Рішення № 139309935, 28.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/1978/26

Провадження № 2/712/2432/26

20 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

Головуючого - судді Марцішевської О.М.,

секретаря судового засідання Безрукової Д.О.,

за участю:

представник позивача Молчанович Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради - органу опіки і піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На момент народження малолітньої дитини громадяни спільно не проживали, реєстрація народження малолітньої в органах ДРАЦС відбулася на підставі пункту першого статті 133 Сімейного кодексу України (якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір?ю, а чоловік батьком дитини).

У червні 2025 року до служби у справах дітей Черкаської міської ради (далі - Служба) звернувся громадянин ОСОБА_5 та повідомив, що з 2019 року займається вихованням та утриманням малолітньої ОСОБА_6 , у зв?язку з тим, що її мати, його колишня співмешканка ОСОБА_2 , залишила йому дитину та виїхала у невідомому напрямку. Зі слів громадянина ОСОБА_5 , з того часу мати не цікавиться життям та здоров?ям малолітньої, не вчиняє жодних дій, спрямованих на налагодження взаємовідносин з дитиною.

Того ж дня, відповідно до вимог чинного законодавства, з метою захисту прав та законних інтересів малолітньої ОСОБА_6 , працівниками правоохоронних органів, у присутності понятих, працівника закладу охорони здоров?я та Служби складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Малолітню було доставлено до КНП «Черкаська міська дитяча лікарня».

На підставі даного Акту, відповідно до рішення виконавчого комітету

Черкаської міської ради від 19.06.2025 № 737, у зв?язку з перебуванням малолітньої в складних життєвих обставинах, що негативно впливають або можуть вплинути на її життя, здоров?я та розвиток малолітню ОСОБА_7 було влаштовано в родину патронатного вихователя.

Згідно з статтею 252 Сімейного кодексу України патронат - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім?ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім?ї послуг, спрямованих на реінтеграцію дитини у сім?ю або надання дитині відповідного статусу для прийняття подальших рішень з урахуванням найкращих інтересів дитини щодо забезпечення її права на виховання в сім?ї або в умовах, максимально наближених до сімейних.

У зв?язку з тим, що встановити місцезнаходження батьків малолітньої не вдалося, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.08.2025 № 996 малолітній ОСОБА_8 був наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.10.2025 № 1341 влаштовано до дитячого будинку сімейного типу Футоймасів.

У результаті проведеної фахівцями роботи, 16.10.2025 на адресу Служби надійшла заява від громадянина Азербайджану ОСОБА_9 про те, що він не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_6 , просить справу розглядати за його відсутності.

Дана заява посвідчена приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Візняк Л. В. У телефонному режимі ОСОБА_3 повідомив, що він не є біологічним батьком дитини, та, наразі, виїжджає на постійне місце проживання до Республіки Азербайджан.

20.10.2025 Службу відвідала громадянка ОСОБА_2 , яка повідомила, що в 2019 році залишила доньку ОСОБА_7 на третіх осіб і з того часу не цікавилася донькою. Громадянка просила надати їй час для налагодження відносин з дитиною та повернення дитини на виховання в її родину.

Станом на 02.02.2026 громадянка ОСОБА_2 не зверталася до Служби або органу опіки та піклування із заявами щодо малолітньої.

Наявними документами підтверджено, що батьки ухиляються від виконання покладених на них обов?язків по вихованню, утриманню та лікуванню дитини, що виражається в їх бездіяльності та свідомому нехтуванні батьківськими обов?язками, чим позбавили малолітню ОСОБА_7 права на належне батьківське виховання та утримання. Комісією не встановлено жодних обставин, які б унеможливлювали виконання батьками обов?язків по вихованню малолітнього. Позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_2 повністю відповідає інтересам дитини, яка не повинна страждати через те, що батьки не піклуються про неї, не дбають про її фізичний та духовний розвиток, свідомо поклавши виконання цих обов?язків на державу.

Позбавлення громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_2 батьківських прав є виправданим і пропорційним, оскільки цього потребують інтереси дитини на зростання у безпечному середовищі.

Позивач просить суд позбавити батьківських прав громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_4 ,

яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з громадянина ОСОБА_9

ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв?язку невідомі, аліменти у розмірі 1/4 всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її утримання, на особовий рахунок дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні державного Ощадного банку України починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду та до повноліття дитини. Стягнути з громадянки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в м. Кіпровоград, РНОКПП НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти у розмірі 1/4 всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її утримання, на особовий рахунок дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні державного Ощадного банку України починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду та до повноліття дитини.

09 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2026 року клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 задоволено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Витребувано від Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян стосовно реєстрації народження дитини.

Представник позивача Молчанович Н.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить задоволити з підстав, викладених у позові. Додатково пояснила, що мати залишила дитину у співмешканця, яких не зареєстрований батьком дитини, підсля чого з 2019 року дитиною не цікавилась. Коли дитина була виявлена як так, що позбавлена батьківського піклування, мати у жовтні 2025 року керівнику служби у справах дітей написала заяву, що забере дитину, проте після цього жодних кроків для реалізації вказаних намірів не здійснила. Відповідач повідомив, що не є біологічнии батьком і взагалі не знав про дитину. Наразі дитина влаштована до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_12 , де їй створені належні умови розвитку та проживання.

В судові засідання відповідачі по справі не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України. Про причини неявки в судові засідання відповідачі суд не повідомляли, своїм правом на надання відзиву на позов вони не скористалися, заяв про відкладення слухання справи чи розгляд справи за їх відсутності до суду не скеровували.

Відповідно до ч.6,7 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду .

Судова повістка надіслана відповідачам рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою їх реєстрації, що підтверджено відповідями департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України. Поштові повідомлення зі штрихкодовими ідентифікаторами R067238657463, R067238658176 повернуті до суду з відміткою згідно трекінгу на офіційному сайті ДП "Укрпошта" про відсутність адресата, отже судові повістки у розумінні ч.8 ст.128 ЦПК України вважаються врученими відповідачам належним чином.

Неповнолітня ОСОБА_13 в судовому засіданні не висловила заперечення по суті позову, вказала, що батьків не пам`ятає.

Представник третьої особи просив розглянути заяву у його відсутність, покладається на розсуд суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, допитавши свідка та заслухавши думку дитини, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами сімейного законодавства.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, виданого Кропивницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області 19.10.2019 року батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00051769422 від 13.06.2025 року, відомості про батька записані відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України.

У червні 2025 року до служби у справах дітей Черкаської міської ради (далі - Служба) звернувся громадянин ОСОБА_5 та повідомив, що з 2019 року займається вихованням та утриманням малолітньої ОСОБА_6 , у зв?язку з тим, що її мати, його колишня співмешканка ОСОБА_2 , залишила йому дитину та виїхала у невідомому напрямку. Зі слів громадянина ОСОБА_5 , з того часу мати не цікавиться життям та здоров?ям малолітньої, не вчиняє жодних дій, спрямованих на налагодження взаємовідносин з дитиною.

Того ж дня, відповідно до вимог чинного законодавства, з метою захисту прав та законних інтересів малолітньої ОСОБА_6 , працівниками правоохоронних органів, у присутності понятих, працівника закладу охорони здоров?я та Служби складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Малолітню було доставлено до КНП «Черкаська міська дитяча лікарня».

На підставі даного Акту, відповідно до рішення виконавчого комітету

Черкаської міської ради від 19.06.2025 № 737, у зв?язку з перебуванням малолітньої в складних життєвих обставинах, що негативно впливають або можуть вплинути на її життя, здоров?я та розвиток, малолітню ОСОБА_7 було влаштовано в родину патронатного вихователя ОСОБА_14 .

Довідкою Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 № 285 від 09.07.2025 року, виданою ОСОБА_15 , встановлено, що ОСОБА_7 оформляв і влаштовував до школи біологічний батько дівчинки ОСОБА_16 , надавши в навчальний заклад копію свідоцтва про народження дитини, копію свого паспорта, медичні документи № Ф-63, Ф-086/1. Контролював процес навчання доньки 2024-2025 навчального року, приводив кожного ранку на навчання і забирав її додому, відвідував батьківські збори. Інші особи до школи не зверталися, під час навчального року участь у навчанні і вихованні дівчинки не брали, відповідальність ніс лише батько ОСОБА_16 . Щодо ОСОБА_9 навчальному закладу нічого не відомо, лише той факт, що він записаний у свідоцтво про народження дитини ОСОБА_6 батьком. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениця 2-Б класу, вважає ОСОБА_16 своїм батьком і в закладі так його називає.

Згідно відповіді № 01-48/150 від 30.06.2025 року Служба у справах дітей Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, за відомостями виконавчого комітету Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована зі своєю донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично там не проживають. Батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за вищевказаною адресою не зареєстрований та не проживає. Інформацією про перебування та фактичне місце проживання сільська рада не володіє.

Відповідно до відповіді з КНП «Другий Черкаський міський центр ПМСД» Департаменту охорони здоров`я та медичних послуг Черкаської міської ради № 552 від 17.07.2025 р., дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідувала лікаря педіатра з жовтня по червень 20118 року. Хто супроводжував дитину невідомо. Протягом 2018-2024 року не зареєстровано звернень з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В серпні 2024 року дитина в супроводі ОСОБА_16 звернулися до лікаря педіатра в зв?язку з хворобою. В зв?язку з необхідністю укладання декларації на медичне обслуговування, було з?ясовано, що поряд з дитиною немає законних представників вказаних в свідоцтві про народження. Про такий випадок було повідомлено до служби у справах дітей Черкаської міської ради. Протягом 2024-2025 років дитину до лікаря педіатра завжди супроводжував ОСОБА_16 , якого ОСОБА_4 вважає своїм батьком. Ніякі інші особи стосовно здоров?я та лікування неповнолітньої ОСОБА_6 в лікувальний заклад не зверталися.

11 серпня 2025 року наказом Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 159-0, малолітню ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знято з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та взято на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У зв?язку з тим, що встановити місцезнаходження батьків малолітньої не вдалося, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.08.2025 № 996 малолітній ОСОБА_8 був наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

22.08.2025 року рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1022 малолітній ОСОБА_4 продовжено строк перебування в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_18 з 10.09.2025 року.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.10.2025 № 1341 влаштовано до дитячого будинку сімейного типу Футоймасів.

У результаті проведеної фахівцями роботи, 16.10.2025 на адресу Служби надійшла заява від громадянина Азербайджану ОСОБА_9 про те, що він не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_6 , просить справу розглядати за його відсутності. Дана заява посвідчена приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Візняк Л. В. У телефонному режимі ОСОБА_3 повідомив, що він не є біологічним батьком дитини, та, наразі, виїжджає на постійне місце проживання до Республіки Азербайджан. Оригінла заяви долучений до матеріалів справи.

20.10.2025 Службу відвідала громадянка ОСОБА_2 , яка повідомила, що в 2019 році залишила доньку ОСОБА_7 на третіх осіб і з того часу не цікавилася донькою. Громадянка просила надати їй час для налагодження відносин з дитиною та повернення дитини на виховання в її родину.

Станом на 02.02.2026 громадянка ОСОБА_2 не зверталася до Служби або органу опіки та піклування із заявами щодо малолітньої.

Рапортом о/у ВКП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції Вергуненка Я. від 14.06.2025 року встановлено, що було знайдено мобільний номер телефону ОСОБА_9 , який повідомив. що проживає у м. Кропивницький, Кіровоградської області і що ОСОБА_19 це його колишня жінка, яку він час від часу бачить в м. Кропивницький, але вона веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольним напоями. Контактів з нею він не має.

Відповідно до характеристики Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ степенів № 13 Черкаської міської ради Черкаської області від 11.11.2025 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 2-Б класу СШ № 13, остання навчається в школі з 01 вересня 2025 року. За період навчання продемонструвала достатній рівень знань з основних предметів начального плану. Дитина вміє читати, розуміє прочитане, дає відповіді на запитання за змістом. Пише з деякими помилками, проте виявляє старанність. У математиці засвоїла основні поняття та вміє виконувати прості арифметичні дії в межах програми. На уроках активна, старається виконувати завдання самостійно. Аліна дисциплінована, дотримується встановлених правил поведінки в класі та школі. Має доброзичливі стосунки з однолітками, ввічлива у спілкуванні з дорослими. За потреби звертається за допомогою до вчителя. З родиною підтримується контакт. Батьки-вихователі залучаються до навчального процесу, співпрацюють з класним керівником та цікавляться успіхами дитини.

Згідно висновку виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1899-01-21 від 02.02.2026 р. про доцільність позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою висновку зазначено, що наявними документами підтверджено, що батьки ухиляються від виконання обов`язків по вихованню, утриманню та лікуванню малолітньої, що виражається в їх бездіяльності та свідомому нехтуванні батьківськими обов`язками, чим позбавили дитину права на належне батьківське виховання та утримання. Комісією не встановлено жодних обставин, які б унеможливлювали виконання батьками своїх обов`язків по вихованню доньки. Позбавлення ОСОБА_9 та ОСОБА_2 батьківських обов`язків повністю відповідає інтересам дитини, яка не повинна страждати через те, що батьки не піклуються про неї, не дбають про її фізичний та духовний розвиток, свідомо поклавши виконання цих обов`язків на державу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дала покази про те, що ОСОБА_20 з жовтня 2025 року перебуває у дитячого будинку сімейного типу, ніхто з родичів дитиною не цікавився. Дитина потребувала медичниї допомоги стоматолога, яку їй надали. Також запезпечуються належні умови для проживання та розвитку дитини.

Оцінивши зібрані у справі докази в сукупності, суд доходить таких висновків.

Статтею 8 Європейської конвенції з прав людини (далі Європейська конвенція) гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Втручання у право на повагу до сімейного життя спричиняє порушення статті 8 Європейської конвенції, за винятком випадків, коли воно здійснюється «згідно із законом», має ціль або цілі, що є легітимними згідно з пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення згаданої вище цілі або цілей (пункт 83 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гаазе проти Німеччини»).

При цьому, право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Європейської конвенції (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України»). У вказаній справі Європейський Суд з прав людини наголошено, що визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8.

Позбавлення відповідачів батьківських прав охоплюється статтею 8 Європейської конвенції і є втручанням у їх право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Можливість такого втручання передбачена національним законом. Зокрема, відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України (далі СК) батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Таким чином, системний аналіз положень національного законодавства та міжнародних договорів, ратифікованих у встановленому законом порядку, дають підстави для висновку, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно-правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Крім того, позбавлення батьківських прав є, насамперед, способом захисту прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні цього питання має бути виявлений позитивний результат в долі дитини (дітей), який має настати після позбавлення батьків їх прав. Непередбачуваність позитивного результату у конкретній ситуації позбавляє змісту застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.

Як встановлено статтею 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під піклуванням і під відповідальністю своїх батьків та в будь-якому випадку в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості (Принцип 6 Декларації прав дитини).

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Представник позивача в судовому засіданні для доведення позовних вимог надала пояснення та докази, що відповідачі тривалий час належним чином не виконують свої батьківські обов`язки, не цікавляться здоров`ям дитини, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримують дитину.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що відповідачі свідомо не бажають приділяти своїй малолітній дитині увагу, спілкуватися з нею, брати участь в її вихованні, тобто можна стверджувати, що вони свідомо, умисно нехтують своїми батьківськими обов`язками.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про ухилення відповідачами від виконання батьківських обов`язків протягом тривалого часу шляхом байдужого відношення до потреб розвитку та утримання дитини всупереч її інтересам.

Суд виходить з того, що наданням вказаних доказів позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування. Вказані докази не були спростовані відповідачами і тому підлягають врахуванню при розв`язанні спору, в іншому випадку буде порушений принцип змагальності судового процесу.

Оцінюючи питання наявності підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав як крайньої міри втручання у сімейні зв`язки, суд доходить висновку, що вказані зв`язки передусім припинені самими відповідачами внаслідок того, що останні не виявляють будь-якої зацікавленості щодо життя та розвитку своєї дитини та не вживають будь-яких заходів щодо встановлення систематичного контакту з нею як особистого, так і за допомогою соціальних мереж чи телефонного зв`язку.

Враховуючи характер поведінки відповідачів, суд вважає, що позов про позбавлення батьківських прав підлягає до задоволення за встановлених обставин, виходячи з найкращих інтересів дитини.

Виходячи з конкретних обставин справи, втручання у право відповідачів здійснюється з метою захисту прав малолітньої дитини на належне батьківське піклування, що підпадає під виняток, передбачений пунктом 2 статті 8 Європейської конвенції і підтверджує наявність вимоги щодо «законної мети» такого втручання, оскільки факт ухилення відповідачів у здійсненні батьківських прав об`єктивно підтверджений зібраними у справі доказами.

За змістом ст. 18 Конвенції про права дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Стаття 27 Конвенції Про права дитини дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У відповідності зіст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно до ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, до стягнення з відповідача ОСОБА_2 підлягають аліменти на користь ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особовий рахунок дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття. До стягнення з відповідача ОСОБА_9 підлягають аліменти на користь ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на особовий рахунок дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальний стан відповідачів, які не обмежені у працездатності, отже мають можливість працювати та за рахунок заробітку брати участь в утриманні малолітньої дитини.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає ст.280 ЦПК України. Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 4,7,10,81,141,263-266 ЦПК України, ст. ст. 141,150, 155, 164-166 СК України, суд, -

Повний текст рішення буде складенийпротягом п`яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини рішення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Позбавити ОСОБА_9 батьківських прав у відношенні до малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 1419 від 09.10.2017 року Кропивницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області).

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні до малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 1419 від 09.10.2017 року Кропивницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області).

Стягнути з ОСОБА_9 аліменти у розмірі 1/4 всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,

на користь ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її утримання, на особовий рахунок дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні державного Ощадного банку України починаючи з 16 лютого 2026 року та до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,

на користь ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її утримання, на особовий рахунок дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні державного Ощадного банку України починаючи з 16 лютого 2026 року та до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_9 судовий збір в сумі 2662,40 грн. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2662,40 грн. в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст рішення складений 28 серпня 2026 року

Позивач: Виконавчий комітет Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Благовісна, 170, ЄДРПОУ: 04061547).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).