Рішення № 139308422, 27.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3669/26

провадження у справі № 2/0285/2472/26

27 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

сторони у справі: позивач ТОВ «Споживчий центр», його представник Сиплива Т. А., відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

16.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 30.10.2025-100001515 від 30.10.2025 у розмірі 31 419,72 грн та 2 662,40 грн судового збору, 123,78 грн поштових витрат.

Стислий виклад позовної заяви

В обґрунтування позову зазначають, що 30.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 30.10.2025-100001515, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 12 000,00 грн на строк 140 днів, тобто до 13.03.2026, зі сплатою відсотків у розмірі 1% в день, зі сплатою комісії з надання кредиту та визначено розмір відсотків за ст. 625 ЦК України за неналежне виконання зобов`язань. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконувала грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 31 419,72 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 990,44 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 13 429,28 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 6000,00 грн. З метою захисту своїх майнових прав змушені звернутись до суду.

Заяви, клопотання учасників справи.

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його присутності.

У відзиві від 08.07.2026 представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за процентами у розмірі 13 429,28 грн та процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 6000,00 грн, оскільки відповідач є військовослужбовицею Збройних Сил України з 2015 року, а нарахування процентів за ст. 625 ЦК України прямо суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Також просила вирішити питання про розподіл судових витрат, надала докази про сплату ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

У відповіді на відзив від 15.07.2026 представник позивача зазначає, що відповідач не має пільги на звільнення від сплати процентів за користування кредитними коштами, оскільки зазначені пільги мають лише мобілізовані позичальники. Крім того, відповідач не надала документів, які б підтверджували її безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони внаслідок збройної агресії російської федерації. Тому наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі

17.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судові засідання 03.08.2026, 27.08.2026 сторони не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача клопотала провести судове засідання без її присутності, а відповідач не повідомила про причини неявки в судове засідання, тому згідно з положеннями ст. 223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи без участі учасників справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 30.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 30.10.2025-100001515, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 12 000,00 грн на строк 140 днів, тобто до 18.03.2026, зі сплатою відсотків у розмірі 1% у день, зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 1800,00 грн та сплатою процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 170 000% річних у разі неналежного виконання зобов`язання. Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на картку НОМЕР_1 .

Відповідно до повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 10.06.2026 на виконання договору про переказ коштів від 01.04.2024, укладеного із ТОВ «Споживчий центр», товариством перераховано кошти 30.10.2025 о 14:18:01 у розмірі 12 000,00 грн на номер картки НОМЕР_2 за договором кредиту № 30.10.2025-100001515.

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором № 30.10.2025-100001515 становить 31 419,72 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 990,44 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 13 429,28 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 6000,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із положеннями статей 1046-1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором. Також позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статтей 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Крім того, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п. 31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 № 496/3134/19), тому вимоги про стягнення комісії як за надання кредиту, так і за його обслуговування підлягають задоволенню.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 30.10.2025-100001515 від 30.10.2025 укладений між позивачем та ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, комісії, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 12 000,00 грн підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 10.06.2026 про перерахування коштів 30.10.2025 о 14:18:01 у розмірі 12 000,00 грн на номер картки НОМЕР_2 за договором кредиту № 30.10.2025-100001515.

Суд звертає увагу, що у вказаному повідомленні фінансової установи дата та час переказу коштів, сума коштів та номер платіжної картки клієнта збігається із аналогічними даними, зазначеними відповідачем у кредитному договорі № 30.10.2025-100001515.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості, який відповідачем у порядку, визначеному ЦПК України, не спростований.

При перевірці правильності розрахунку суд звертає увагу, що проценти нараховані у межах строку кредитування та відповідно до відсоткової ставки, визначеної у договорі, враховано часткове погашення заборгованості.

Також відповідач долучила копію військового квитка та довідку з військової частини НОМЕР_3 , де зазначено, що ОСОБА_1 прийнята на військову службу за контрактом з 14.08.2015 та перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_3 станом на 26.05.2026.

Відповідно до п. 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент існування договірних відносин) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Аналіз змісту цієї норми свідчить про те згадана вище редакція поширюється на дві категорії військовослужбовців: (1) військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; (2) інші військовослужбовці, до яких належать військовослужбовці, які безпосередньо брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час дії особливого періоду.

Щодо надання пільги другій категорії військовослужбовців, тобто військовослужбовцям, які перебувають на інших видах військової служби, окрім військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, така пільга надається їм у період перебування безпосередньо в районах та у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. При цьому, вказана пільга надається їм під час дії особливого періоду. Вказані обставини мають бути підтверджені відповідними документами, визначеними Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (із відповідними змінами).

Отже, положення даної статті у вказаній редакції Закону надання цієї пільги такій категорії військовослужбовців обумовлюється їх перебуванням безпосередньо в таких районах та у період здійснення зазначених заходів.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 426/4264/19.

Відповідач ОСОБА_1 хоча і є військовослужбовцем, проте не надала доказів, що вона під час дії особливого періоду безпосередньо брала або бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, тому безпідставними є її заперечення про звільнення від сплати нарахованих процентів.

Однак у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 6000,00 грн необхідно відмовити, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Посилання позивача на норми Закону України "Про споживче кредитування" як на спеціальні при нарахуванні неустойки суд відхиляє, оскільки Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048 /17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому підлягають стягненню із відповідача на користь позивача 2153,98 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідача, то суд виснує наступне.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано суду: копію ордеру, копію договору про надання правової допомоги та рахунок на оплату із детальним описом наданих послуг на суму 7000,00 грн.

Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та зважаючи на фінансовий стан обох сторін, враховуючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, без присутності учасників справи, кількість процесуальних документів, виготовлених представником при підготовці відзиву, часткове врахування судом заперечень викладених у відзиві, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про доцільність і необхідність відшкодування вартості професійної правничої допомоги у розмірі 1000,00 грн.

Тому шляхом взаємозарахування судових витрат, слід стягнути із відповідача на користь позивача 1153,98 грн (2153,98 1000,00).

Поштові витрати позивача у розмірі 123,78 грн щодо надсилання відповідачу позовної заяви не є судовими витратами у розумінні ст. 133 ЦПК України, тому не підлягають стягненню із відповідача у порядку розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 30.10.2025-100001515 від 30.10.2025 у розмірі 25 419,72 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11 990,44 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 13 429,28 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у розмірі 1153,98 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 27 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833);

відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