Ухвала суду № 139311085, 28.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/6190/26

провадження № 2-з/753/167/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Проперті Лігал Сервіс» - Кожиної Тетяни Вікторівни про зустрічне забезпечення позову та витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проперті Лігал Сервіс», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чертока Олександра Федоровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про визнання недійсними електронних торгів (аукціону) та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проперті Лігал Сервіс» (далі по тексту - ТОВ «Проперті Лігал Сервіс», відповідач 1), приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чертока Олександра Федоровича (далі по тексту - приватний виконавець Черток О.Ф., відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (далі по тексту - ТОВ «Глобал Спліт», відповідач 3) про визнання недійсними електронних торгів (аукціону) та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.03.2026 року задоволено заяву про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1881536080000).

Постановою Київського апеляційного суду від 29.07.2026 року апеляційну скаргу ТОВ «Проперті Лігал Сервіс» залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18.03.2026 року - без змін.

Ухвалами Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2026 року та від 25.05.2026 року у задоволенні попередніх заяв відповідача 1 - ТОВ «Проперті Лігал Сервіс» про зустрічне забезпечення позову було відмовлено.

06.08.2026 року представником ТОВ «Проперті Лігал Сервіс» - Кожиною Т.В. сформовано в системі «Електронний суд» повторну (третю) заяву про зустрічне забезпечення позову та витребування доказів, у якій заявник просить застосувати заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 1 666 423,50 грн (вартість майна, сплачена на торгах), а також витребувати від позивача відомості про його майновий стан та банківські рахунки. Заява обґрунтована тим, що позивач проживає у ФРН та не має зареєстрованої нерухомості в Україні (довідки ДРРП), а відповідач зазнає упущеної вигоди від неможливості передати квартиру в оренду в розмірі 240 000 - 264 000 грн на рік.

10.08.2026 року представником позивача - адвокатом Гончаруком М.П. подано заперечення на заяву, у яких зазначено, що за приписами п. 1 ч. 3 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) підстави для обов`язкового зустрічного забезпечення відсутні, оскільки на рахунку приватного виконавця Чертока О.Ф. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 обліковуються надлишково стягнуті від реалізації квартири кошти у розмірі близько 1 344 408,90 грн, які підлягають поверненню позивачу як боржнику. Крім того, накладений арешт не позбавляє відповідача права користування майном та передачі його в оренду на строк до трьох років, а сума 1 666 423,50 грн є вартістю придбаного активу, а не збитками від забезпечення позову.

27.08.2026 року представником відповідача ТОВ «Проперті Лігал Сервіс» через систему «Електронний суд» подано відповідь на заперечення позивача. Заявник стверджує, що кошти на рахунку приватного виконавця не перебувають у фактичному розпорядженні позивача та не є вільним майновим активом; існування судової заборони створює правову невизначеність для орендарів; сума 1 666 423,50 грн та нотаріальні витрати у розмірі 15 000 грн відображають дійсний обсяг майнового інтересу відповідача, якого стосуються судові обмеження.

Дослідивши матеріали заяви, заперечення та відповідь на заперечення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Частиною 4 статті 154 ЦПК України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 154 ЦПК України імперативний обов`язок суду застосувати зустрічне забезпечення настає виключно за умови одночасної доведеності двох юридичних фактів: відсутності зареєстрованого місця проживання позивача в Україні та відсутності у нього на території України майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Водночас, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову мають гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема письмової відповіді приватного виконавця Чертока О.Ф., на його банківському рахунку у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 обліковуються надлишково стягнуті від реалізації спірного майна кошти, які відповідно до ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» належать боржнику (позивачу) та підлягають поверненню останньому. Твердження відповідача про те, що ці кошти не є активом позивача, судом відхиляються, оскільки вказані грошові кошти мають безспірний статус коштів, які належать позивачу, перебувають на території України у банківській системі під контролем органу примусового виконання та є належною гарантією покриття можливих витрат чи збитків.

Щодо доводів відповідача про несення збитків у вигляді упущеної вигоди від неможливості передати майно в оренду та витрат на нотаріальні послуги у розмірі 15 000 грн, суд зазначає наступне.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.03.2026 року вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири та заборони реєстраційних дій. Суд не обмежував відповідача у володінні та користуванні майном (що прямо встановлено постановою Київського апеляційного суду від 29.07.2026 року).

Відповідно до стст. 793, 794 Цивільного кодексу України договір найму житла на строк до трьох років не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, а право користування за ним - державній реєстрації. Отже, встановлені судом обмеження не створюють юридичних перешкод для передачі квартири в оренду та отримання доходу. Доводи про «правову невизначеність» та роздруківки оголошень з мережі Інтернет не є доказами реальності упущеної вигоди у розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки не свідчать про вчинення товариством конкретних дій щодо підготовки приміщення до здачі та зрив реальних правочинів саме внаслідок накладення арешту. Понесені ж відповідачем витрати на оплату нотаріальних послуг під час оформлення придбання майна (15 000 грн) є первинними витратами покупця на набуття права власності, а не збитками, що виникли внаслідок забезпечення позову.

Суд також наголошує на правовій помилковості позиції відповідача щодо визначення розміру зустрічного забезпечення у сумі 1 666 423,50 грн. Ця сума є ціною придбання квартири на електронних торгах (вартістю оспорюваного правочину). Сплата коштів за придбане майно не є збитком від застосування ухвали про забезпечення позову. Механізм повернення коштів у разі визнання торгів недійсними врегульовано нормами матеріального права щодо наслідків недійсності правочину/кондикції та вирішується судом за результатами розгляду справи по суті. Зустрічне забезпечення не може слугувати інструментом передчасного депонування вартості спірного майна на користь відповідача.

Щодо клопотання про витребування від позивача інформації про його майновий стан та рахунки на підставі ст. 84 ЦПК України, суд зазначає, що в силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України тягар доказування підстав для зустрічного забезпечення покладено на заявника. Покладення на позивача обов`язку надавати докази проти самого себе для задоволення заяви іншої сторони суперечить принципу змагальності цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зустрічне забезпечення позову та витребування доказів.

На підставі викладеного та керуючись стст. 81, 84, 154, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

На підставі викладеного, керуючись стст. 81, 154 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Проперті Лігал Сервіс» - Кожиної Тетяни Вікторівни про застосування зустрічного забезпечення позову та витребування доказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.