Ухвала суду № 139307486, 21.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/42421/25

Провадження № 1-кс/947/11669/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2026 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції - підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12020160250000233 від 16.04.2020 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Маяки Біляївського району Одеської області, громадянку України, з середньою освітою, неодруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Маяківський центр первинної медико-санітарної допомоги» місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160250000233 від 16.04.2020 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий звертається з клопотанням про зміну запобіжного заходу, обґрунтовуючи його тим, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 22.07.2026 року, відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 29.08.2026 з визначенням розміру застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень, та покладено обов`язки на останнього, у разі внесення застави, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- не пізніше чотирьох днів з дати внесення застави здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Так, 23.07.2026 підозрювана ОСОБА_5 була звільнена з-під варти під заставу в сумі 998 400 гривень.

Разом з тим, наразі всновлено факт ухилення підозрюваною ОСОБА_5 від виконання покладених на неї процесуальних обов`язків. Остання не здала на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Крім того, підозрювана ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про її права та обов`язки, як підозрюваної, які передбачені ст.42 КПК України, ухиляється від явки по повістці про виклик до прокурора. Вище у даному клопотанні наведені обставини виклику та неприбуття підозрюваної ОСОБА_5 до прокурора. ОСОБА_5 нехтує її обов`язком, передбаченим п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.

Таким чином, слідчий зазначає, що після застосування діючого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , збільшився обсяг та зміст повідомленої їй підозри, що у сукупності з тяжкістю інкримінованих злочинів, у вчиненні яких вона підозрюється, їх специфікою, ролі підозрюваної у протиправній діяльності, без якого функціонування злочинної схеми було б неможливе, тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, у співставленні з існуючими ризиками, є достатньою підставою для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 902 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3 001 856 гривень.

Сума застави в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень не є для ОСОБА_5 , значною, з огляду на її майновий стан, індивідуальні обставини та «професійне середовище».

Важливо зазначити, що попередній розмір визначеної ОСОБА_5 застави у сумі 998 400 грн. було сплачено відразу, що додатково підтверджує необхідність врахування фактору можливості внесення застави у ще більшому розмірі, яка буде достатньою для забезпечення дієвості кримінального провадження.

Крім того, слідчий посилається на ризики передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшились, посилаючись на наступне.

Так, з метою перевірки виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків, 29.07.2026 до ГУ ДМС України в Одеській області прокурором направлено запит за вих. №12/1-3248ВИХ-26.

Відповідно до листа ГУ ДМС України в Одеській області від 04.08.2026 за № 5100.4.3-8447/51.1-26 підозрювана ОСОБА_5 паспорт громадянина України для виїзду за кордон до ГУ ДМС України в Одеській області, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду від 22.07.2026 по справі №947/42421/25, не здавала на зберігання.

Викладене свідчить лише про одне, що підозрювана ОСОБА_5 має намір покинуту територію України задля уникнення відповідальності за інкриміновані їй кримінальні правопорушення.

Наявність у підозрюваної ОСОБА_5 її паспорту громадянина України для виїзду за кордон надає останній можливість у будь який час безперешкодно покинути територію України.

Крім того, підозрювана може вчиняти незаконний вплив на свідків з огляду на своє соціальне становище та коло спілкування.

Так, ОСОБА_5 не будучи обмеженою у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні їй про підозру у цьому кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб вона змогла уникнути кримінальної відповідальності.

Свідками у даному кримінальному провадженні є мешканці с. Маяки Одеського району Одеської області, анкетні дані яких стали відомі ОСОБА_5 у зв`язку з врученням даного клопотання, а тому перебуваючи на свободі остання має підстави, мотив та можливість впливати на вказаних свідків задля зміни або перекручення ними показань, що в свою чергу негативно вплине на хід досудового розслідування та подальшого судового розгляду.

Крім того підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а отже, перебуваючи не під вартою, підозрювана матиме можливість підтримувати зв`язок із такими особами,

Також, підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи не під вартою, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме - шляхом відчуження належного їй на праві власності майна, на яке може бути накладено стягнення з метою відшкодування завданих збитків, що у подальшому, призведе до неможливості виконання однієї з ключових засад кримінального судочинства, такої як поновлення порушених прав потерпілого.

Крім того, на теперішній час підозрювана вже перешкоджає кримінальному провадженню іншим чином не прибуває на виклик до прокурора тим самим порушує покладені на неї процесуальні обов`язки визначені їй ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2026 по справі №947/42421/25.

Так, підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зазначений ризик обґрунтовується тим, що підозрюваній повідомлено про підозру у вчиненні ряду злочинів, та не були добровільно припинені підозрюваною.

Вказані обставини підтверджують системність її кримінально протиправної діяльності, у зв`язку з чим, є підстави вважати, що підозрювана може продовжити свою злочинну діяльність.

З огляду на викладене, враховуючи розмір доходів, отриманих в якості заробітної плати, а також доходів, отриманих внаслідок системного вчинення кримінальних правопорушень, особливості «професійного середовища», а також майновий стан підозрюваного, з метою гарантування належного виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, враховуючи, що даний випадок є виключним, доцільно відповідно до ч.5 ст.182 КПК України визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі не менше 902 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 3 001 856 гривень.

Саме такий розмір буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив суд задовольнити його, посилаючись на викладені доводи.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 надав письмові заперечення, які підтримав в судовому засіданні та просив слідчого суддю відмовити в задоволені клопотання. На думку захисника, стороною обвинувачення не доведено, що його підзахисна порушувала покладені на неї обов`язки ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, яку 22.07.2026 року ОСОБА_5 внесено. Крім того, зазначив, що підозра зі змінами є необґрунтованою, заснована на припущеннях сторони обвинувачення без наведення конкретних фактів причетності до злочинів ОСОБА_5 . Так, на думку захисника, нова кваліфікація фактично використовується як привід для посилення процесуального тиску, оскільки прокурор не навів нових обставин, які б об`єктивно вимагали посилення застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та визначення надмірного розміру застави. Зауважив, що наразі відсутні підстави для звернення застави в дохід держави, оскільки повідомлення ОСОБА_5 про необхідність з`явитися 27.07.2026 року до прокурора остання отримала 24.07.2026 року, що не відповідає вимозі кримінально-процесуального закону. Крім того, слідчому, прокурору адвокатом ОСОБА_8 було повідомлено поважність причин неявки ОСОБА_5 27.07.2026 до прокурора у зв`язку із виконанням останньою службових обов`язків, як керівника медичного закладу, оскільки в цей день проводилися заходи, пов`язані з відзначенням Дня медичного працівника, у зв`язку з чим присутність керівника закладу охорони здоров`я була об`єктивно необхідною. Так, адвокат ОСОБА_8 у заяві від 07.08.2026 зазначив, що станом 27.07.2026 ним особисто було узгоджено зі слідчим ОСОБА_9 , через мессенджер, про перенесення допиту підозрюваної на іншу дату, відповідні скріншоти листування наявні. Відносно виконання ОСОБА_5 обов`язку здати на зберігання закордонний паспорт пояснив наступне: після звільнення підозрюваної під заставу остання передала свій закордонний паспорт адвокату ОСОБА_8 для подальшої передачі на зберігання до органу Державної міграційної служби, однак через завантаженість захисника паспорт передано на зберігання пізніше, тому зазначене, на думку захисника, не може ставитись у провину підозрюваній. Таким чином, ОСОБА_5 добросовісно і фактично виконала ухвалу слідчого судді, не мала наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тому клопотання слідчого про звернення застави в дохід держави та зміна запобіжного заходу є передчасним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам КПК України.

Підозрювана підтримала думку свого захисника у повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує його клопотання, оцінивши надані докази у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, ОСОБА_10 за пособництва колишньої дружини ОСОБА_5 , яка виступила дарувальником, уклав договір на користь їх спільного неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , організувавши 10.12.2024 укладання договору дарування на ім`я останнього.

Державним нотаріусом ОСОБА_12 19.03.2025 посвідчено договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 5121083900:01:003:0543, підписаний ОСОБА_5 в якості дарувальника та представником обдарованого неповнолітнього ОСОБА_11 самим ОСОБА_10 , а також проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на користь неповнолітнього ОСОБА_11 .

За пособництва ОСОБА_5 , Маяківському сільському голові ОСОБА_10 , який діяв за попередньою змовою із начальником відділу землевпорядкування вказаної ради ОСОБА_13 , а також за пособництва ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вдалось довести злочинний намір до кінця із заволодіння земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5121083900:01:03:0543, спричинивши збитки Маяківській сільській територіальній громаді.

06.08.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану;

- ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану;

- ч. 1 ст. 209 КК України, а саме у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинення правочину з таким майном, вчиненому особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом;

- ч. 2 ст. 209 КК України, а саме у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинення правочину з таким майном, вчиненому особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом, вчиненому повторно.

03.07.2026 слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням погодженим прокурором, про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

22.07.2026 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 серпня 2026 року включно. Визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, покладені обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Того ж дня, ОСОБА_5 внесено розмір застави та звільнено з-під варти.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за якій законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.

Що стосується посилання захисника на необґрунтованість підозри, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена усправі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч.ч.1,2 ст.209 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для зміни запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих їх кримінальних правопорушень.

Щодо доводів сторони захисту, щодо належного виконання процесуальних обов`язків покладених на підозрювану, зазначаю наступне.

Слідчим суддею встановлено порушення обов`язку здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, посилання захисника відносно того, що ОСОБА_5 передала свій закордонний паспорт адвокату ОСОБА_8 для подальшої передачі на зберігання до органу Державної міграційної служби, однак через завантаженість захисника паспорт передано на зберігання пізніше, тому зазначене, на думку захисника, не може ставитись у провину підозрюваній, не знайшли свого підтвердження, оскільки зазначений обов`язок покладається особисто на підозрюваного. Дії або бездіяльність захисника не звільняють підозрювану від виконання своїх процесуальних обов`язків.

Відносно порушення обов`язку за першою вимогою з`являтися до слідчого прокурора зазначаю наступне.

Відповідно до ч.9 ст.135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

В судовому засіданні встановлено, що 24.07.2026 прокурором через месенджер направлено підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її месенджер повідомлення про виклик останньої до Одеської обласної прокуратури на 10:00 годин 27.07.2026 з метою проведення за її участі слідчих та процесуальних дій.

Крім того, 24.07.2026 через вищевказаний месенджер прокурором здійснено телефонний дзвінок підозрюваній ОСОБА_5 . У телефонній розмові з прокурором, ОСОБА_5 підтвердила отримання нею повістки про виклик та ознайомлення з її змістом.

Так, підозрювана ОСОБА_5 24.07.2026 до Одеської обласної прокуратури за викликом не прибула.

Доводи захисника, відносно того, що адвокатом ОСОБА_8 було повідомлено про неявку ОСОБА_5 27.07.2026 до прокурора у зв`язку із виконанням останньою службових обов`язків, як керівника медичного закладу, оскільки в цей день проводилися заходи, пов`язані з відзначенням Дня медичного працівника, у зв`язку з чим присутність ОСОБА_5 на них була об`єктивно необхідною, не доводять поважність причин такої нявки підозрюваної для допиту до слідчого, прокурора в розумінні ст.138 КПК України.

Разом з тим, хоча стороною обвинувачення було доведено порушення підозрюваною ОСОБА_5 покладених ухвалою слідчого судді обов`язків, однак на переконання слідчого судді прокурором в судовому засіданні не було доведено, що виключно винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення досягнення мети виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків, а тому на думку слідчого судді досягнення такої мети може бути забезпечено шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної буде обмежувати її право та суперечити ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод».

Відповідно до ч.8 та ч.9 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого без поважних причин та не повідомив заздалегідь про причини своєї неявки), слідчий суддя вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.

Разом з тим, в судовому засіданні не було доведено, що підозрювана ОСОБА_5 грубо порушує покладені ухвалою слідчого судді обов`язки, тому підстави для задоволення клопотання в частині звернення раніше сплаченої на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 22.07.2026 року застави відсутні.

Так, в цьому конкретному випадку, взявши до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, характер інкримінованого кримінального правопорушення, враховуючи, що підозрюваній ОСОБА_5 було змінено раніше повідомлену підозру та повідомлено про нову підозру через встановлені нові обставини кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за можливе збільшити у кримінальному провадженні №12020160250000233 розмір застави, що достатній для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України та визначити її в сумі 750 (сімсот п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 496 000 (два мільйона чотириста дев`яносто шість тисяч) гривень, врахувавши внесену 22.07.2026 року заставу в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень у кримінальному провадженні №12020160250000233, що була сплачена на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 22.07.2026 року, справа №947/42421/25, провадження №1-кс/947/9342/26, що забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та буде запобігати ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням того, що ухвалою слідчого судді від 21.08.2026 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12020160250000233 від 16.04.2020 року за підозрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 6 (шести) місяців, а саме до 29.10.2026 року включно - продовжити дію процесуальних обов`язків строком до 19 жовтня 2026 року включно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132,135, 138, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя , -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12020160250000233 від 16.04.2020 року відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Збільшити у кримінальному провадженні №12020160250000233 розмір застави, що достатній для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України та визначити її в сумі 750 (сімсот п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 496 000 (два мільйона чотириста дев`яносто шість тисяч) гривень.

Врахувати внесену 22.07.2026 року заставу в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень у кримінальному провадженні №12020160250000233, що була сплачена на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2026 року, справа №947/42421/25, провадження №1-кс/947/9342/26.

Роз`яснити підозрюваному, що вона або заставодавець мають обов`язок внести несплачену частину застави в сумі 1 497 600 (один мільйон чотириста дев`яносто сім) грн протягом п`яти днів на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Продовжити дію процесуальних обов`язків строком до 19 жовтня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну протягом 4 днів (у разі невиконання цього обов`язку).

В іншій частині клопотання слідчого - відмовити.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1