Рішення № 139308587, 28.08.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/459/26 Провадження № 2/358/666/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря судового засідання Шпак К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Мордатенко К.Л., звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з 01.09.2023 по 28.02.2026 у розмірі 6056,83 грн., інфляційні втрати у сумі 645,29 грн. та 3% річних у сумі 229,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ухвалою від 09.02.2026 скасовано судовий наказ, виданий Богуславським районним судом Київської області у справі про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за послугу розподілу природного газу у розмірі 2667,36 грн., яка виникла у період з 01.09.2023 по 31.08.2024 включно, інфляційних втрат у сумі 64,69 грн. та 3% річних у сумі 29,02 грн.

Вказав, що з 01.11.2016 введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України. Відповідно до постанови НКРЕКП від 31.08.2023 № 1594 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Київоблгаз», у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Постановою НКРЕКП від 31.08.2023 № 1596 внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України», за якими до території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» додано територію Київської області. Постанова набрала чинності 01.09.2023 року.

На виконання вказаної постанови на офіційному сайті ТОВ «Газорозподільні мережі України» було розміщено інформацію про зміну місць провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Київоблгаз». Таким чином, з 01.09.2023 року населенню Київської області послуги з розподілу природного газу надаються Київською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», що діє на підставі відповідної ліцензії.

З метою здійснення обліку всіх операцій щодо нарахувань за розподіл природного газу, оплат та інших операцій на ім`я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач, користуючись послугами з розподілу природного газу, у період з 01.09.2023 по 28.02.2026 не здійснив жодної оплати за отримані послуги, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 6056,83 грн.

Також позивач зазначив, що договірні відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, умови якого є однаковими для всіх споживачів. Зазначений договір є договором приєднання та укладається на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, яку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом, та/або оплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Протягом 30 днів з дня опублікування позивачем у ЗМІ договору відповідач про свою відмову укласти договір розподілу природного газу чи про свою незгоду з умовами опублікованого договору до ТОВ «Газорозподільні мережі України» у письмовому вигляді не направив, продовжив фактичне користування природним газом, відомості про укладення відповідачем договору з іншим оператором газорозподільної системи відсутні. Даних про те, що відповідач не користувався послугами ТОВ «Газорозподільні мережі України», також немає, а відтак позивач вважає, що відповідач прийняв пропозицію щодо укладення договору розподілу природного газу.

Той факт, що відповідач споживав природний газ, підтверджується фото лічильника. Також відповідач як споживач має ЕІС-код персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку, присвоєний оператором ГРМ.

Згідно з постановою НКРЕКП № 1944 від 30.12.2022 (з подальшими змінами) установлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,49 грн. за 1 м3 на місяць, що разом із ПДВ становить 1,788 грн. Величина річної замовленої потужності об`єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача та тарифу, встановленого регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до умов договору, оплата вартості послуг здійснюється споживачем до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання з оплати вартості послуг з розподілу природного газу.

Відповідачу неодноразово надсилалися листи щодо необхідності оплати заборгованості та попередження про припинення розподілу природного газу, однак відповідач заборгованість не сплатив. У досудовому порядку врегулювати спір не вдалося, тому позивач звернувся до суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Романенко К.С.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 07.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу роз`яснено право подати відзив на позовну заяву.

20.05.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у стягненні заборгованості.

Зазначив, що не погоджується з укладенням між ним та позивачем Типового договору розподілу природного газу шляхом приєднання, оскільки вважає такий договір юридично неспроможним. Посилався на те, що неодноразово звертався до представників позивача з вимогою укласти з ним індивідуальний договір, оскільки не погоджувався з умовами Типового договору.

Відповідач зазначив, що позивач не надав йому акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, який, на його думку, є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу, у зв`язку з чим вважає, що договір не може вважатися належним чином укладеним. Також послався на листування з позивачем у 2023-2025 роках, у якому, за його твердженням, він неодноразово порушував питання щодо укладення індивідуального договору та отримання зазначеного акта.

Крім того, відповідач вказав, що раніше судовий наказ про стягнення з нього заборгованості за послуги розподілу природного газу був скасований, а зазначені обставини, на його думку, позивачем у позовній заяві не наведені.

Також відповідач послався на обставини, пов`язані з проходженням газопроводу через належну йому земельну ділянку та біля його будинку. Зазначив, що вважає відповідний газопровід своєю власністю, оскільки, за його твердженням, він був встановлений за кошти його батьків, а також вказав на неналежний, на його думку, технічний та аварійний стан газопроводу, порушення позивачем вимог безпеки та створення загрози для нього і членів його сім`ї. У зв`язку з цим відповідач посилався на положення законодавства щодо права власності та права на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Водночас відповідач зазначив, що не заперечує факту користування послугами з розподілу природного газу та не відмовляється від їх оплати, однак вважає, що така оплата має здійснюватися на підставі індивідуального договору, умови якого мають бути погоджені сторонами.

Посилаючись на наведені обставини та положення цивільного законодавства щодо свободи договору, договору приєднання та порядку укладення договорів, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Крім того, у поданому відзиві відповідач просив перейти до розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, витребувати у позивача належним чином засвідчену копію акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, викликати як свідка його дружину ОСОБА_2 , а також звернув увагу суду на, на його думку, повторне використання позивачем платіжних документів на підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою від 28.05.2026 у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 01.11.2016 введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.

У відповідності до пп. 33 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу сукупність правовідносин, що виникають, зокрема, у процесі постачання природного газу, а також надання послуг з його розподілу.

У відповідності до пп. 35 п. 1 ст. 1 зазначеного Закону розподіл природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але не включає постачання природного газу.

За приписами пп. 17 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Відповідно до п. 2 ст. 37 Закону оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

31.08.2023 НКРЕКП прийнято постанову № 1594 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «КИЇВОБЛГАЗ», у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Також постановою НКРЕКП від 31.08.2023 № 1596 внесено зміни до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України», за якими до території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «Газорозподільні мережі України», додано територію Київської області, яка обслуговується Київською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України». Постанова набрала чинності 01.09.2023 року.

На виконання зазначених постанов 01.09.2023 на офіційному сайті ТОВ «Газорозподільні мережі України» розміщено інформацію щодо зміни місць провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Київоблгаз».

Взаємовідносини оператора газорозподільної системи із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу, визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494.

Згідно з пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів, у тому числі побутових споживачів, об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та їх постачальників.

У відповідності до п. 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем суб`єкти ринку природного газу, у тому числі споживачі, які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Розподіл природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1.2 Типового договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРМ.

Договір розподілу природного газу побутовим споживачем укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ, та не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ та пунктом 1.3 Типового договору визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії є оператором газорозподільної системи та з 01 вересня 2023 року здійснює на території Київської області господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі відповідної ліцензії.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» за вищевказаною адресою.

ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач є споживачем послуг з розподілу природного газу, що підтверджується, зокрема, наявністю особового рахунку та ЕІС-коду споживача, а також документально підтвердженими показниками лічильника природного газу. Зокрема, станом на 08.10.2024 показник лічильника становив 11123,069 м3., 19.02.2025 - 11917,832 м3., 19.05.2025 - 12388,411 м3., 30.06.2025 - 12388,41 м3.

Згідно з розрахунком позивача, у період з 01.09.2023 по 28.02.2026 відповідачу нараховано плату за послуги з розподілу природного газу, які відповідач не оплачував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 6056,83 грн. Відповідач не звертався до ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії із заявами про припинення розподілу природного газу, а фактично користувався послугами з розподілу природного газу, про що свідчить підтверджене споживання природного газу.

Договірні відносини між сторонами виникли на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, який є договором приєднання. Приєднання відповідача до умов договору підтверджується, зокрема, фактичним користуванням послугами з розподілу природного газу.

