Ухвала суду № 139312824, 25.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 серпня 2026 р. Справа № 120/775/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання укласти охоронний договір

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання укласти охоронний договір.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 року, позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини (частину) "Особняк Длуголендського", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , охоронний номер 21-М, взятий на облік на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів №43 від 14.02.1991 року, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768.

06.07.2026 року на адресу суду надійшла заява представника Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження, а саме, боржника: ОСОБА_1 , у зв`язку з відчуженням всієї належної частки (1/2) нерухомого майна 13.05.2025 року, на нових власників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 13.07.2026 року заяву Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.07.2026 року.

Ухвалою суду від 16.07.2026 року розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження відкладено на 25.08.2026.

25.06.2026 року на адресу суду надійшли заперечення ОСОБА_2 щодо заміни сторони виконавчого провадження.

25.06.2026 року учасники процесу у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується документально.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 379 КАС України, суд вважає за можливе розгляд заяви здійснюється за їх відсутності.

Визначаючись щодо наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

За приписами статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 13.07.2023 у справі № 380/16925/21, положення стосовно процесуального правонаступництва закріпленні у статті 52 КАС України, відповідно до якої у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України, якій кореспондують приписи ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4 ст. 379 КАС України).

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Таким чином, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 2-а-1411/11, від 24 квітня 2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03 травня 2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13 грудня 2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29 січня 2020 року у справі №815/1303/17.

Водночас для правильного вирішення питання заміни сторону виконавчого провадження необхідно дослідити питання наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження, у даному випадку, факт правонаступництва, тобто передача прав та обов`язків (адміністративної компетенції) однієї особи іншій.

Як вже зазначено судом вище, на ОСОБА_1 покладено конкретний обов`язок укласти охоронний договір із визначеним органом охорони культурної спадщини.

Тобто, саме ОСОБА_1 є особою, яка була відповідачем у справі, щодо якої судом встановлено наявність відповідного обов`язку та яка зазначена боржником у виконавчому документі.

Суд враховує, що відповідно до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Отже, закон пов`язує виникнення відповідного обов`язку з наявністю у особи статусу власника об`єкта культурної спадщини.

Водночас, наявність у ОСОБА_2 ,та ОСОБА_3 статусу нових власників відповідної частки нерухомого майна, набутої ними 13.05.2025 року, не означає автоматичного переходу до них саме того процесуального обов`язку, який встановлений рішенням суду від 25.06.2024 року.

Заявником не наведено та судом не встановлено норми закону, правочину чи іншої юридичної підстави, відповідно до якої внаслідок відчуження ОСОБА_1 належної йому частки нерухомого майна нові власники стали його правонаступниками у виконавчому провадженні та набули статусу боржників за виконавчим документом, виданим на виконання рішення суду у цій справі.

Сам по собі факт переходу права власності на нерухоме майно не є тотожним правонаступництву у спірних правовідносинах та не є достатньою правовою підставою для заміни боржника у порядку статті 379 КАС України.

Інше тлумачення фактично означало б зміну особи, на яку судовим рішенням покладено обов`язок, без встановлення судом обставин щодо порушення відповідного обов`язку новими власниками та без наявності судового рішення, яким такий обов`язок покладено на них.

При цьому суд звертає увагу, що передбачений статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» обов`язок власника укласти охоронний договір є самостійним обов`язком особи, яка набуває право власності на об`єкт культурної спадщини.

Відтак, набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на відповідну частку об`єкта культурної спадщини може зумовлювати виникнення у них передбаченого законом обов`язку щодо укладення охоронного договору, однак саме по собі не свідчить про набуття ними статусу правонаступників ОСОБА_1 за судовим рішенням у цій справі.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність передбачених частиною першою статті 379 КАС України підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

При цьому, суд звертає увагу, що відмова у заміні боржника у цьому виконавчому провадженні не звільняє осіб, які набули право власності на об`єкт культурної спадщини, від виконання обов`язків, встановлених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

З огляду на викладене заява Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 248, 294, 295, 379 КАС України, суд-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження, - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович