Постанова № 139308882, 26.08.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4976/26

Провадження № 3-979/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 серпня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює молодшим оператором у ТОВ «VDMAIS», РНОКПП НОМЕР_1

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

02.08.2026 року о 15:40 год. в м. Обухів, траса Н-01 46 км водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ Ланос д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не дотримався безпечної швидкості руху та під час гальмування виїхав на зустрічну смугу для руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Mercedes д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку.

В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, завдано матеріальних збитків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3б, 12.1 ПДР України, відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, пояснивши, що ОСОБА_2 , намагаючись повернути із головної дороги ліворуч на другорядну, в порушення ПДР України зайняла місце на дорозі на його смузі руху, тобто на зустрічній смузі. Оскільки він не розраховував на таке порушення ПДР з боку інших учасників, як тільки виявив небезпеку, почав застосовувати екстрене гальмування, але зрозумівши, що не може уникнути зіткнення, вирішив здійснити об`їзд перешкоди у вигляді ТЗ під керуванням ОСОБА_3 ліворуч, і в цей час несподівано ОСОБА_3 здійснила різкий рух ТЗ ліворуч на свою смугу руху, в результаті чого і сталося зіткнення.

Потерпіла ОСОБА_2 , допитана в судовому засіданні, як свідок під присягою, надала пояснення, які зводяться до наступного. Вона рухалася по головній дорозі, яка має по дві смуги руху в обох напрямках і зустрічні напрямки розділені огорожею, після закінчення огорожі її дорога розділилася на три смуги, крайня ліва з`явилася як така, що передбачена для поступового з`їзду ТЗ, які мають намір повернути ліворуч. З`їхавши на свою крайню ліву смугу руху для повороту, вона зупинилася, щоб пропустити ТЗ, які рухаються в зустрічному напрямку, в цей момент на її смугу з`їхав ТЗ ОСОБА_1 , пересік суцільну лінію розмітки, перетин якої був для нього заборонений, та почав рухатися на неї «в лоб». Вона, оцінивши ситуацію, прийняла негайне рішення з`їхати праворуч на її ж смугу руху «середню» з трьох, але ТЗ ОСОБА_1 також почав рухатися в цю ж смугу, тобто повертати ліворуч, в результаті чого не вдалося повністю уникнути зіткнення, і удар стався передньою лівою частиною ТЗ ОСОБА_1 та задньою лівою частиною її автомобіля.

Суд, заслухавши пояснення обох водіїв ТЗ, прийшов до переконання, що головним спірним питанням для них, яке формує протилежність позиції учасників цієї справи, є приналежність смуги руху, на якій зупинився автомобіль під керуванням ОСОБА_4 .

Так, обидва учасники стверджують, що вказана смуга руху є смугою, яка передбачена для їхнього руху, незважаючи на те, що водії рухалися у зустрічному напрямку один до одного.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що саме водій ОСОБА_1 неправильно оцінив дорожню обстановку, виїхавши на смугу зустрічного руху, перетнувши при цьому суцільну лінію розмітки, оскільки добросовісно помилявся, вважаючи цю смугу своєю. Такій помилці значною мірою могла сприяти неякісність (затертість) суцільної лінії розмітки на цій ділянці дороги, про що зазначала й сама потерпіла ОСОБА_2 .

Позиція ОСОБА_1 спростовується не тільки показаннями потерпілої ОСОБА_3 , а й схемою ДТП, де відображено п`ять смуг руху: три у напрямку ОСОБА_3 та дві у напрямку ОСОБА_1 . Із наданих ОСОБА_3 відеодоказів вбачається, що смуга, на якій вона зупинилася, готуючись до маневру повороту ліворуч, є її смугою руху, призначеною виключно для з`їзду з крайньої лівої смуги, по якій вона рухалася раніше, і яка (тобто додаткова третя смуга) з`являється після завершення огорожі. Ця третя смуга в напрямку ОСОБА_3 по ходу дороги з`являється і з боку ОСОБА_1 , однак від неї його смугу відокремлює суцільна лінія розмітки, яка відповідно до ПДР України забороняла йому виїзд на цю смугу для руху в своєму напрямку. Таким чином, і схема ДТП, і відеодокази узгоджуються саме з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , а не з версією ОСОБА_1 .

Обидва учасники ДТП не заперечували, що зіткнення сталося на смузі руху ОСОБА_3 , яка була середньою для неї на ділянці, де відбувалося розширення дороги від двох до трьох смуг для руху в її напрямку, що також цілком узгоджується із показаннями ОСОБА_4 .

Допитані свідки захисту в судовому засіданні вказали на смугу руху, на якій був розташований до зіткнення ТЗ ОСОБА_3 , як на смугу руху, по якій, за їхнім переконанням, правомірно рухався ТЗ ОСОБА_1 . Утім суд критично оцінює ці показання, оскільки вони ґрунтуються на суб`єктивній оцінці свідками належності смуги руху, тоді як об`єктивні докази схема ДТП та відеозапис, досліджені судом вище, однозначно узгоджуються саме з поясненнями потерпілої і підтверджують, що зазначена смуга є смугою руху ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 неправомірно виїхав на зустрічну смугу руху, виїзд на яку для нього був заборонений за правилами ПДР України суцільною лінією розмітки, що і стало причиною зіткнення ТЗ.

На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, зауваження потерпілої особи ОСОБА_3 про неякісність (затертість) дорожньої розмітки в цьому місці, зокрема, затертість суцільної лінії розмітки, наслідки для учасників ДТП, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає достатнім призначити стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу, оскільки на думку суду застосування до нього саме такого виду адміністративного стягнення є достатнім заходом впливу для виправлення та запобігання вчинення ним правопорушень в подальшому.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з урахуванням Закону України «Про судовий збір» з особи, яка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 27, 33, 124, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (Отримувач коштів УК у Київ.обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37955989), Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути із ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в розмірі 665,60 грн. на користь Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті КУпАП.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Г.В.Висоцька