Вирішуючи питання щодо наявності між сторонами договірних відносин та обґрунтованості заявленої до стягнення заборгованості, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відносини між оператором газорозподільної системи та споживачем щодо розподілу природного газу регулюються, зокрема, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Пунктом 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Пунктом 1.3 Типового договору передбачено, що цей договір є договором приєднання, що укладається на невизначений строк.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Підпунктом 1 пункту 7.4 розділу VII Типового договору розподілу природного газу встановлено обов`язок споживача здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З наведеного вбачається, що укладення договору розподілу природного газу не пов`язується виключно з підписанням споживачем окремого письмового примірника договору, а може підтверджуватися, зокрема, документально підтвердженим споживанням природного газу та користуванням послугами оператора газорозподільної системи.

Як встановлено судом, відповідач фактично користувався природним газом за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі показниками лічильника природного газу.

При цьому відповідач у поданому до суду відзиві сам зазначає, що у грудні 2023 року був змушений увімкнути газове опалення свого будинку та надалі користувався природним газом. Таким чином, сам відповідач не заперечує факту споживання природного газу у спірний період. За таких обставин суд доходить висновку, що між сторонами виникли договірні правовідносини з розподілу природного газу на умовах Типового договору розподілу природного газу шляхом приєднання відповідача до його умов.

Судом також встановлено, що 27.12.2024 відповідач отримав у центрі обслуговування споживачів акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 0800044112, який відповідач не підписав. Крім того, 01.06.2026 відповідач звернувся до Богуславської дільниці Кагарлицького УЕГГ із заявою про надання йому зазначеного акта. На виконання вказаного звернення позивач листом від 08.06.2026 направив відповідачу акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 0800044112, а також заяву-приєднання, запропонувавши підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник оператору ГРМ. Водночас відповідач зазначені документи не підписав, посилаючись у поданих до суду письмових поясненнях на невідповідність відображених в акті відомостей фактичному розташуванню газопроводу та газового обладнання.

При цьому судом встановлено, що відповідач не заперечує факту користування природним газом за адресою: АДРЕСА_1 , та у поданому відзиві прямо зазначає, що був змушений користуватися газовим опаленням будинку, оскільки іншого виду опалення не має. Посилання відповідача на те, що відсутність підписаного ним акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін свідчить про неукладення між сторонами договору, суд вважає безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачу зазначений акт надавався, зокрема 27.12.2024, а на його повторне звернення від 01.06.2026 позивачем листом від 08.06.2026 повторно направлено акт № 0800044112 разом із заявою-приєднанням. Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач взагалі не надавав йому зазначеного документа, спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Сам по собі факт непідписання відповідачем акта розмежування не свідчить про відсутність між сторонами договірних відносин, оскільки приєднання до Типового договору розподілу природного газу може підтверджуватися не лише підписанням заяви-приєднання, а й іншими діями споживача, зокрема документально підтвердженим споживанням природного газу.

Суд також бере до уваги, що відповідач у відзиві та додаткових поясненнях факту користування природним газом не заперечує. Навпаки, відповідач зазначає, що у грудні 2023 року був змушений увімкнути газове опалення будинку та надалі користувався природним газом, оскільки іншого виду опалення у нього немає. Отже, доводи відповідача про те, що він не погоджувався з умовами Типового договору та мав намір укласти індивідуальний договір, самі по собі не спростовують факту виникнення між сторонами договірних відносин та обов`язку відповідача оплачувати послуги з розподілу природного газу, якими він фактично користувався.

Судом також досліджено надане відповідачем листування з позивачем щодо укладення індивідуального договору та надання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Із наведеного листування вбачається, що відповідач дійсно висловлював заперечення щодо умов Типового договору та звертався до позивача з приводу укладення індивідуального договору та надання документів, які, на його думку, підтверджують право позивача на використання газових мереж. Разом із тим доказів припинення користування послугами з розподілу природного газу у спірний період, укладення договору з іншим оператором газорозподільної системи або відсутності фактичного споживання природного газу відповідачем суду не надано. Навпаки, матеріалами справи підтверджується фактичне користування відповідачем природним газом у спірний період, а сам відповідач не заперечує отримання відповідних послуг. Посилання відповідача на те, що газопровід, яким здійснюється подача природного газу до його будинку, належить йому, оскільки, за його твердженням, був придбаний та встановлений його батьками за власні кошти, не спростовують встановлених судом обставин щодо фактичного отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу.

При цьому доказів того, що відповідач у встановленому законом порядку набув право власності на відповідний газопровід, матеріали справи не містять. Саме по собі посилання на належність відповідачу відповідного майна не звільняє його від обов`язку оплачувати послуги з розподілу природного газу, фактичне отримання яких ним не заперечується.

Також відповідач посилався на неналежний, на його думку, технічний та аварійний стан газопроводу, його розташування та порушення позивачем вимог безпеки. Однак належних та допустимих доказів того, що технічний стан газопроводу або його розташування унеможливлювали надання відповідачу послуг з розподілу природного газу у спірний період, суду не надано. Питання щодо технічного стану газопроводу, відповідності його проектній документації, належності відповідного майна та дотримання вимог безпеки можуть бути предметом окремого спору між сторонами, однак самі по собі не є підставою для звільнення відповідача від оплати послуг з розподілу природного газу, фактичне отримання яких ним не заперечується. Таким чином, доводи відповідача щодо належності йому газопроводу, його технічного стану, а також невідповідності, на його думку, відомостей, зазначених в акті розмежування, фактичному розташуванню газопроводу та газового обладнання не спростовують встановленого судом факту користування відповідачем послугами з розподілу природного газу та виникнення у нього обов`язку щодо їх оплати.

Перевіряючи обґрунтованість заявленого до стягнення розміру заборгованості, судом встановлено, що відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01.09.2023 по 28.02.2026 відповідачу нараховано плату за послуги з розподілу природного газу в загальному розмірі 6056,83 грн. Розрахунок заборгованості здійснено позивачем, виходячи з установленого НКРЕКП тарифу на послуги з розподілу природного газу та величини річної замовленої потужності об`єкта відповідача. Відповідно до наданого позивачем розрахунку нарахування проводилися щомісячно за послуги з розподілу природного газу за вказаною адресою, при цьому відповідач у спірний період оплату таких послуг не здійснював. Доказів здійснення відповідачем оплати нарахованої вартості послуг, а також доказів неправильності наведеного позивачем розрахунку матеріали справи не містять. При цьому доводи відповідача, викладені у відзиві, зводяться переважно до незгоди із самим фактом виникнення договірних відносин та неналежного, на його думку, оформлення акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Заперечень щодо конкретного розміру нарахувань за окремими розрахунковими періодами, застосованого тарифу чи арифметичної правильності розрахунку відповідачем не наведено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено факт надання відповідачу послуг з розподілу природного газу та наявність заборгованості за такі послуги за період з 01.09.2023 по 28.02.2026 у розмірі 6056,83 грн., тоді як відповідачем належних та допустимих доказів на спростування зазначеної суми не надано.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 645,29 грн та три проценти річних у розмірі 229,88 грн, нараховані за період з 21.01.2024 по 27.02.2026.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При визначенні періоду, за який позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати та три проценти річних, суд враховує положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі постанова № 206) у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405, яка набрала чинності 30.12.2023.

Відповідно до пункту 1 постанови № 206 у зазначеній редакції заборона на нарахування та стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на споживачів у територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії або які є тимчасово окупованими, а також у випадку пошкодження нерухомого майна внаслідок воєнних (бойових) дій за умови повідомлення про це відповідного виконавця послуги.

Матеріали справи не містять доказів того, що місце проживання відповідача належить до території, на яку поширюється зазначена заборона, або що нерухоме майно відповідача було пошкоджене внаслідок воєнних (бойових) дій та про це було повідомлено позивача.

Згідно з умовами Типового договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а оплата вартості послуг з розподілу природного газу здійснюється споживачем до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат здійснено починаючи з 21.01.2024, при цьому станом на цю дату розмір основної заборгованості відповідача становив 1123,80 грн. Надалі розрахунок здійснювався щомісячно із врахуванням збільшення суми основної заборгованості на суму чергового щомісячного нарахування.

Таким чином, позивачем визначено період нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат з 21.01.2024 по 27.02.2026, виходячи із суми заборгованості, яка існувала на початок кожного відповідного періоду прострочення. Відповідач правильність визначеного позивачем періоду нарахування, застосованих показників та арифметичного розрахунку не спростував.

Як встановлено судом, відповідач належним чином не виконував обов`язок з оплати послуг з розподілу природного газу, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання. Перевіряючи правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд враховує наданий позивачем розрахунок та встановлений ним період прострочення. При цьому відповідачем не наведено конкретних заперечень щодо правильності визначення періоду нарахування, розміру заборгованості, застосованих індексів інфляції чи арифметичної правильності розрахунку

Доказів погашення відповідачем основної заборгованості або заперечень щодо правильності нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідачем не надано.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 645,29 грн та трьох процентів річних у сумі 229,88 грн.

При цьому доводи відповідача щодо належності йому на праві власності газопроводу, який, за його твердженням, був встановлений за кошти його батьків, а також щодо неналежного технічного стану газопроводу та порушення позивачем вимог безпеки суд не бере до уваги при вирішенні даного спору, оскільки зазначені обставини не спростовують факту отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу та не звільняють його від обов`язку оплатити фактично отримані послуги.

Не є підставою для відмови у задоволенні позову і посилання відповідача на його неодноразові звернення до позивача щодо укладення індивідуального договору. Як встановлено судом, відповідач дійсно звертався до позивача з приводу умов договору та надання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Однак такі звернення не свідчать про припинення фактичного користування відповідачем послугами з розподілу природного газу та не спростовують виникнення у нього обов`язку щодо їх оплати. Більше того, сам відповідач у поданому відзиві зазначив, що не заперечує факту користування послугами з розподілу природного газу та не відмовляється від їх оплати, а лише не погоджується з умовами Типового договору та бажає укласти індивідуальний договір. Отже, наведені відповідачем обставини не спростовують встановленого судом факту виникнення між сторонами договірних відносин та наявності у відповідача обов`язку оплачувати отримані послуги.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт надання відповідачу послуг з розподілу природного газу, виникнення у відповідача обов`язку з їх оплати та наявність заборгованості за період з 01.09.2023 по 28.02.2026 у розмірі 6056,83 грн. Відповідачем належних і допустимих доказів на спростування факту отримання послуг, правильності визначення основної заборгованості або її погашення суду не надано. За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Газорозподільні мережі України» підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору за звернення до суду подано одинадцять платіжних документів на суму 302,80 грн кожний. При цьому десять платіжних документів підтверджують сплату судового збору у цій справі, тоді як одинадцятий платіжний документ № 6186 від 28.06.2024 підтверджує сплату судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, який у подальшому в справі № 358/1768/24 було скасовано.

З огляду на положення ч. 2 ст. 164 ЦПК України зазначена сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, підлягає зарахуванню до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви, та враховується при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі, з відповідача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем під час звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 625, 626, 633, 634, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, Типовим договором розподілу природного газу, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76, 80, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200, адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) заборгованість за послугу розподілу природного газу у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 83 копійки, яка виникла у період з 01.09.2023 по 28.02.2026 (включно).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200, адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) інфляційні втрати у сумі 645 (шістсот сорок п`ять) гривень 29 копійок та три відсотки річних у сумі 229 (двісті двадцять дев`ять) гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200, адреса: вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) судовий збір у розмірі 3330 (три тисячі триста тридцять) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо його не було оскаржено. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Повна інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», місце знаходження позивача 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. № 1, ЄДРПОУ: 44907200.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий: суддя К. С. Романенко