Рішення № 139308003, 28.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3315/26

Провадження № 2/159/2292/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання Сабецької К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальності «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся із позовом, в якому вказав, що 14.06.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОСТО ПОЗИКА» та відповідачем було укладено кредитний Договір №029/00405/06/21.

02.10.2023 було укладено договір № 43-ФП-ПП-202310 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОСТО ПОЗИКА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №029/00405/06/21.

30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 029/00405/06/21.

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача у сумі 88171,00 грн., із яких: 33882,98 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 54288,02 грн. сума заборгованості за процентами; а також судовий збір 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу 25000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримує повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просить його задовольнити.

У судове засідання, призначене на 26.08.2026 відповідач не з`явився, подав відзив в якому позовні вимоги визнав, а в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмирі 25000 грн. просив відмовити.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

За змістом частин четвертої та п`ятої ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що за таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Отже за таких умов датою рішення суд зазначає дату складання повного тексту рішення.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як зазначено в п.24 ПВСУ №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Позивач звернувся із позовом, в якому вказав, що 14.06.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОСТО ПОЗИКА» та відповідачем було укладено кредитний Договір №029/00405/06/21.

02.10.2023 було укладено договір № 43-ФП-ПП-202310 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОСТО ПОЗИКА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №029/00405/06/21.

30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 029/00405/06/21.

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача у сумі 88171,00 грн., із яких: 33882,98 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 54288,02 грн. сума заборгованості за процентами; а також судовий збір 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу 25000,00 грн.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1, 3 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за кредитним договором, відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, допустив прострочення платежів та не подав суду жодних доказів, які б спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що визнані відповідачем позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 88171,00 грн.

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 25000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У свою чергу, при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд керується принципами диспозитивності та змагальності сторін. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Обов`язок доведення неспівмірності заявлених витрат, їхньої нерозумності або необґрунтованості покладається виключно на іншу сторону (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України). Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, суд має надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона висунула конкретні заперечення.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу долучив до матеріалів справи: копію договору № 02-07/24 від 02.07.2024 року про надання правової допомоги укладеним між позивачем та адвокатським об`єднанням «Лігал Асістанс», тарифи на послуги, заявка на надання правничої допомоги №2638 від 01.04.2026р., витяг з акту №33 від 30.04.2026р. про надану правничу допомогу, згідно з яким загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 25000,00 грн. Так вказано, що витрачено 2 год на надання усної консультації з вивченням документів в сумі 4000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6 год в сумі 18000 грн.; Письмова (вивчення документації Клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) в сумі 3000 грн.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витраченого часу, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та з враховуючи те, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в частині складання позовної заяви 2год. на суму 4000 грн. Суд вважає не доведеним з огляду на складність вимог витрачання часу на складання позовної заяви понад 2 години. Що стосується консультацій з вивчення документів та посилання на судову практику суд вважає надмірними, оскільки позивач не довів у їх необхідності.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При розподілі судових витрат між сторонами, суд виходить з вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено судом повністю, тому з відповідача підлягає стягненю 50% судового збору, сплаченого позивачем в сумі 1331,20 грн. при поданні позову.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 206, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №029/00405/06/21 від 14.06.2021року, на загальну суму 88171,00 грн., суму судового збору 1331,20 грн. та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з Державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору згідно квитанції 0653440010 від 28.05.2026 року в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 28.08.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 )

Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН