Рішення № 139312879, 27.08.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4645/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД ЛП» про накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД ЛП» (далі - ТОВ «ШЕРВУД ЛП», відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб`єктом господарювання, взятий на податковий облік, зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі ПК України). Станом на 17.03.2026 за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 26855,15 грн. Контролюючий орган вживав заходів з погашення заборгованості в межах повноважень, визначених ПК України, а саме відповідачу було надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 06.04.2023 №0000403-1302-0320 рекомендованим листом «з повідомленням про вручення» поштового відправлення, яка була повернута податковому органу 11.05.2023. Відповідач не сплатив суму наявного податкового боргу. Проведеними позивачем заходами встановлено відсутність у відповідача майна (нерухомого майна, транспортних засобів, тракторів та сільськогосподарської техніки).

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 26855,15 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.33).

Відповідач відзив на позов не подав, хоча копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, проте поштове відправлення повернулося 20.01.2025 на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.22-24), тобто зазначена копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, з врахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), слід вважати, що копія даної ухвали вручена належним чином.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «ШЕРВУД ЛП» 31.07.2017 зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДР (а.с.30-32).

Контролюючий орган надіслав ТОВ «ШЕРВУД ЛП» податкову вимогу форми «Ю» від 08.10.2018 №34498-17 (а.с.20), якою вимагав сплатити податковий борг в сумі 1945,47 грн, проте відповідач не сплатив суму наявного податкового боргу.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 у справі №140/14397/21 стягнуто з рахунків ТОВ «ШЕРВУД ЛП» в банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави податковий борг в розмірі 26855,15 грн (а.с.24зворот-26).

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 у справі №140/14397/21 контролюючим органом надсилались до банківських установ платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, а саме: №276 від 19.08.2025; №79 від 19.02.2025; №ЕПІ-0320-1302-000076902 від 10.11.2025; №ЕПІ-0320-1302-000076901 від 10.11.2025; №ЕПІ-0320-1302-000076906 від 10.11.2025; №ЕПІ-0320-1302-000199331 від 23.01.2026; №ЕПІ-0320-1302-000199523 від 23.01.2026; №ЕПІ-0320-1302-000199521 від 23.01.2026; №ЕПІ-0320-1302-000575913 від 10.03.2026; №ЕПІ-0320-1302-000575939 від 10.03.2026; №ЕПІ-0320-1302-000575654 від 10.03.2026; №ЕПІ-0320-1302-000575949 від 10.03.2026 (а.с.14-19).

Проте, вищевказані платіжні інструкції були повернуті банківськими установами без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.

На адресу ГУ ДПС у Волинській області надійшли: відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №- 3-0/2-1006/2-26 від 03.03.2026 (вх. №4563/5 від 05.03.2026), з якої вбачається відсутність у відповідача зареєстрованих земельних ділянок; відповідь від Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області №08-15/1286 від 24.02.2026 (вх. №3889/5 від 24.02.2026), з якої вбачається відсутність у відповідача тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних меліоративних, причіпних та начіпних машин; відповідь від Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці №3Х/3.2/2819-26 від 23.02.2026 (вх. №3772/5 від 24.02.2026), з якої вбачається відсутність у відповідача зареєстрованого рухомого майна (а.с.9-11).

Отже, проведеними позивачем заходами встановлено відсутність у відповідача майна (нерухомого майна, транспортних засобів, земельних ділянок).

За результатами отримання наведеної інформації посадовою особою ГУ ДПС у Волинській області було складено відповідний акт про відсутність майна №5 від 17.03.2026 (а.с.7).

Станом на 17.03.2026 за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 26855,15 грн, про що зазначено в довідці про наявність заборгованості по платежах до бюджету та підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.12).

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу у розмірі 26885,15 грн позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пунктом 20.1.33 статті 20 ПК України.

Ця норма, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №804/4273/13-а та від 30.05.2022 у справі №825/2335/18.

В силу вимог абзацу 2 підпункту 94.6.2 статті 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Крім того, відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Позивачем, з метою погашення податкового боргу направлялася боржнику податкова вимога форми «Ю» від 08.10.2018 №34498-17.

Станом на 17.03.2026 податковий борг відповідачем не сплачений, що підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Водночас право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Таким чином, податковий орган в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України наділений повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 30 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

За змістом підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Така норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, як підстава для накладення арешту на кошти платника податку у банку, має бути підтверджена під час судового розгляду.

До того ж, така відсутність відповідного майна має бути саме на момент, коли у контролюючого органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом коштів.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Тобто, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в контролюючого органу на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 грудня 2024 року у справі №2040/6056/18, від 18 грудня 2024 року у справі №817/1775/17, від 27 червня 2025 року у справі №813/2423/18від 01 листопада 2023 року у справі №380/4604/20, від 06 лютого 2020 року у справі №826/8691/16, від 24 квітня 2020 року у справі №802/2067/15-а, від 30 квітня 2020 року у справі №813/3003/14, від 14 травня 2020 року у справі №820/5660/16, від 30 травня 2022 року у справі №825/2335/18.

При цьому відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 ПК України, не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є чіткою і обов`язковою до виконання.

У відповідності до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, зокрема, було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.8).

За змістом статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

З урахуванням наведеного, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 26855,15 грн та у нього відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, тому суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «ШЕРВУД ЛП», що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД ЛП», що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, в межах суми податкового боргу в розмірі 26855,15 грн (двадцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 15 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679);

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ШЕРВУД ЛП» (43024, Волинська область, місто Луцьк, проспект Відродження, будинок 22А, офіс 61, код ЄДРПОУ 41489585).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій