Постанова № 139309620, 28.08.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2979/26

28 серпня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

представника позивача адвоката Больбіної С.С.

представника відповідача Добровчан К.Ю. (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7462111 від 29.06.2026, винесеної поліцейським відділення поліції № 2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції Шкробою В.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Зазначену постанову вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню. При цьому покликається на те, що зазначеного у вказаній постанові правопорушення не допускав, докази його вини відсутні.

При накладенні на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП посадовою особою не з`ясовано повно, всебічно та об`єктивно всіх обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, чим порушено вимоги ст. 280 КУпАП.

Вважає, що викладені у постанові висновки про вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи та в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Больбіна С.С. заявлені вимоги підтримала, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини та просила позов задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, місце та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Добровчан К.Ю. у задоволенні позовних вимог до Департаменту патрульної поліції просила відмовити у зв`язку з тим, що останній не є належним відповідачем у справі.

При цьому покликалася на те, що оскаржувана постанова винесена поліцейським відділення поліції №2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, а не інспектором полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції. Патрульна поліція не включена до складу ГУНП. Головне управління Національної поліції в Рівненській області є самостійною юридичною особою, до структури якого відносяться: апарат ГУНП в Рівненській області, підрозділи, підпорядковані ГУНП в Рівненській області, територіальні (відокремлені) підрозділи ГУНП в Рівненській області. До структури головних управлінь Національної поліції в областях належать сектори реагування патрульної поліції (для відділів поліції, де відсутні підрозділи Департаменту патрульної поліції). Відділення поліції №2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області не є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а є територіальним відокремленим підрозділом ГУНП в Рівненській області, тому Департамент патрульної поліції не може бути відповідачем у вказаній справі.

Направлений на адресу суду відзив на позовну заяву, поданий т.в.о. заступника начальника ВП № 2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області А. Тітом суд не приймає до уваги, оскільки доказів того, що останній уповноважений представляти інтереси ГУНП в Рівненській області у вказаній справі не надано.

Крім того, суд вважає необгрунтованим клопотання про залучення відділення поліції № 2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області в якості співвідповідача у справі, оскільки останній не є самостійною юридичною особою, входить до структури ГУНП в Рівненській області.

Заслухавши думку представників сторін та дослідивши надані докази, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно до ч. 1 ст. 40 цього ж Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом встановлено, що постановою поліцейського ВП № 2 (м. Костопіль) РУП ГУНП в Рівненській області старшого сержанта поліції Шкроби В.І. серії ЕНА № 7462111 від 29.06.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.

У постанові зазначено, що 29.06.2026 о 12 год. 32 хв. по вул. Лесі Українки,33 в м. Костопіль водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «NISSAN E-NV 200», номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті та під час руху розмовляв по мобільному телефону, тримаючи його в руці, чим порушив п. 9.2 б Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 9.2 б Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина друга статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Разом із тим суду не надано доказів того, що позивач у вказаний у постанові час під час керування транспортним засобом допустив порушення вимог п. 9.2 б Правил дорожнього руху, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та у працівника поліції були законні підстави для зупинки транспортного засобу під його керуванням.

Представником ВП № 2 РУП ГУНП в Рівненській області до відзиву на позовну заяву у підтвердження вини ОСОБА_1 надано оптичний диск, на якому зафіксовано процедуру оформлення матеріалів щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого, ознак цифрового підпису автора.

Шляхом огляду змісту оптичного диску, судом встановлено, що на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій та він поданий не уповноваженою на те посадовою особою.

Крім того, зазначений відеозапис не містить інформації щодо обставин вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1222 КУпАП, факту порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 9.2 б Правил дорожнього руху.

Таким чином наданий суду відеозапис не є належним та допустимим доказом у справі в розумінні ст. 74 КАС України.

Інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином суд вважає, що позивачем доведено, що при винесенні оскаржуваної постанови посадовою особою не з`ясовано всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні.

У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем належних та допустимих доказів у підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, не надано.

Сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є свідченням наявності складу, події правопорушення та вини позивача у його вчиненні.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (Постанова ВАС КАС від 30 травня 2018 року у справі №175/1982/16-а (2а/175/10/16).

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ст. 72 76, 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.

Покликання позивача на те, що при притягненні його до адміністративної відповідальності відповідачем допущені порушення вимог закону суд вважає доведеними.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, зокрема вони підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 3, 5-10, 12, 72-77, 90, 99, 139, 246, 250, 257, 260, 286 КАС України, ст. 7, 9, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ст. 245, 246, 248, 249, 251, 254, 268, 280, 283, 285, 287, 288, 293 КУпАП,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7462111 від 29.06.2026, винесену поліцейським відділення поліції № 2 (м. Костопіль) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшим сержантом поліції Шкробою Віталієм Івановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Інформація про сторони:

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Рівненській області, вул. Хвильового,2, м. Рівне, ЄДРПОУ 40108761.

Відповідач - Департамент патрульної поліції, вул. Федора Ернста,3, м. Київ, ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст судового рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя: Снітчук Р.М.