Ухвала суду № 139311081, 24.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/6037/24

Провадження № 1-кп/331/241/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024082020000005 від 20.03.2024,

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Пологи Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, який обіймає посаду начальника управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та за сумісництвом є виконувачем обов`язків Державного кадастрового реєстратора Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.362 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням на ОСОБА_4 наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 58 від 11.05.2022 покладено виконання обов`язків Державного кадастрового реєстратора Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 564 «Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану», враховуючи лист Головного управління від 18.10.2022 № 21-8-0.22-2776/2-22 та додані до нього документи, відомості про ОСОБА_4 включено до переліку державних кадастрових реєстраторів, які в умовах воєнного стану здійснюють визначені Законом України «Про Державний земельний кадастр» повноваження, який затверджується Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства (зміни в перелік внесені наказом Держгеокадастру від 25.10.2022 № 313). Відповідно, дату 25.10.2022 можна вважати датою надання доступу до Державного земельного кадастру ОСОБА_4 .

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Частиною 6 ст. 9 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Таким чином, ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального правопорушення був уповноваженою особою, якій надано доступ до єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі - Державного земельного кадастру, здійснював встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу.

Так, 08.08.2023 до Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області надійшло Повідомлення про виявлення технічної помилки фізичною особою № ЗВ- 2300019022023 від ОСОБА_7 , разом із недостовірним державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 051307 від 12.05.1997, який містить відомості, що він виданий на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради народних депутатів №217/28 від 24.04.1997 на ім`я ОСОБА_7 на земельну за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,099 га, для розташування кафе з літнім майданчиком.

В подальшому ОСОБА_4 , який виконував обов`язки державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, 08.08.2023 об 11:25 год. в порушення п. 143 Порядку ведення Державного земельного кадастру, яким передбачено обов`язкову перевірку відповідності відомостей з Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які були підставою для внесення таких відомостей, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: вул. Українська, 50, у м. Запоріжжя, за допомогою службового комп`ютера, маючи право на доступ до єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі - Державного земельного кадастру, скориставшись своїм особистим електронним ключем, здійснив вхід до вказаної автоматизованої системи за допомогою відповідних програмних засобів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, несанкціоновано змінив інформацію, яка обробляється в Державному земельному кадастрі, а саме: відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:018:0204 змінив на відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:018:0183 та створив поземельну книгу на останню.

В ході внесення змін та створення поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:018:0183 було змінено площу та цільове призначення архівної земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:018:0204.

Так, у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області не обліковується та не зберігається документація із землеустрою, на підставі якої здійснювалась реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:018:0183, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:018:0204 не проводилась та документація із землеустрою відсутня.

В той же час, в архівному шарі даних геоінформаційної системи Державного земельного кадастру міститься інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:018:0204, площею 0,0028 га, із цільовим призначенням - для розташування гаража.

Після внесення 08.08.2023 змін до Державного земельного кадастру виконувачем обов`язків державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 нова земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:018:0183 стала площею 0,099 га, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

В подальшому державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_8 прийнято рішення № 69141483 від 04.09.2023 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:018:0183 за ОСОБА_7 . Відповідно до висновку експерта за результатом проведення оціночно-земельної експертизи від 05.08.2023 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:018:0183 становить 378 000 грн.

Таким чином, виконувач обов`язків державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_4 , діючи в порушення п. 143 Порядку ведення Державного земельного кадастру, щодо необхідності перевірки відповідності відомостей з Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які були підставою для внесення таких відомостей, діючи умисно, маючи право на доступ до єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі - Державного земельного кадастру, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, прийняв рішення про несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в Державному земельному кадастрі, тим самим змінив площу та цільове призначення архівної земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:018:0204.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст. 362 КК України як несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах вчинена особою, яка має право доступу до неї.

19.08.2026 захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 подане письмове клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. В обґрунтування клопотання зазначено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 362 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є нетяжким злочином, оскільки санкцією цієї норми передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, 3 роки у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років. Згідно з обвинувальним актом зі зміненим обвинуваченням від 13.08.2026 ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, яке відбулося 08 серпня 2023 року, а тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності в даному випадку сплили ще 08 серпня 2026 року. Враховуючи, що з моменту вчинення дій, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 та кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 362 КК України, минуло 3 роки, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, тому, за твердженням захисника, кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю на підставі пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.362 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підтримали. Також обвинувачений висловив усно свою згоду на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти заявленого клопотання, при цьому вказавши на наявність підстав, передбачених ст.49 КК України, оскільки строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності дійсно сплинув і обвинувачений надав свою згоду на таке звільнення.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження та звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 4 ст.286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Також відповідна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 травня 2018 року у справі №200/4664/14-к, згідно якої суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Судом враховано, що передбачений ст.49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) невчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) неухилення особи від слідства або суду.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284, 288 КПК України).

Згідно з обвинувальним актом зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.362 КК України - несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненої особою, яка має право доступу до неї, що карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 362КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту 08 серпня 2023 року, і ця обставина сторонами не заперечується.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст.49 КК України).

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що з 08.08.2023 станом на 24.08.2026 вже минув строк давності щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, який визначений п. 1 ч. 2 ст. 49 КК України.

Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа): досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника і надав свою усну згоду про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність та обґрунтованість заявленого захисником обвинуваченого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується, є злочином невеликої тяжкості, та враховуючи, що з моменту вчинення даного кримінального правопорушення минуло три роки, суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак його слід задовольнити і звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч. 1 ст. 362 КК України.

Судом також враховано, що відповідно до ч.2 ст.288 КПК України суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого у судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 362 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Що стосується цивільного позову Запорізької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд зазначає, що у зв`язку із закриттям кримінального провадження він підлягає залишенню без розгляду.

Також у зв`язку із закриттям даного кримінального провадження процесуальні витрати на проведення експертизи, результати якої оформлені висновком експерта № СЕ-19/108-24/11357-ОЗ від 05.08.2024, необхідно віднести на рахунок держави, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21.

На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284, 288, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 362 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №42024082020000005, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.362 КК України, закрити.

Цивільний позов Запорізької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Процесуальні витрати на проведення експертизи, результати якої оформлені висновком експерта № СЕ-19/108-24/11357-ОЗ від 05.08.2024, віднести на рахунок держави.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 24 серпня 2026 року.

Повний текст ухвали складено і оголошено 27 серпня 2026 року о 16:45 год.

Суддя ОСОБА_9