).

На час підготовки листа до департаменту культури, як органу охорони культурної ної спадщини облдержадміністрації від виконавчого комітету Мукачівської міської ради не надходило пропозицій про занесення вищезгаданого об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (y редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03. 2024 № 158) (далі Порядок) для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України Міністерству культури України необхідно подати Облікову документацію нового зразка. Для укладання охоронного договору (в додатках до нього) також необхідно подати актуалізовану документацію на об`єкт.

Про необхідність виконання Закону України „Про охорону культурної спадщини" департамент культури неодноразово звертався до виконавчих органів місцевих рад територіальних громад (останній лист 20.01.2025 № 06-17/781).

Разом з тим повідомляємо, що в департаменті культури відсутні кошти на звернення до суду з відповідним позовом.».

Відповідно до історичної довідки :

ОСОБА_1 .

Народився 11 січня 1893 у селі Порошково (тепер Перечинський район Закарпатської області) у сім`ї священика ОСОБА_2 .Теологічну освіту здобув в Ужгороді, філософську в Будапешті у 1917 році. Працював викладачем учительської семінарії та реальної гімназії в Ужгороді протягом 1917 1921 років.

У жовтні 1918 p. вів переговори з Українською Парламентарною Репрезентацією у Відні про об`єднання Закарпаття з Галичиною. 18 грудня 1918 р. виступав на з`їзді Мараморощини, де було обрано Сигітську Народну Раду (також мали слово ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Ясіня, Бращайко Михайло Рахів, ОСОБА_5 Великий Бичків[1]). Учасник Всенародного Конгресу Угорських Русинів у Хусті 21 січня 1919 р., який вирішив об`єднати Закарпаття з Україною і заснував Центральну Українську (Руську) Народну Раду Закарпаття, (членом президії якої був до березневих подій 1939 р.).

Августин Штефан був співзасновником «Просвіти», головою Народнопросвітної Ради м. Мукачева (1925 38), співзасновником Учительської Громади (1929) та її останнім головою (1938 39).

Працював також редактором тижневика «Русинъ», а потім щоденника «Русинъ» в Ужгороді (1921 23), співредактор журналу «Підкарпатська Русь» (1924 38), «Учительський Голос» (1930 39) та тижневика української фракції аграрної партії «Земля і Воля» (1934 38).

З жовтня 1938 до березня 1939 р. начальник міністерства шкільництва Карпатської України. На першому засіданні Сойму Карпатської України обраний Головою Сойму. За його кандидатуру проголосувало 20 із 22 депутатів парламенту.

Мотиви та норми права застосовані судом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Охорона об`єктів культурної спадщини є системним комплексом заходів, що здійснюється на державному рівні з метою захисту і збереження об`єктів історикокультурної спадщини та історичного середовища загалом. Сюди входить облік (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), консервація, реставрація, належне утримання та використання пам`яток.

З метою реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини, забезпечення належного рівня охорони, розвитку й збереження історико-культурного середовища шляхом раціонального використання культурної спадщини, здійснення дієвого контролю за дотриманням вимог чинного законодавства України у сфері охорони нерухомих об`єктів культурної спадщини розроблюються регіональні цільові програми з охорони та збереження об`єктів культурної спадщини.

Забезпечення охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь має важливе значення у контексті забезпечення конституційних культурно-духовних прав людини.

Обов`язок охорони державою культурної спадщини проголошено на найвищому (конституційному) рівні.

Положеннями статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Відповідно до абз. 6 ст.1 Закону охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно із ст.13 Закону об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які створюються радами для здійснення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч.1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Одночасно, п.п.10 п.«б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту.

При цьому, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом (п.п.3 п. «а» ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:

1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;

2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України;

5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;

6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини;

11) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини;

12) призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт;

17) укладення охоронних договорів на пам`ятки та ін.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як висновок, звернення прокурора до суду зумовлюється необхідністю захистити інтереси держави, однак ст.53 КАС України не визначає, коли настають такі обставини, а надає право прокуророві, як окремому учаснику адміністративного процесу, визначити їх у кожному конкретному випадку самостійно у будь-якій справі, що підвідомча суду.

Згідно із частиною 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.5 ст.53 КАС України).

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пункту 4 рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р. інтереси держави можуть повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Тобто, зазначений пункт рішення Конституційного Суду України визначив, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави.

Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Одночасно, згідно із вказаним рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Оскільки «інтереси держави є оціночним поняттям», прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Так, чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій.

Таким чином, у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а бездіяльність відповідача порушує норми діючого законодавства, що регулює відносини у сфері охорони культурної спадщини. Згідно зі статтею 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повертаючись до обставин справи, підставою для представництва інтересів держави шляхом подання позову є бездіяльність відповідача з приводу невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення будівлі Мукачівської торгівельної академії директором якої був Августин Штефан, (м. Мукачево вул. Горького,19) та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської військової (обласної) державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

На запит Мукачівської окружної прокуратури виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області в листі №1400/01-32/3905/42-26 від 14.04.2026 повідомив, що заходи щодо виготовлення облікової документації та подання пропозиції про занесення даного об`єкту культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не вживались.

Відсутність в чинному законодавстві конкретних строків для такого подання зумовлено специфікою об`єктів культурної спадщини, які потребують постійної (без визначення будь-яким строком) охорони культурної спадщини в розумінні ст.1 Закону.

Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у даному випадку саме на відповідача - виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області покладається обов`язок щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації про занесення будівлі Мукачівської торгівельної академії директором якої був ОСОБА_1 , (м. Мукачево вул. Горького,19) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Невжиття Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єкта культурної спадщини будівлі Мукачівської торгівельної академії директором якої був Августин Штефан, (м. Мукачево вул. Горького,19) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Разом з тим, Закон України «Про охорону культурної спадщини» покладає на Виконавчий комітет Мукачівської міської ради обов`язок забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території Мукачівської ОТГ (п.1 ч.2 ст.6 Закону).

Таким чином, наведене свідчить про невиконання Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вищезазначених підзаконних актів, та в підсумку, бездіяльність такого..

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи те, що позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також звертає увагу, що у відповідності до статті Закону України " Про охорону культурної спадщини":

За ухилення від підписання охоронних договорів на пам`ятки, порушення режиму використання пам`ятки, порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території, проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам`ятці, зміну призначення пам`ятки, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов`язаних з нерухомими об`єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, а також за невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності винні особи притягаються до адміністративної відповідальності відповідно до закону.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області до Виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області щодо неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, об`єкту культурної спадщини місцевого значення, а саме будівлі Мукачівської торгівельної академії директором якої був ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ), що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області.

3. Зобов`язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04053743) вул. Духновича,2 м. Мукачево

подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України,

об`єкт культурної спадщини місцевого значення, а саме будівлі Мукачівської торгівельної академії, директором якої був Августин Штефан, (м. Мукачево вул. Горького,19), що знаходиться на території Мукачівської ОТГ Закарпатської області.

4. Стягнути з виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04053743) вул. Духновича,2 м. Мукачево на користь Закарпатської обласної прокуратури код ЄДРПОУ 02909967 сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 серпня 2026 року.