Ухвала суду № 139311332, 26.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

26 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162510000649 від 05.06.2026 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

встановив:

Ухвалою суду від 04.08.2026 року призначено підготовче судове засіданні за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження. Крім того, прокурором подано клопотання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу, в обґрунтування якого прокурор зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 під час досудового розслідування не зникли та існувати не перестали.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти призначення до судового розгляду кримінального провадження. Проти задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою сторона захисту заперечувала, вважаючи зазначені прокурором ризики не доведеними. При цьому захисник зауважив на тому, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, збитки в кримінальному провадженні відсутні, цивільні позови не заявлені, а тому просив обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання або домашнього арешту, а в разі застосування тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави.

Представник потерпілої юридичної особи, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, надав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі. Суд, з урахуванням думки учасників судового провадження, вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності представника потерпілої юридичної особи.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та якими не було заявлено клопотань про витребування певних речей чи документів, про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, необхідності складання досудової доповіді, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе закінчити підготовче судове провадження та призначити судовий розгляд.

Разом із цим, судом встановлено, що Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_6 здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 (єдиний унікальний номер справи 522/4535/26), що не заперечувалось сторонами кримінального провадження та підтверджується даними з офіційного сайту «Судова влада» і судовими рішеннями, розміщеним в ЄДРСР.

За змістом ст.ст.217, 334 КПК України матеріали кримінального провадження, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Зважаючи на вказані норми кримінального процесуального закону щодо необхідності об`єднання в одному провадженні кримінальних проваджень щодо однієї особи, обвинуваченої у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, а також те, що в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження (єдиний унікальний номер справи 522/4535/26) за обвинуваченням ОСОБА_5 , у якому судовий розгляд фактично не розпочато, суд вважає, що вказані кримінальні провадження з метою їх об`єктивного та всебічного розгляду, доцільно об`єднати в одне провадження, оскільки у цих кримінальних провадженнях обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень одна особа, тобто ОСОБА_5 , тому дане кримінальне провадження слід передати судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 для їх об`єднання.

При цьому, суд також враховує, що здійсненням розгляду кримінальних проваджень щодо однієї особи, в даному випадку ОСОБА_5 , одним судом, але різними суддями, будуть порушені такі засади кримінального провадження як верховенство права та законність, передбачені ст.ст.8, 9 КПК України і, в подальшому, в разі визнання особи винуватою у вчиненні злочинів та призначенням покарання за різними вироками, позбавить ОСОБА_5 права на застосування до неї ст.70 КК України та потягне складнощі у виконанні цих судових рішень.

Розглядаючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Питання, які суд повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; вік та стан здоров`я обвинуваченої, щодо якої відсутні відомості, які б перешкоджали триманню її під вартою; те, що вона незаміжня, офіційно не працевлаштована, крім того відносно останньої розглядаються інші обвинувальні акти у Приморському районному суді м.Одеси.

Вищезазначені обставини свідчать про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого переховування обвинуваченої від суду.

Крім того, суд вважає, що в даному кримінальному проваджені існує доведений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 окрім даного кримінального провадження, обвинувачується у інших злочинах корисливої направленості, офіційно не працевлаштована, тобто джерела її існування невідомі, що свідчить про її схильність до вчинення умисних корисливих злочинів.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що в даному кримінальному провадженні існують доведені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливе переховування обвинуваченої від суду; вчинення незаконного впливу на свідків; на вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 та запобігти вище вказаним ризикам, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне обрати відносно неї запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Разом із тим, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченої буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.

Вирішуючи у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України питання про можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

З урахуванням наведеного, враховуючи майновий стан обвинуваченої, а також існування доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Керуючись ст. ст. 314, 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Призначити судовий розгляд обвинувального акту кримінальному провадженні №12026162510000649 від 05.06.2026 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні.

Судовий розгляд здійснювати одноособово.

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 жовтня 2026 року.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_5 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачена ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_5 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинувачену ОСОБА_5 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та/або проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали суду в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на обвинувачену обов`язків, в разі внесення застави, становить до 24 жовтня 2026 року.

Кримінальне провадження №12026162510000649 від 05.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 (єдиний унікальний номер справи 522/14894/26; провадження №1-кп/522/3066/26) передати судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 , в провадженні якої перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 (єдиний унікальний номер справи 522/4535/26), для їх об`єднання в одне провадження.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/14894/26

Номер провадження № 1-кп/ 522/3066/26

Головуючий суддя ОСОБА_1