Рішення № 139312149, 11.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15224/25

Провадження № 2/752/3301/26

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 травня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лісненка А,А.,

у місті Києві в приміщенні суду, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

встановив:

18.06.2025 року Департамент патрульної поліції звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до ОСОБА_1 ..

В обґрунтування заявлених вимог представником позивача зазначено, що 23.11.2021 року у м. Києві на Столичному шосе, 103 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volvo XC 90 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу Renault Duster номерний знак НОМЕР_2 , який належить Департаменту патрульної поліції.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.01.2022 року у справі №752/29080/21 відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а відтак вина ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, за наслідками якої було пошкоджено автомобіль Департаменту патрульної поліції є встановленою, не підлягає доказуванню.

На час настання дорожньо-транспортної пригоди транспортний відповідача - автомобіль Volvo XC 90 д.н.з. НОМЕР_1 був забезпечений полісом ОСЦПВВН ТЗ №ЕР-204072873 від 18.05.2021 та полісом добровільного страхування за договором №11077гд1кє від 18.05.2021 року.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «АРКС» (попередня назва «СК «АХА Страхування») здійснила виплати страхового відшкодування на розрахункові рахунки позивача у розмірі 130 000 гривень за договором №ЕР-204072873 від 18.05.2021 та 19 735, 88 гривень за договором №11077гд1кє від 18.05.2021, що склало загальну суму страхової виплати - 149 735, 88 гривень.

За даними висновку експертного дослідження від 21.09.2023 року № ЕД-19-23/14969-АВ сума завданих збитків становить 336 792, 15 гривень, отже різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням склала 187 056, 27 гривень, котру представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень.

Провадження у справі відкрито 05.08.2025 року з призначенням до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позов.

У судовому засіданні сторони у справі відсутні.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності , заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, повідомив суд про відсутність заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно, судові повістки надіслані судом на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку його місця проживання повернуто до суду з відміткою відділу зв`язку про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

Відповідно до статей 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 23.11.2021 року у м. Києві на Столичному шосе, 103 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volvo XC 90 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу Renault Duster номерний знак НОМЕР_2 .

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.01.2022 року у справі №752/29080/21 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме порушенні пунктів 2.3.б, 11.4 Правил дорожнього руху України, що стало причиною настання 23.11.2021 року у м. Києві на Столичному шосе, 103 дорожньо-транспортної пригода за участю транспортного засобу Volvo XC 90 д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу Renault Duster номерний знак НОМЕР_2 . ( а.с.14).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23.11.2021 року в місті Києві на Столичному шосе , 103 з вини відповідача ОСОБА_1 було пошкоджено належний на праві власності позивачу Департаменту патрульної поліції транспортний засіб - автомобіль Renault Duster номерний знак НОМЕР_2 (а.с.13).

За змістом статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до правил частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання створює підвищену небезпеку.

Як видно зі змісту висновку експертного дослідження № ЕД-19-23/14969-АВ складеного 21.09.2023 року Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС за зверненням Управління патрульної поліції у місті Києві, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу - автомобіля Renault Duster номерний знак НОМЕР_2 , який належить Департаменту патрульної поліції, у результаті пошкодження, яке сталося 23.11.2021, станом на момент проведення експертного дослідження, а саме 21.09.2023, складала 336 792, 15 гривень. (а.с. 17 - 42).

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що на час настання дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб відповідача - автомобіль Volvo XC 90 д.н.з. НОМЕР_1 був забезпечений полісом ОСЦПВВН ТЗ №ЕР-204072873 від 18.05.2021 та полісом добровільного страхування за договором №11077гд1кє від 18.05.2021 року. На виконання своїх зобов`язань, відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «АРКС» (попередня назва «СК «АХА Страхування») здійснила виплати страхового відшкодування на розрахункові рахунки Департаменту патрульної поліції у розмірі 130 000 гривень за договором №ЕР-204072873 від 18.05.2021 та 19 735, 88 гривень за договором №11077гд1кє від 18.05.2021, що склало загальну суму страхової виплати - 149 735, 88 гривень. (а.с.15,16).

За правилами ст. ст. 3, 6, 29, абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників; страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого; у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Позивач просить стягнути з відповідача 187 056, 27 гривень майнової шкоди, що складає різницю між фактичним розміром завданої йому шкоди у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу - автомобіля Renault Duster номерний знак НОМЕР_2 , з вини відповідача і страховим відшкодуванням, що було сплачено Департаменту патрульної поліції страховиком ОСОБА_1 ПрАТ «СК «АРКС».

Правилами статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20).

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом враховано правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 13 березня 2018 року у справі №910/9396/17, у якій він зазначив, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Як встановлено судом за матеріалами справи, вартість відновлювального ремонту пошкодженого з вини відповідача транспортного засобу - автомобіля Renault Duster номерний знак НОМЕР_2 , визначена судовим експертом у розмірі 336 792, 15 гривень, позивач отримав страхове відшкодування на загальну суму 149 735, 88 гривень, отже різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням складає 187 056, 27 гривень.

Отже, вимога позивача до відповідача ОСОБА_1 , про відшкодування майнової шкоди завданої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 187 056, 27 гривень, що не була відшкодована страховиком останнього, оскільки розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика піддягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору, при зверненні до суду з позовом, підлягають відшкодуванню відповідно до правил статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

вирішив:

позовні вимоги Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції на відшкодування майнової шкоди 187 056, 27 гривень, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень, що разом становить належну до стягнення суму в розмірі 190 084 (сто дев`яносто тисяч вісімдесят чотири ) гривні 27 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Департамент патрульної поліції, адреса - 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок №3, код ЄДРПОУ 40108646;

відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса - АДРЕСА_1

, РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя К.Г. Плахотнюк