Рішення № 139312978, 28.08.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6627/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Авто Імпорт» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Авто Імпорт» (далі ТОВ «Волинь Авто Імпорт», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205170/2026/000026/1 від 06.04.2026, №UA205170/2026/000030/1 від 09.04.2026, №UA205170/2026/000032/1 від 24.04.2026, №UA205170/2026/000033/1 від 24.04.2026, №UA205170/2026/000035/1 від 04.05.2026, №UA205170/2026/000029/2 від 09.04.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою здійснення основного виду діяльності ТОВ «Волинь Авто Імпорт» (покупець) з компаніями «RS AUTO AS» та «KLIKKBIL AS» (Норвегія) (продавці) укладено контракти №08 від 08.10.2025 та №15/09 від 15.09.2025 на придбання легкових автомобілів.

З метою митного оформлення придбаних автомобілів ТОВ «Волинь Авто Імпорт» подано до Волинської митниці МД №26UA205170007099U8 від 08.04.2026, №26UA205170008583U9 від 24.04.2026, №26UA205170006774U0 від 03.04.2026, №26UA205170008582U0 від 24.04.2026, №26UA205170009275U4 від 01.05.2026, №26UA205170007093U3 від 08.04.2026. Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору.

До митних декларацій декларантом подано товарно супровідні документи: контракт, рахунок-фактуру (інвойс), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, автотранспортну накладну (CMR), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця, копію митної декларації країни відправлення, банківський платіжний документ, що стосується товару.

Однак, картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205170/2026/000370, №UA205170/2026/000075, №UA205170/2026/000282, №UA205170/2026/000369, №UA205170/2026/000397 та №UA205170/2026/000296 Волинська митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товару та прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

У графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів Волинською митницею вказано обставини прийняття рішень та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості.

Митну вартість ввезених позивачем товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України) згідно раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.

По кожному з вказаних імпортованих автомобілів декларантом подано митні декларації, зокрема №26UA205170006905U2 від 06.04.2026, №26UA205170007208U2 від 09.04.2026, №26UA20517000868801 від 24.04.2026, №26UA205170008689U0 від 24.04.2026, №26UA205170009388U3 від 04.05.2026, №26UA205170007210U4 09.04.2026, за якими імпортовані позивачем транспортні засоби випущено у вільний обіг.

Позивач наголошує, що ціна поданих декларантом для митного оформлення транспортних засобів вказана в рахунках-фактурах (інвойсах) №3696 від 24.03.2026, №30/8 від 18.03.4026, №3705 від 06.04.2026, №3678 від 18.03.2026, №3718 від 10.04.2026, №14299 від 26.03.2026, які подані позивачем для митного оформлення в підтвердження митної вартості ввезених легкових автомобілів.

Позивач зазначає, що на митну вартість товару не впливає та обставина, що відповідно до інвойсів продавцем (власником) транспортних засобів є RS AUTO AS Hillevagsvein 100, 4016 Slavanger, Norge, KLIKKBIL AS Sentrumsvegen 24, 3539 Fla Norge, однак у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів зазначено власників, інформація щодо яких відсутня в зовнішньоекономічних контрактах, адже продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами транспортного засобу та продавцем.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм МК України не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, а лише підтверджує походження товару та містить інформацію про технічні характеристики транспортного засобу.

В спростування доводів митного органу про те, що відповідно до автотранспортних накладних перевізником товару є РЕ PAVKIUK ANDRII та ТОВ «ПРІМУ» (місце реєстрація Україна), а договору про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку продавця не надано, позивач зазначає, що зі змісту вказаних контрактів та виписаних на їх виконання рахунків фактур (інвойс), не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання у зв`язку із продажем йому ввезених в Україну транспортних засобів, витрати на транспортуванню яких за умовами DAP здійснював продавець, відповідно вартість транспортних витрат за умовами DAP включено до загальної ціни придбаних позивачем транспортних засобів.

Стосовно доводів митного органу про те, що згідно в графа 18, 21 деклараціях країни відправлення Норвегія, які подані до митного оформлення транспортний який здійснює перевезення товару відмінний від транспортного засобу, який здійснює перевезення товару згідно поданої МД та CMR, позивач зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.

Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Отже, враховуючи викладене ТОВ «Волинь Авто Імпорт» в повному обсязі виконано обов`язок подати документи, які кореспондують приписами пунктів 2 (зовнішньоекономічний контракт), 3 (рахунок-фактура (інвойс)), 4 (платіжні документи про переказ коштів), тобто повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів.

Натомість Волинська митниця не встановила розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильності визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за даний товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.123).

У відзиві на позовну заяву (а.с.128-141, 164-176) представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення легкових автомобілів декларантом було подано: МД №26UA205170006774U0 від 03.04.2026, №26UA205170007093U3 від 08.04.2026, №26UA205170007099U8 від 08.04.2026, №26UA205170008582U0 від 24.04.2026, №260A20517000858309 від 24.04.2026 та №26UA205170009275U4 від 01.05.2026 та документи на підтвердження заявлених митних вартостей товару.

Під час перевірки вказаних документів встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом містять розбіжності, а саме:

1) Відповідно до вказаного в інвойсах від 18.03.2026 №3678, від 24.03.2026 №3696, від 06.04.2026 №3705, від 10.04.2026 №3718 продавцем (власником) транспортного засобу є RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016 Stavanger, Norge, однак у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу зазначений власник транспортного засобу, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті (щодо товару №1, №2, №3, №4, №5); відповідно до вказаного в інвойсі від 26.03.2026 №14299 продавцем (власником) транспортного засобу є KLIKKBIL AS Sentrumsvegen 24, 3539 Fla. Norge, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу - BRENNI INGVILD JAKOBSEN, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті (щодо товару №6).

2) З огляду на умови поставки DAP розподіл затрат та перехід ризиків відбуваються в пункті призначення. Згідно контрактів від 08.10.2025 №08 та від 15.09.2025 №15/09 пунктом призначення є Луцьк (Україна), тобто усі витрати на перевезення до м. Луцьк несе Продавець. Однак, згідно гр. 16 автотранспортних накладних перевізником товару є ТОВ «ПРІМУМ» та РЕ PAVLIUK ANDRII (місце реєстрації Україна). Договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку продавця не надано. Також в графі 18, 21 деклараціях країни відправлення Норвегії, яка подана до митного оформлення, транспортний засіб, який здійснює перевезення товару - відмінний від транспортного засобу, який здійснює перевезення товару згідно CMR та МД.

Згідно із пунктом 4 CMR місцем завантаження товару є ATALIN POLAND та Papiernia 53 POLAND, тобто невідомо якою стороною були понесені витрати на транспортування, завантаження, розвантаження транспортного засобу, які за правилами частини десятої статті 58 МК України можуть бути складовими митної вартості.

Згідно із статтями 53-54 МК України декларанту по вказаних вище шести митних деклараціях було запропоновано надати в десяденний термін додаткові документи.

Переліку запитуваних митницею документів не надано, листами повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б достовірно складові митної вартості, митна органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

З огляду на вищевикладене представник відповідача, вважає, що прийняті рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законними та обґрунтованими. Просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, які є аналогічними доводам позовної заяви (а.с.221-228).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.217).

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Суд встановив, що між ТОВ «Волинь Авто Імпорт», як покупцем, та компаніями «RS AUTO AS» (Norway) та «KLIKKBIL AS» (Норвегія), як продавцями, було укладено ідентичні за змістом контракти від 08.10.2025 №08 (а.с.18-21) та від 15.09.2025 №15/09 (а.с.90-92), за умовами яких продавець на умовах, передбачених цим контрактом, продає та зобов`язується передати покупцю, а покупець зобов`язується прийняти у порядку, встановленому цим. Контрактом, товар, перелік якого встановлюється в Інвойсах до цього Контракту.

З митного оформлення ввезеного на територію України товару №1 «легковий автомобіль, марка MERCEDES-BENZ, модель - В 250 Е, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, ємність батареї - 28 кВт/ год, потужність двигуна- 132 Kw, номер кузова - НОМЕР_2 , тип двигуна- електричний, тип кузова- універсал, кількість місць - 5, колісна формула- 4х2, категорія Т3- М1, Призначення- пасажирський, для використання по дорогах загального призначення. Виробник «MERCEDES-BENZ», торговельна марка «MERCEDES-BENZ» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №26UA205170007099U8 від 08.04.2026.

До вказаної митної декларації додано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 08.10.2025 №08 (а.с.18-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 18.03.2026 №3678 (а.с.22, переклад а.с.22 зворот.-23), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.03.2026 №459 (а.с.24), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19.06.2018 EК 89442 201814551404-1 (а.с.28, переклад а.с.29-30), автотранспортну накладну (CMR) від 07.04.2026 №253762 (а.с.33), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця від 08.04.2026 №2483 (а.с.27), митну декларацію країни відправлення №444091 2600 189114 від 01.04.2026 (а.с.25, переклад а.с.25 зворот.-26).

Також з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару №2 «легковий автомобіль, марка- MERCEDES-BENZ, модель-B 250 E, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, ємність батареї - 28 кВт/год, потужність двигуна- 132 kw, номер кузова - НОМЕР_3 , тип двигуна- електричний, тип кузова- універсал, кількість місць- 5, колісна формула- 4х2, категорія Т3- М1 Призначення- пасажирський, для використання по дорогах загального призначення. Виробник «MERCEDES-BENZ», торговельна марка- MERCEDES-BENZ» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №26UA205170008583U9 від 24.04.2026.

До вказаної митної декларації додано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 08.10.2025 №08 (а.с.18-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 18.03.2026 №3678 (а.с.22, переклад а.с.22 зворот.-23), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.03.2026 №459 (а.с.36), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 09.03.2016 № НОМЕР_4 (а.с.42, переклад а.с.43-44), автотранспортну накладну (CMR) від 22.04.2026 №431964 (а.с.38), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця від 23.04.2026 №3023 (а.с.37), митну декларацію країни відправлення №444091 2600 035102 від 14.04.2026 (а.с.40, переклад а.с.40 зворот.-41).

Окрім того, з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару №3 «Легковий автомобіль:-марка- MERCEDES-BENZ, модель- ELECTRIC DRIVE,-бувший у використанні,-календарний рік виготовлення - 2015,-модельний рік виготовлення - 2015,-ємність батареї - 28 кВт/год,-потужність двигуна- 132 kw,-номер кузова - НОМЕР_5 ,-тип двигуна- електричний,-тип кузова- універсал,-кількість місць- 5,-колісна формула- 4х2,-категорія Т3- М1,Призначення- пасажирський, для використання по дорогах загального призначення. Виробник «MERCEDES-BENZ», торговельна марка- MERCEDES-BENZ» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №26UA205170006774U0 від 03.04.2026.

До вказаної митної декларації додано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 08.10.2025 №08 (а.с.18-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 24.03.2026 №3696 (а.с.48, переклад а.с.48 зворот.-49), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 25.03.2026 №478 (а.с.50), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.10.2021 № НОМЕР_6 (а.с.54, переклад а.с.54-55), автотранспортну накладну (CMR) від 02.04.2026 №196789 (а.с.56), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця від 03.04.2026 №2343 (а.с.53), митну декларацію країни відправлення №444091 2600 177844 від 26.03.2026 (а.с.51, переклад а.с.51 зворот.-52).

Окрім того, з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару №4 «Легковий автомобіль марка- КІА, модель- SOUL, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2016, ємність батареї - 27 кВт/год, потужність двигуна- 80 kw, номер кузова - НОМЕР_7 , тип двигуна- електричний, тип кузова- універсал, ?кількість місць- 5, колісна формула- 4х2, категорія Т3- M1, Призначення- пасажирський, для використання по дорогах загального призначення. Виробник «КІА», торговельна марка- KIA» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №26UA205170008582U0 від 24.04.2026.

До вказаної митної декларації додано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 08.10.2025 №08 (а.с.18-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 06.04.2026 №3705 (а.с.60, переклад а.с.60 зворот.-61), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.04.2026 №507 (а.с.62), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.07.2015 № НОМЕР_8 (а.с.65, переклад а.с.66-67), автотранспортну накладну (CMR) від 22.04.2026 №431964 (а.с.68), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця від 23.04.2026 №3024 (а.с.70), митну декларацію країни відправлення №444091 2600 208699 від 24.04.2026 (а.с.63, переклад а.с.63 зворот.-64).

З митного оформлення ввезеного на територію України товару №5 «легковий автомобіль марка- КІА, модель- SOUL, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2018, ємність батареї - 30 кВт/ГОд, потужність двигуна- 80 kw, номер кузова - НОМЕР_9 , тип двигуна- електричний,ип кузова- універсал, кількість місць- 5, колісна формула- 4х2, категорія Т3- M1 Призначення- пасажирський, для використання по дорогах загального призначення. Виробник «КІА», торговельна марка- KIA» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №26UA205170009275U4 від 01.05.2026.

До вказаної митної декларації додано наступні документи : зовнішньоекономічний контракт від 08.10.2025 №08 (а.с.18-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 10.04.2026 №3718 (а.с.74, переклад а.с.74 зворот.-75), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10.04.2026 №520 (а.с.80), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.02.2022 EК 93614 220002995889-1 (а.с.81, переклад а.с.82-83), автотранспортну накладну (CMR) від 30.04.2026 №053038 (а.с.84), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця від 01.05.2026 №3354 (а.с.85), митну декларацію країни відправлення №444091 2600 231030 від 23.04.2026 (а.с.78, переклад а.с.78 зворот.-79).

З митного оформлення ввезеного на територію України товару №6 «легковий автомобіль:-марка- HYUNDAI, модель- KONA,-бувший у використанні,-календарний рік виготовлення - 2019,-модельний рік виготовлення - 2020,-ємність батареї - 64 кВт/год,-потужність двигуна- 150 kw,-номер кузова - НОМЕР_10 ,-тип двигуна- електричний,-тип кузова- універсал,-кількість місць- 5,-колісна формула- 4x2,-категорія Т3- М1, Призначення- пасажирський, для використання по дорогах загального призначення. Виробник «HYUNDAI», торговельна марка «HYUNDAI» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №26UA205170007093U3 від 08.04.2026.

До вказаної митної декларації додано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 15.09.2025 №15/09 (а.с.90-92), рахунок-фактуру (інвойс) від 26.03.2026 №14299 (а.с.93, переклад а.с.93 зворот.-94), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 27.03.2026 №482 (а.с.95), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.07.2022 НОМЕР_11 (а.с.100, переклад а.с.101-102), автотранспортну накладну (CMR) від 07.04.2026 №435873 (а.с.104), довідкове повідомлення експерта автотоварознавця від 08.04.2026 №2482 (а.с.96), митну декларацію країни відправлення №442091 2600 030927 від 30.03.2026 (а.с.97, переклад а.с.98-99).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спецалізованою експертною організацією; 4) бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару; 5) транспортні (страхові) документи (а.с.182-187).

У повідомленнях від 08.04.2026 №28 (а.с.31), від 24.04.2026 №32 (а.с.45), від 03.04.2026 №27 (а.с.57), від 04.05.2026 №37 (а.с.87), від 08.04.2026 №30 (а.с.103) позивач зазначив, що додаткових документів надати не може та просив прийняти рішення без врахування термінів, визначених статтею 53 МК України.

За результатами розгляду поданих документів, Волинська митниця прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA205170/2026/000030/1 від 09.04.2026 (а.с.35), №UA205170/2026/000033/1 від 24.04.2026 (а.с.47), №UA205170/2026/000026/1 від 06.04.2026 (а.с.59), №UA205170/2026/000032/1 від 24.04.2026 (а.с.73), №UA205170/2026/000035/1 від 04.05.2026 (а.с.89), №UA205170/2026/000029/2 від 09.04.2026 (а.с.107) та видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205170/2026/000297 (а.с.34), №UA205170/2026/000370 (а.с.46), №UA205170/2026/000075, №UA205170/2026/000282 (а.с.58), №UA205170/2026/000369 (а.с.72) та №UA205170/2026/000397 (а.с.88), №UA205170/2026/000296 (а.с.106).

У графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що документи містять розбіжності, зокрема:

1) відповідно до вказаного в інвойсі від 18.03.2026 №3678 продавцем (власником) транспортного засобу є RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016 Stavanger, Norge, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 зазначений власник транспортного засобу - FJELLHEIM TROND JOHAN, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті (щодо товару №1);

відповідно до вказаного в інвойсі від 18.03.2026 №3678 продавцем (власником) транспортного засобу є RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016 Stavanger, Norge, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 зазначений власник транспортного засобу - ETTERNAVN/ORG.NAMN FORNAVN, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті (щодо товару №2);

відповідно до вказаного в інвойсі від 24.03.2026 №3696 продавцем (власником) транспортного засобу с RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016 Stavanger, Norge, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 зазначений власник транспортного засобу - BRITO WILLIAM інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті (щодо товару №3);

- відповідно до вказаного в інвойсі від 06.04.2026 №3705 продавцем (власником) транспортного засобу є RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016 Stavanger, Norge, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 зазначений власник транспортного засобу VATSHELLE OLAV EMIL TENNEFOSS, інформація щодо якого відсутня зовнішньоекономічному контракті (щодо товару №4);

- відповідно до вказаного в інвойсі від 10.04.2026 №3718 продавцем (власником) транспортного засобу є RS AUTO AS Hillevagsveien 100, 4016 Stavanger, Norge, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 зазначений власник транспортного засобу - ULSTEIN TERJE, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті (щодо товару №5);

- відповідно до вказаного в інвойсі віл 26.03.2026 №14299 продавцем (власником) транспортного засобу є KLIKKBIL AS Sentrumsvegen 24, 3539 Fla. Norge, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу - BRENNI INGVILD JAKOBSEN, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті (щодо товару №6).

2) з огляду на умови поставки DAP розподіл затрат та перехід ризиків відбуваються в пункті призначення. Згідно контрактів від 08.10.2025 №08 та від 15.09.2025 №15/09 пунктом призначення є Луцьк (Україна), тобто усі витрати на перевезення до м. Луцьк несе продавець. Однак,

згідно гр. 16 автотранспортних накладних від 07.04.2026 №253762 перевізником товару є ТОВ «ПРІМУМ» (місце реєстрації Україна). Договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку продавця не надано. Також в графі 18, 21 декларації країни відправлення Норвегії №444091 2600 189114, яка подана до митного оформлення, транспортний засіб, який здійснює перевезення товару - WR708GH/WZW98YF відмінний від транспортного засобу, який здійснює перевезення товару згідно CMR та МД - AC8559HX/ BK0964XF (щодо товару №1);

згідно гр. 16 автотранспортної накладної перевізником товару є РЕ PAVLIUK ANDRII. (місце реєстрації Україна). Договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку продавця не надано. Також в графі 18,21 декларації країни відправлення Норвегії № 442091 2600 035102, яка подана до митного оформлення, транспортний засіб переміщується через митний кордон власним ходом, а згідно CMR та МД - зазначений транспортний засіб - AC9098HХ AC4247ХО, який вже здійснює перевезення даного товару (щодо товару №2);

згідно гр. 23 автотранспортної накладної від 02.04.2026 №196789 перевізником товару є РЕ PAVLIUK ANDRII (місце реєстрації Україна). Договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку Продавця не надано. Також в графі 18,21 декларації країни відправлення Норвегії №444091 2600 177844, яка подана до митного оформлення, г\транспортний засіб, який здійснює перевезення товару - WR540HE/WR9940P відмінний від транспортного засобу, який здійснює перевезення товару згідно поданої МД- AC9524HХ/ AC0190Х0 (щодо товару №3);

згідно гр. 16 автотранспортної накладної від 22.04.2026 №431964 перевізником товару є РЕ PAVLIUK ANDRI. (місце реєстрації Україна). Договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку продавця не надано. Також в графі 18,21 декларації країни відправлення Норвегії №444091 2600 208699, яка подана до митного оформлення, Транспортний засіб, який здійснює перевезення товару - WR540HE/WR9940P відмінний від транспортного засобу, який здійснює перевезення товару згідно CMR та МД - AC9098HХ/ AC4247XО (щодо товару №4);

згідно гр. 16 автотранспортної накладної від 30.04.2026 №053038 перевізником товару є РЕ PAVLIUK ANDRII. (місце реєстрації Україна). Договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку Продавця не надано. Також в графі 18,21 декларації країни відправлення Норвегії №444091 2600 231030, яка подана до митного оформлення, транспортний засіб, який здійснює перевезення товару - WGM9748F/WZW92YA відмінний від транспортного засобу, який здійснює перевезення товару згідно CMR та МД - AC987SHX/ AC2973ХО (щодо товару №5);

- згідно гр. 16 автотранспортної накладної від 07.04.2026 №435873 перевізником товару є РЕ PAVLIUK ANDRII. (місце реєстрації Україна). Договору (контракту) про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку Продавця не надано (щодо товару №6).

Згідно із пунктом 4 CMR місцем завантаження товару є ATALIN POLAND та Papiernia 53 POLAND тобто невідомо якою стороною були понесені витрати на транспортування, завантаження, розвантаження транспортного засобу, які за правилами ч. 10 ст.58 МКУ можуть бути складовими митної вартості.

Митна вартість визначена за резервним методом згідно із статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Джерелом числового значення митної вартості є: МД від 26.11.2025 №25UA209180097872U3, яка складає 12993,76 євро (щодо товару №1); МД від 15.12.2025 №25UA205150017556U3, за якою оформлено товар, яка складає 16000 євро (щодо товару №2); МД від 23.02.2026 №26UA205170003278U0, яка складає 12748,60 євро (щодо товару №3); МД від 02.12.2025 №25UA209180100293U7, яка складає 11000 євро (щодо товару №4); МД від 12.12.2025 №25UA209180104634U4, яка складає 12805,74 євро (щодо товару №5); МД від 26.11.2025 №25UA401020054311U3, яка складає 14726.26 євро (щодо товару №6).

На підставі МД №26UA205170007208U2 від 09.04.2026 (а.с.32), №26UA205170008689U0 від 24.04.2026 (а.с.39), №26UA205170008688U1 від 24.04.2026 (а.с.71), №26UA205170009388U3 від 07.05.2026 (а.с.86), №26UA205170007210U4 від 09.04.2026 (а.с.105) товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням митниці, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу(частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України(подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню, як те вимагається частиною другою статті 53 МК України.

Так, з матеріалів справи слідує, що ввезення товарів на митну територію України відбулося на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 08.10.2025 №08 (а.с.18-21) та від 15.09.2025 №15/09 (а.с.90-92), укладених між «Волинь Авто Імпорт» (покупець), та компаніями «RS AUTO AS» та «KLIKKBIL AS» (продавці).

Відповідно до пунктів 1.3., 1.4 контрактів товар згідно з цим контрактом постачається партіями. Перелік найменувань кожного виду товару в партії товару, одиниця виміру кожного виду товару, ціна за одиницю найменування кожного виду товару у партії товару, вартість кожного виду. Товару та всієї партії товару, кількість кожного виду товару у партії товару, вказується в інвойсах, які складаються та підписуються сторонами на кожну партію товару. Інвойси до цього контракту є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно із пунктом 3.2 контрактів ціна товару визначається на умовах DAP і вказується по кожному виду товару в інвойсах. Ціна встановлюється у євро та доларах США.

Поставка товару №1 та товар №2 відбулася згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) від 18.03.2026 №3678 на суму 8308,49 євро (а.с.22, переклад а.с.22 зворот.-23), товару №3 згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) від 24.03.2026 №3696 на суму 65,69 євро (а.с.48, переклад а.с.48 зворот.-49), товару №4 згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) від 06.04.2026 №3705 на суму 3747,32 євро (а.с.60, переклад а.с.60 зворот.-61), товару №5 - згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) від 10.04.2026 №3718 на суму 20 042,78 євро (а.с.74, переклад а.с.74 зворот.-75), товару №6 - згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) від 26.03.2026 №14299 на суму 10315 євро (а.с.93, переклад а.с.93 зворот.-94).

Ця вартість відповідає фактурній вартості в МД №26UA205170007099U8 від 08.04.2026, №26UA205170008583U9 від 24.04.2026, №26UA205170006774U0 від 03.04.2026, №26UA205170008582U0 від 24.04.2026, №26UA205170009275U4 від 01.05.2026, №26UA205170007093U3 від 08.04.2026 відповідно.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України вказані документи є документами, що підтверджують митну вартість товару. Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме продавцем у рахунках-фактурах.

Оплата за товар №1 та товар №2 здійснена позивачем на рахунок продавця платіжною інструкцією в іноземній валюті від 19.03.2026 №459 на суму 8308,49 євро (а.с.24, 36), товару №3 - платіжною інструкцією в іноземній валюті 25.03.2026 №478 на суму на суму 65,69 євро (а.с.50), товару №4 - платіжною інструкцією в іноземній валюті 07.04.2026 №507 на суму 3747,32 євро (а.с.62), товару №5 - платіжною інструкцією в іноземній валюті від 10.04.2026 №520 на суму 20 042,78 євро (а.с.80) та товар №6 платіжною інструкцією в іноземній валюті від 27.03.2026 №482 на суму 10315 євро (а.с.95).

Отже, матеріали справи не містять розбіжностей щодо фактурної вартості товару.

З приводу тверджень відповідача про розбіжності в інвойсах та в свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу щодо продавця та власника, суд зазначає, що продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем (комісії, доручення тощо). При цьому наявність в особи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпоряджатися транспортним засобом. Крім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу містить інформацію про технічні характеристики транспортного засобу, необхідні для заповнення митної декларації. Тож реєстраційні документи на транспортний засіб не впливають на рівень митної вартості транспортного засобу, оскільки вони не стосуються числових значень вартості товару.

У пункті 5.2 контрактів від 08.10.2025 №08 та від 15.09.2025 №15/09 обумовлено, що продавець зобов`язується надати інвойс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Проте ні договором, ні чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а заборона вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у статті 53 МК України, установлена у частині п`ятій названої статті.

Матеріали справи не містять доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця.

З поданих декларантом документів (контрактів від 08.10.2025 №08 та від 15.09.2025 №15/09, рахунків-фактур (інвойсів) від 18.03.2026 №3678, від 24.03.2026 №3696, від 06.04.2026 №3705, від 10.04.2026 №3718, від 26.03.2026 №14299 зрозуміло, що продавцем є компанії «RS AUTO AS» та «KLIKKBIL AS» відповідно, на банківський рахунок яких позивач перерахував кошти за придбані автомобілі.

Встановлені судом обставини дозволяють дійти висновку, що розбіжності в документах, про які було вказано у повідомленнях декларанту є надуманими та носять суб`єктивний характер.

Безпідставними є зауваження відповідача про ненадання позивачем договору про перевезення та/або інших документів, які підтверджують понесення витрат на транспортування з боку продавця, та висновки у спірних рішеннях про непідтвердження позивачем складових митної вартості (транспортних витрат).

З контрактів від 08.10.2025 №08 та від 15.09.2025 №15/09 видно, що товар поставлявся на умовах DAP, Луцьк (пункт 2.1) й інше в інвойсах не визначено (умови не змінювалися); ціна товару включає вартість його доставки до місця, зазначено у пункті 2.1, про що вказано у пункті 3.3 контракту.

Згідно з базисом DAP (Delivered At Place поставка в місце призначення) Правил Інкотермс продавець бepe нa ceбe відпoвідaльніcть зa тpaнcпopтувaння вaнтaжу дo узгoджeнoгo міcця. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

Отже, позивач не мав обов`язку організовувати транспортування оцінюваного товару, а отримав його у визначеному договором місці (Луцьк, Україна).

Позивач до митного оформлення надав міжнародні автомобільні накладні (CMR), що застосовуються при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях та є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу та заповнюється відправником вантажу.

Можливість перевезення товару суб`єктом господарювання резидентом України, з яким відправник-нерезидент уклав договір перевезення, не суперечить зовнішньоекономічним відносинам. Тому щоб сумніви митного органу (у тому, що поставка здійснювалася не на вказаних у договорі умовах та не за рахунок продавця - відправника) мали об`єктивне підґрунтя, необхідні фактичні докази, які б вказували на підробку первинних документів договору, інвойсів. Без цих доказів будь-які сумніви є лише припущеннями, які не можуть бути покладені в основу негативного акта суб`єкта владних повноважень.

Суд не заперечує, що митний орган має повноваження упевнюватися в достовірності документів, поданих до митного оформлення товару, однак наголошує, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленнях декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справ митним органом не доведено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Так само ненадання транспортних документів продавця за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача (покупця) можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) самим продавцем.

Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, тому не містить належного обґрунтування вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця.

Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення та в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

У спірних рішеннях митний орган вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

У постанові Верховного Суду від 15.10.2024 у справі №520/6058/24 викладена позиція, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.

В даному випадку рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаному рішенні не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 06.04.2026 №UA205170/2026/000026/1, від 09.04.2026 №UA205170/2026/000030/1, від 24.04.2026 №UA205170/2026/000032/1, від 24.04.2026 №UA205170/2026/000033/1, від 04.05.2026 №UA205170/2026/000035/1, від 09.04.2026 №UA205170/2026/000029/2 є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення, на думку суду, є протиправними.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 15974,40 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 20.05.2026 №258 (а.с.14).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги №03/12-02 від 12.02.2026 (а.с.110), додаткової угоди від 15.05.2026 до вказаного договору (а.с.111), акту здачі прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №4/03/12-02 від 21.05.2026 (а.с.111 зворот.), квитанції №4/03/12-02 від 21.05.2026 (а.с.112).

Відповідно до додаткової угоди від 15.05.2026 акт здачі прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №4/03/12-02 від 21.05.2026 правнича допомога згідно договору №03/12-02 від 12.02.2026 включала: підготовку та подання до Волинського окружного адміністративного суду позовної заяви до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 06.04.2026 №UA205170/2026/000026/1, від 09.04.2026 №UA205170/2026/000030/1, від 24.04.2026 №UA205170/2026/000032/1, від 24.04.2026 №UA205170/2026/000033/1, від 04.05.2026 №UA205170/2026/000035/1, від 09.04.2026 №UA205170/2026/000029/2 із судовим супроводженням справи (підготовки подання відповіді на відзив та інших процесуальних документів) - 10 000 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не погодилася із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу. Вказала, що спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню, не передбачають. Також вказана справа є справою складності, по цій незначної складності, по цій категорії справ є достатньо судової практики, справи розглядається в поряду спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому написання позовної заяви, збір доказів та складання інших процесуальні документів не потребувало додаткових зусиль чи знань.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг (складення позовної заяви, відповіді на відзив), виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, заперечення відповідача щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо стягнення з відповідача витрат за послуги перекладача у сумі 15 840,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних із залученням перекладача, позивач надав рахунок №СФ-0000045 від 14.05.2026, складений ТОВ «ЛА-ВІТА» за перекладацькі послуги (інвойси, митні декларації, техпаспорти) на суму 15 840 грн (а.с.108), акт виконаних робіт №РА-0000045 від 14.05.2026 відповідно до якого ТОВ ЛА-ВІТА» надало позивачу перекладацькі послуги на суму 15840 грн (а.с.108 зворот.), бухгалтерську довідку №10 до вказаного акту (а.с.109), платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №254 від 19.05.2026 про оплату згідно рахунку №СФ-0000045 від 14.05.2026 на суму 15840 грн (а.с.113).

Відповідач заперечив щодо відшкодування витрат на перекладача у зв`язку з їх неспівмірністю із обсягом відповідної роботи (послуги) перекладу, до загального обсягу документа зважаючи на кількість текстової інформації у документах, які підлягали перекладу, до загального обсягу документа.

Так, матеріали справи містять переклад документів, які є доказами у цій справі, здійснений ТОВ «ЛА-ВІТА», а саме: рахунки-фактури (інвойси) від 18.03.2026 №3678 (а.с.22, переклад а.с.22 зворот.-23), від 24.03.2026 №3696 (а.с.48, переклад а.с.48 зворот.-49), від 06.04.2026 №3705 (а.с.60, переклад а.с.60 зворот.-61), від 10.04.2026 №3718 (а.с.74, переклад а.с.74 зворот.-75), від 26.03.2026 №14299 (а.с.93, переклад а.с.93 зворот.-94); свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів від 19.06.2018 EК 89442 201814551404-1 (а.с.28, переклад а.с.29-30), від 09.03.2016 №22008168019 (а.с.42, переклад а.с.43-44), від 11.10.2021 № ЕL 68642 22002549878 (а.с.54, переклад а.с.54-55), № ЕL 72233 201511198047-1(а.с.65, переклад а.с.66-67), від 16.02.2022 EК 93614 220002995889-1 (а.с.81, переклад а.с.82-83), від 11.07.2022 EВ 29051 220003525360-1 (а.с.100, переклад а.с.101-102); митні декларації країни відправлення №444091 2600 189114 від 01.04.2026 (а.с.25, переклад а.с.25 зворот.-26), №444091 2600 035102 від 14.04.2026 (а.с.40, переклад а.с.40 зворот.-41), №444091 2600 177844 від 26.03.2026 (а.с.51, переклад а.с.51 зворот.-52), №444091 2600 208699 від 24.04.2026 (а.с.63, переклад а.с.63 зворот.-64), №444091 2600 231030 від 23.04.2026 (а.с.78, переклад а.с.78 зворот.-79), №442091 2600 030927 від 30.03.2026 (а.с.97, переклад а.с.98-99).

Зважаючи на обсяг послуг (перекладу п`яти рахунків-фактур, шести свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та шести митних декларацій країни відправлення), які є доказами у справі і були досліджені судом), керуючись принципом співмірності цих витрат обсягу виконаної роботи (з урахуванням кількості текстової інформації, перекладеної на українську мову), на користь позивача за рахунок відповідача належить стягнути витрати у розмірі 3000,00 грн.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати в загальній сумі 22974,40 грн (15974,40 грн витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, 4000,00 грн витрати на правничу допомогу адвоката та 3000,00 грн витрати на переклад документів).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Авто Імпорт» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карпенка-Карого, будинок 3, код ЄДРПОУ 45484381) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.04.2026 №UA205170/2026/000026/1, від 09.04.2026 №UA205170/2026/000030/1, від 24.04.2026 №UA205170/2026/000032/1, від 24.04.2026 №UA205170/2026/000033/1, від 04.05.2026 №UA205170/2026/000035/1, від 09.04.2026 №UA205170/2026/000029/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Авто Імпорт» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в загальній сумі 22974,40 грн (двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят чотири гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк