Ухвала суду № 139310952, 27.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10889/25

Провадження № 2/466/958/26

У Х В А Л А

27 серпня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

24 листопада 2025 року ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та просить:

- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на житлову квартиру АДРЕСА_3 та автомобіль марки «Тойота».

Ухвалою судді від 25.11.2025 заява була залишена без руху для приведення у відповідність до вимог ст. 175 і 177 ЦПК України та позивачці надано строк для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Копія ухвали скерована на поштову адресу позивачки ОСОБА_1 згідно поштового відправлення за трекінговим номером R067092919886.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім певних видів судових рішень, до переліку яких не входять ухвали про залишення позовної заяви без руху. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частинами першою і другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Шевченківського районного суду м. Львова про залишення позовної заяви без руху від 25 листопада 2025 року оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Позивачка не була позбавленою об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої позовної заяви, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень або шляхом звернення до суду за отримання відповідної інформації.

Однак, протягом десяти днів з дня отримання ухвали та до теперішнього часу недоліки позовної заяви не усунуто.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно положень ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частина 7 ст.185 ЦПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху не виконана, позивачка жодним чином не цікавиться долею своєї справи, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачці.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя повернути позивачці.

Роз`яснити позивачці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівської апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення ухвали.

Суддя: П. С. Невойт