Ухвала суду № 139310650, 26.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3917/26

754/9911/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та дружини однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року ОСОБА_1 через представника Грібінюкова І.П. за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з даною позовною заявою.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.06.2026 року позов передано за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Під час вивчення матеріалів було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1ст. 42 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У позовній заяві не вказано відповідача (відповідачів) та третьої особи (третіх осіб).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

У постанові від 15.03.2023 року у справі № 352/371/21 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зроблено правовий висновок наступного змісту. Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Позивач повинен вказати відповідача (відповідачів) та додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (ч. 1 ст. 177 ЦПК України).

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивач звернувся до суду з вимогами, серед іншого, про визнання права власності на житловий будинок, земельну ділянку та квартиру.

П. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.

При цьому, у п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Позивач не зазначив ціну позову та не надав відомостей про дійсну вартість спірного майна.

Таким чином, станом на червень 2026 року відсутні докази на підтвердження розміру майнових вимог, а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогами про визнання права власності.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

За ч. 2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір»).

Згідно із Законом України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на обсяг вимог майнового характеру, судовий збір має становити не менше 1 331,20 грн. та не має перевищувати 16 640,00 грн.

Судовий збір за вимоги майнового характеру має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Фастівська міс/22030101 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA878999980313191206000010854 , код класифікації доходів бюджету 22030101.

Тому, позивачу необхідно надати позовну заяву, де уточнити суб`єктивний склад даної справи та дані про учасників згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Крім того, слід надати звіти про оцінку майна, які підтверджують дійсну його вартість, у відповідності до цього вказати ціну позову та у залежності від вартості майна, надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору за вимоги майнового характеру. Після виправлених недоліків позовної заяви надати докази направлення її копії та копій всіх доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та дружини однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно, залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: Осаулова Н.А.