Ухвала суду № 139308474, 28.08.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/931/26

У Х В А Л А

селище Романів 28 серпня 2026 року

Романівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 , під час підготовчого провадження у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу положень статті 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 407, частиною 1 статті 263 КК України,

встановив:

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 за частиною 5 статті 407, частиною 1 статті 263 КК України.

Справа підсудна Романівському районному суду, обвинувальний акт відповідає вимогам закону. Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) немає. Учасники провадження не заперечували щодо призначення справи до розгляду.

В ході судового провадження прокурором заявлено клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Зокрема, даний запобіжний захід прокурор вважає за необхідне продовжити з метою запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків.

Захисником обвинуваченого заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на інший запобіжний захід, оскільки на даний час відсутні передбачені статтею 177 КПК України ризики і відпала необхідність у застосуванні до нього такого виняткового запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання захисника підтримав.

Розглянувши клопотання прокурора і сторони захисту, матеріали кримінального провадження, встановивши наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та оцінивши в сукупності обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу відповідно до статті 178 КПК України, суд прийшов до переконання про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність продовження щодо обвинуваченого раніше обраного виняткового запобіжного заходу тримання під вартою, і відсутність підстав для задоволення клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Обвинуваченому ОСОБА_5 під час досудового розслідування відповідно до ухвали слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2026 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

До спливу строку дії запобіжного заходу, що застосований відносно обвинуваченого, який закінчується 30 серпня 2026 року, судове провадження завершити не представляється можливим.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих суду матеріалах, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про його причетність до кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин з огляду на те, що обвинувальний акт щодо нього направлено до суду.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, що повністю узгоджується із санкцією частини 5 статті 407 та частини 1 статті 263 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

При цьому, суд приходить до переконання, що ризики, які були вказані прокурором при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і встановлені слідчим суддею, не зменшились. Відомості про те, що стороною захисту оскаржувалося рішення слідчого судді, в тому числі і в частині наявності обґрунтованих ризиків, відсутні.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні умисних тяжких злочинів (частина 5 статті 407 та частина 1 статі 263 КК України), за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання винуватими, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, суд вважає, що ризик переховування від суду є достатньо високим.

Суд вважає обґрунтованими твердження у клопотанні прокурора про те, що обвинувачений може впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом умовлянь змінити показання чи погроз з цією метою.

При розгляді клопотання враховуються обставини, визначені в статті 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, соціальні зв`язки обвинуваченого.

На переконання суду, прокурор у судовому засіданні довів, що ризики, які були встановлені при обранні запобіжного заходу, не зменшилися і на даний час вони виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, тому, з метою нівелювання таких ризиків, продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

При цьому враховується, що відповідно до частини 3 статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Судом враховується, що відповідно до положень частини 4 статті 183 КПК України рішення про визначення чи не визначення застави для осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтею 407 КК України, є дискреційними повноваження суду.

При визначенні розміру застави суд ураховує підходи, закріплені у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Істоміна проти України»(Заява № 23312/15), згідно з якими розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку.

З огляду на тяжкість і кваліфікацію кримінальних правопорушень і наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи майновий стан обвинуваченого, визначення відносно ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави у мінімальному розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладення обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України у разі її внесення, буде дієвим та не є непомірним.

Керуючись статтями 27, 178, 179, 183, 194, 196, 197, 314-316, 331, 369-372, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні 03 вересня 2026 року о 13 год. 00 хв. в залі судових засідань в приміщенні Романівського районного суду Житомирської області за адресою селище Романів Житомирської області, вул. Небесної Сотні 86/10.

В судове засідання викликати прокурора, захисника обвинуваченого та забезпечити конвоювання обвинуваченого, який утримується в ДУ «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 27 жовтня 2026 року включно.

Визначити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, Банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням ним застави, покласти на нього такі обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні (крім ОСОБА_6 ).

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою та про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу як така, що постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуючий ОСОБА_1