Ухвала суду № 139310515, 26.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8540/26

Провадження № 2/761/9036/2026

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

26 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Гончаренка Ю.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання недостовірною інформації та її спростування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання недостовірною інформації та її спростування.

В судовому засіданні 26.08.2026р. ОСОБА_1 заявила усне клопотання про відвід секретаря судового засідання у зв`язку з тим, що ним було заброньовано технічно непридатний зал для проведення відеоконференції.

Також заявила клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи поганий зв`язок та неможливості прийняття участі в судовому засіданні.

Для вирішення усного клопотання про відвід секретаря у судовому засіданні оголошена перерва, після якої учасники справи не підключилися для продовження розгляду справи.

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Судом враховано, що судове засідання, яке було призначено 02.07.2026 року не відбулося, оскільки, позивач повідомила суд про те, що у м.Решетилівка, Полтавська обл. повітряна тривога, у зв`язку з чим, судом було відкладено підготовче судове засідання на 06.08.2026 року.

Судове засідання, яке було призначене на 06.08.2026 року було відкладено, у зв`язку з тим, що позивач не з`явилася у судове засідання, судом вживалися заходи щодо підключення ОСОБА_1 у режимі відеоконфернції, однак, Решетилівський районний суд Полтавської області на зв`язок не виходив.

У судовому засіданні 26.08.2026 року ОСОБА_1 заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неналежною якістю зв`язку та зазначила, що секретарем судового засідання заброньовано технічно непридатний зал для проведення відеоконференції.

Однак, суд зауважує, відповідно до п. 2 розділу 6 Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання для належного функціонування механізму бронювання відповідальна особа кожного суду вносить в підсистему відеоконференцзв`язку інформацію про зали судових засідань (їх кількість, доступну дату і час для бронювання тощо) та постійно підтримує в актуальному стані таку інформацію.

Згідно п. 47 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" за наявності в суді технічної можливості учасник справи може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду. Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує такий суд.

Принагідно зауважити, перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи.

За таких обставин, враховуючи строк проведення підготовчого провадження, суд доходить висновку, що наведені позивачкою підстави для відкладення підготовчого судового засідання не можуть бути визнані поважними, відтак, клопотання позивачки про відкладення підготовчого судового засідання задоволенню не підлягає.

З метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи відсутність у матеріалах справи клопотань, які не були заявлені сторонами, суд вважає за доцільне провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи, які спочатку під`єднались до судового засідання в режимі ВКЗ, проте в подальшому з технічних причин не змогли доєднатись до судового засідання.

Суд враховує норму статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Водночас, залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання втретє суперечило б принципу справедливості та перешкоджало б доступу позивача до правосуддя, що є недопустимим.

Щодо клопотання відповідача про поноволення процесуального строку для подання відзиву.

26.05.2026 року та 25.06.2026 року до суду від представника відповідача надійшли відзиви на позовну заяву, також представник просив поновити строк, враховуючи, що вказану ухвалу суду не отримував.

Відповідно до ч.7 ст.178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Згідно із ч.1, 2 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що вказану ухвалу суду було доставлено до електронного кабінету відповідача 28.03.2026 року.

Отже, останнім днем для подання відзиву є 13.04.2026р.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що стороною відповідача не обгрунтовано поважності причини пропуску та не було надано суду доказів поважності пропуску строку на подання відзиву на позов до суду, а доводи представника відповідача спростовується вищевикладеним, суд вважає, що клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву задоволенню не підлягає, а відзиви відповідача підлягають залишенню без розгляду.

Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.

Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2018 у справі №761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.

Як підставу для постановлення окремої ухвали, позивач вказує, що 26.05.2026 представник відповідача - адвокат Нікітенко Дмитро Юрійович подав відзив на позовну заяву без надсилання її копії третій особі на стороні відповідача - Головному управлінню ДПС у Полтавській області, в якому вводить суд в оману, що АТ "Укрпошта" не отримало ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.03.2026, оскільки відповідно до відомостей ЄСІТС відповідач отримав 28.03.2026, про що у матеріалах справи міститься відповідна довідка. Цими протиправними діями адвокат Нікітенко Д.Ю. порушив такі принципи здійснення адвокатської діяльності: верховенства права, законності, незалежності.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Учасники справи мають право, крім іншого, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 178 ЦПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Положеннями ч. 2 ст. 182 ЦПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Згідно із ч. 1, 2 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, суд не розцінює дії представника відповідача Нікітенка Д.Ю. при подачі відзиву з проханням поновити строк, з урахуванням обставин, на які посилається представник, як порушення принципів здійснення адвокатської діяльності.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали у даній справі, у зв`язку з чим, клопотання позивача задоволенню не підлягає.

При цьому, суд враховує, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону.

Постановлення окремої ухвали на підставі ст. 262 ЦПК України є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.

Щодо клопотання позивача про роз`яснення учасникам справи, які обставини входять до предмету доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки пункт 5 частини другої статті 197 ЦПК України визначає таку процесуальну дію як право суду («може роз`яснювати»), а не його безумовний обов`язок за клопотанням учасника справи.

Крім того, зі змісту позову та пояснень позивача від 02.07.2026р. вбачається, що позивач належним чином розуміє предмет спору, чітко визначає обставини, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог, та усвідомлює коло обставин, які підлягають доказуванню у цій справі. Зміст поданих позивачем пояснень свідчить про її обізнаність щодо предмета доказування та розуміння того, які обставини мають значення для вирішення спору, а також якими доказами вона обґрунтовує свою правову позицію.

На виконання вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України судом було здійснено визначені у вказаній нормі дії, необхідні для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає, клопотань про залучення до участі у справі відповідачів, третіх осіб та інших клопотань до суду не надійшло. Наявні у матеріалах справи клопотання, заявлені позивачем у судовому засіданні 25.06.2026р., судом розглянуті.

При цьому, підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви у відповідності до вимог ст.199 ЦПК України судом встановлено не було.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Поряд із цим, суд роз`яснює учасникам судового розгляду визначене положеннями статті 222 ЦПК України право учасників справи подати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Керуючись ст.ст. 189, 196-200, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань позивача про постановлення окремої ухвали, про роз`яснення учасникам справи, які обставини входять до предмету доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, та про відкладення розгляду справи - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву - відмовити.

Відзив відповідача на позовну заяву від 26.05.2026 та 25.06.2026 залишити без розгляду.

Закрити підготовче провадження у справі та призначити справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укрпошта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання недостовірною інформації та її спростування, до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, каб. № 707 на 07.10.2026 року о 11 год. 00 хв.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи користуються процесуальними правами та повинні виконувати свої процесуальні обов`язки у відповідності до ст. ст. 43, 49 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, їх право подати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні.

Встановити порядок дослідження доказів: надання вступного слова учасникам справи, з`ясування обставин, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідження письмових доказів, додаткові пояснення, судові дебати.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки «Судова влада України»: http://sh.ki.court.gov.ua/sud2610/.

У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу суду в частині відмови у поновленні процесуального строку може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28.08.2026 року.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА