Рішення № 139308424, 28.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/4701/26

провадження у справі №2/0285/2970/26

28 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

29.07.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 66 200 грн, а також судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.11.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір та додаткові угоди до цього правочину, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 20 000 грн зі сплатою 1% в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та зі сплатою 0,74% в день, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору. Строк користування кредитними коштами 365 днів, тобто до 02.11.2026. Кредитодавець належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 66 200 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 000 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 35 750 грн; річні проценти, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі 9 700 грн; комісія в розмірі 750 грн., яку позивач просить стягнути на його користь.

Доводи сторін у справі

Представник позивача просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалась.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 03.11.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір та додаткові угоди до цього правочину, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 20 000 грн зі сплатою 1% в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та зі сплатою 0,74% в день, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору. Строк користування кредитними коштами 365 днів, тобто до 02.11.2026.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснило перерахунок кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 в загальній сумі 20 000 грн, у наступному порядку: 03.11.2025 - 10 000 грн; 11.11.2025 - 1 000 грн; 16.11.2025 - 4 000 грн; 09.12.2025 - 5 000 грн.

05.06.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до ОСОБА_1 із письмовою досудовою вимогою про дострокове повернення всієї суми тіла кредиту і процентів за користування кредитом, таким чином позивач, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», змінив строк виконання основного зобов`язання та строк виконання якого настав 05.07.2026.

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 66 200 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 000 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 35 750 грн; річні проценти, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі 9 700 грн; комісія в розмірі 750 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

І. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Установлено, що кредитний договір укладено 03.11.2025, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 02.11.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору, мета отримання кредиту - для задоволення особистих потреб позичальника.

Отже вказаний кредит є споживчим.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Таким чином норма абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Оскільки 05.06.2026 позивач звернувся до позичальника із досудовою вимогою про дострокове повернення кредиту в повному обсязі, а тому, згідно вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», позичальник змінив строк виконання основного зобов`язання, строк виконання якого настав 05.07.2026.

Позивачем надано належні докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, укладення кредитного договору, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

ІІ. Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Зі змісту кредитного договору від 03.11.2025 та додаткових угод до договору вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 20 000 грн зі сплатою 1% в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та зі сплатою 0,74% в день, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору. Строк користування кредитними коштами 365 днів, тобто до 02.11.2026.

Надіславши 05.06.2026 досудову вимогу про дострокове повернення кредиту в повному обсязі, позивач змінив строк виконання основного зобов`язання, строк виконання якого настав 05.07.2026.

Розмір процентних ставок, визначених у кредитному договорі (1% та 0,74%) не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбаченої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» за відповідні періоди.

За період перших 180 календарних днів з дати укладення договору, тобто з 03.11.2025 до 01.05.2026 підлягають нарахуванню проценти в розмірі 36 000 грн (20 000 грн х 1% х 180 календарних днів).

За період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору (з урахуванням зміненого позичальником строку виконання основного зобов`язання, шляхом пред`явлення досудової вимоги), тобто з 02.05.2026 до 05.07.2026 підлягають нарахуванню проценти в розмірі 9 620 грн (20 000 грн х 0,74% х 65 календарних днів).

Отже, загальний розмір процентів за користування кредитом, який підлягає нарахуванню, становить суму 45 620 грн (36 000 грн + 9 620 грн).

Проте, позивачем заявлено позовні вимоги у меншому розмірі - 35 750 грн, а суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

ІІІ. Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту

Пунктом 4.11. кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 15% від суми виданого кредиту.

При цьому, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п. 31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 № 496/3134/19).

Оскільки сторони у справі погодили істотні умови договору, яким зокрема передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

IV. Щодо позовних вимог про стягнення процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначені позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково підтверджуються належними доказами, є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором в сумі 56 500 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 000 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 35 750 грн; комісія за надання кредиту в розмірі 750 грн, а також судовий збір в розмірі 2 272 грн 29 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.08.2026.

Суддя Т.Б. Сташків