Рішення № 139309117, 28.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/5187/26

Провадження №2/552/3277/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Державне підприємство «Торецьквугілля»,

третя особа Полтавський обласний центр зайнятості,

третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торецьквугілля» про припинення трудових відносин,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ДП «Торецьквугілля» про припинення трудових відносин.

В позовній заяві посилався на те, що з 17 грудня 2019 року перебуває в трудових відносинах з ДП «Торецьквугілля».

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та окупацією міста Торецьк Донецької області він був змушений залишити своє постійне місце проживання в місті Торецьк та переміститися до міста Полтави.

Наказом №97/к від 01.07.2022 року позивача було вирішено тимчасово звільнити (призупинити дію трудового договору, до моменту виявлення причин неявок на роботу або закінчення ведення бойових дій) та зняти робітників, з якими припинено дію трудового договору з списового складу ВП «Шахта «Центральна» на цей період.

Проте він ще досі перебуває у трудових відносинах з роботодавцем ДП «Торецьквугілля», який перебуває на окупованій території.

З 18.03.2024 року ОСОБА_1 прийнято на роботу за сумісництвом до ТОВ «Ортопед» на посаду слюсаря з механоскладальних робіт.

Проте факт не припинення трудових відносин з ДП «Торецьквугілля» призводить до порушення його трудових прав та неможливості влаштуватися на основне місце роботи.

ДП «Торецьквугілля» знаходиться на тимчасово окупованій території України, на підконтрольну територію не виїжджало, контакти уповноважених осіб відповідача на підконтрольній території знайти не вдалось.

Відповідно позивач позбавлений можливості звільнитися у порядку, встановленому законом, шляхом подачі заяви про звільнення роботодавцю.

Вказував, що його трудові відносини з ДП «Торецьквугілля» фактично припинені з 01.07.2022 року, з моменту, з якого позивач не виконує роботу за трудовим договором, а роботодавець не сплачує заробітну плату.

Тому позивач просив суд визнати припиненими трудові відносини між ним та Державним підприємством «Торецьквугілля» у зв`язку із звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з дня звернення до суду.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 25 червня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ДП «Торецьквугілля» відзив на позов не надав.

Третя особа Полтавський обласний центр зайнятості надала пояснення.

У пояснення зазначила, що законодавством встановлено можливість звільнення особи через центр зайнятості виключно з метою отримання статусу безробітного. Позивач ОСОБА_2 на обліку в Полтавському центрі зайнятості не перебуває, а відповідно до змісту позовної заяви, працює за сумісництвом в ТОВ «Ортопед», тому вказаний порядок не може бути застосований, з огляду на те, що позивач бажає припинити трудові відносини без наміру набути статус безробітного.

Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області пояснення по справі не надала, проте подала заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти позовних вимог позивача.

Інші заяви по суті справи або клопотання учасниками справи суду не подавалися.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з Державним підприємством «Торецьквугілля» з 17 грудня 2019 року.

Згідно витягу з наказу від 01.07.2022 року №97/к «Про організацію роботи в умовах воєнного стану» позивача, ОСОБА_1 , тимчасово звільнено з посади гірничого майстра підземного (призупинено дію трудового договору до моменту виявлення причин неявок на роботу або закінчення ведення бойових дій) та знято з спискового складу ВП «Шахта «Центральна» на цей період (а.с. 7).

Згідно відповіді №3235788 від 28.08.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, з жовтня 2023 року заробітна плата ОСОБА_1 ДП «Торецьквугілля» не нараховується та не виплачується, дата звільнення з роботи відсутня.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» із змінами, територія м. Торецьк, Торецької міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області є територією з активними бойовими діями з 24.02.2022.

Державне підприємство «Торецьквугілля» знаходиться за адресою Донецька область, Бахмутський район, місто Торецьк, вулиця Дружби, будинок 19.

Як вбачається із довідки №1601-5002822687 від 19.06.2023 року позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Таким чином встановлено, що підприємство, на якому працював позивач, розташовано на території, де ведуться бойові дії, а тому він не має можливості повернутися до виконання своїх трудових обов`язків в ДП «Торецьквугілля». Так само він не має можливості направити заяву про звільнення засобами поштового зв`язку, оскільки поштове сполучення з територіями, де ведуться активні бойові дії відсутнє, а інформація щодо зміни фактичного місця розташування роботодавця відсутня.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Частиною першою статті 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За змістом ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-IX визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).

Таким чином, судом встановлено, що трудові відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, проте позивач позбавлений можливості оформити їх припинення у порядку, передбаченому законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торецьквугілля» про припинення трудових відносин задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Державним підприємством «Торецьквугілля» (код ЄДРПОУ 33839013) припиненими з 19.06.2026 року у зв`язку із звільненням з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 ,

відповідач Державне підприємство «Торецьквугілля», адреса: Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013,

третя особа Полтавський обласний центр зайнятості, адреса: м. Полтава, вул. Сінна, 45, код ЄДРПОУ 03491234,

третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, адреса: м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927.

Повне судове рішення складено 28.08.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова