Ухвала суду № 139307438, 24.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/28081/26

Провадження № 1-кс/947/12055/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене начальником відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162470001382 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ,., яке погоджене начальником відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162470001382 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, яке виявлено та вилучено 12.08.2026 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий ОСОБА_3 надав до канцелярії суду заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги якого підтримав у повному обсязі.

Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162470001382 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24.09.2025 до чергової частини ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_6 про встановлення місцезнаходження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з серпня 2025 року не виходить на зв`язок та місце перебування якого заявниці невідоме.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 02.09.2025 ОСОБА_7 доставлено до КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради, звідки останній зник за невідомих обставин.

Встановлено, що 11.07.2025 приватним нотаріусом ОСОБА_8 посвідчено довіреність, відповідно до якої ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_9 представляти його інтереси та розпоряджатись належним йому майном. Довіреність зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за № 9885.

Так, 20.03.2026 в якості свідка допитано ОСОБА_9 , яка повідомила, що під час навчання в Одеському національному університеті імені ОСОБА_10 познайомилась з ОСОБА_7 в наукових цілях. Обставини за яких ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_9 представляти його інтереси та розпоряджатись належним йому майном останній невідомі.

В ході проведення комплексу оперативно - розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_7 в останнє зв`язувався по своєму мобільному телефону з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а останнє місцезнаходження його мобільного номеру було у зоні дій стільникових веж, де тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 , який у той же день, що і ОСОБА_7 перемістився у місто Очаків Миколаївської області.

Крім того, в ході досудового розслідування була допитана ОСОБА_13 яка надала свідчення, що починаючи з 2024 року до кола знайомих ОСОБА_7 увійшов ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нібито допомагав останньому і саме він забрав ОСОБА_7 з лікарні, тобто бачив його останнім.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 07.09.2025 звернувся до ФОП ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з приводу надання ритуальних послуг, у зв`язку із смертю дружини ОСОБА_7 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, після зникнення чоловіка. При цьому, за показами свідків, безпосередньо ОСОБА_11 виявив ОСОБА_14 померлою за місцем її мешкання та займався питаннями пов`язаними з її похованням, користуючись послугами та допомогою ОСОБА_5 , в результаті чого тіло ОСОБА_14 було піддано кремації.

Також встановлено, що ОСОБА_5 всі документи пов`язанні із наданням ритуальних послуг та похованням ОСОБА_14 віддав ОСОБА_11 та фактично не спілкувався із жодним родичом померлої, хоча договір про кремацію та надання поховальних послуг був укладений від імені ОСОБА_7 місце знаходження якого на той час вже було невідоме, що може свідчити про причетність ОСОБА_5 та володіння інформацією про зникнення ОСОБА_7 .

На даний час в ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення злочину може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який здійснює свою діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 41.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будинок що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 41 на праві власності належить ТОВ «Лібєрта Віта», код ЄДРПОУ 45747497 в частці 6/100 та ТОВ «Лібєрта Віта», код ЄДРПОУ 45747497 в частці 94/100.

Так, 12.08.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук за адресою: м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 41, в ході проведення якого виявлено та вилучено наступне:

-мобільний телефон марки iPhone 17 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщено до сейф-пакету № NPU 6080411;

-роздруковані документи (без підписів), а саме: договір про надання ритуальних послуг № 239 від 08.01.2025 на 1 арк.; наряд № 239 від 08.01.2025 на 1 арк.; договір про надання ритуальних послуг № 629 від 10.09.2025 (розвернутий та звичайний) на 2 арк.; наряд № 629 від 10.09.2025 на 1 арк.; договір про надання ритуальних послуг № 222 від 28.12.2024 на 1 арк.; наряд №222 від 28.12.2024 на 1 арк. Вказані документи упаковані в сейф-пакет №NPU 5496614;

-електронне посилання з назвою «3», скопійоване з робочого комп`ютера на флеш-накопичував «AGI», об`ємом 32 GB, який упакований в сейф-пакет №NPU 6080412.

12.08.2026 слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

Дослідивши клопотання, додані до нього матеріали та вислухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162470001382 від 24.09.2025 здійснюється, серед іншого, за фактами можливого умисного вбивства, незаконного позбавлення волі або викрадення людини, крадіжки та замаху на заволодіння майном шляхом обману, у тому числі щодо обставин зникнення ОСОБА_7 та можливого незаконного заволодіння належними йому та його покійному сину об`єктами нерухомого майна.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до встановлених у ході досудового розслідування обставин, після зникнення ОСОБА_7 виникла необхідність перевірки версії щодо незаконного заволодіння належним йому майном та майном його покійного сина шляхом використання підроблених або отриманих за обставин, які перевіряються органом досудового розслідування, документів, довіреностей та інших документів, пов`язаних із розпорядженням нерухомістю.

Щодо вилученого мобільного телефону, слідчий суддя враховує, що відповідно до обставин, які перевіряються в межах кримінального провадження, засоби мобільного зв`язку могли використовуватися особами, причетними до вчинення кримінальних правопорушень, для комунікації між собою, координації дій, обговорення питань щодо потерпілого, його майна, документів та оформлення відповідних правочинів.

Слідчий суддя враховує, що вилучене електронне посилання є електронними носіями інформації, який за своїми властивостями можуть містити відомості, що мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.

Зокрема, на зазначених пристроях можуть зберігатися відомості про контакти між особами, причетними до відчуження спірного об`єкта нерухомості, листування у месенджерах та електронній пошті, фотографії, електронні копії документів, файли, відомості щодо підготовки та оформлення правовстановлюючих документів, інформація про обставини укладення правочинів, а також інші цифрові дані, які можуть підтверджувати або спростовувати версію сторони обвинувачення та мати доказове значення у кримінальному провадженні.

З огляду на це, відомості, що містяться у мобільному телефоні та на флеш накопичувачі , можуть мати доказове значення для встановлення кола осіб, характеру та змісту їхніх взаємозв`язків, часу та обставин комунікації, а також інших обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

При цьому необхідність арешту вказаних технічних пристроїв обумовлена не лише їх фізичними властивостями, а передусім необхідністю забезпечення збереження інформації, яка міститься на відповідних електронних носіях. Зміна, видалення або пошкодження такої інформації може призвести до втрати відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, дослідження вилучених документів та їх співставлення з іншими матеріалами кримінального провадження у тому числі з відомостями з державних реєстрів, нотаріальними документами, довіреностями та іншими доказами, отриманими під час досудового розслідування є необхідним для встановлення всіх обставин справи.

Слідчий суддя виходить із того, що на цій стадії кримінального провадження не вирішується питання про достовірність відомостей, що містяться у вилучених речах, їх належність та допустимість як доказів у розумінні ст. 86 КПК України, а лише встановлюється наявність достатніх підстав вважати, що вони можуть мати доказове значення та підлягають збереженню для подальшого проведення необхідних процесуальних дій.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним існування передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України мети арешту майна забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування такого заходу може створити ризик їх втрати, приховування, пошкодження або відчуження, що, у свою чергу, може перешкодити проведенню необхідних слідчих та експертних дій і встановленню обставин, що мають значення для кримінального провадження.

При вирішенні питання про застосування арешту слідчий суддя також враховує вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України та співвідносить наслідки застосування такого заходу із завданнями кримінального провадження.

У цьому випадку арешт вилучених документів має тимчасовий характер, спрямований виключно на забезпечення їх збереження як потенційних речових доказів та не означає вирішення питання про право власності на них або про винуватість будь-якої особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення в частині накладення арешту на речі вилучені 12.08.2026 під час проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 41 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

З метою забезпечення збереження зазначених речових доказів на них слід накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування до прийняття у кримінальному провадженні остаточного процесуального рішення або до скасування арешту в порядку, передбаченому КПК України.

При цьому слідчий суддя вважає, що застосування саме такого обсягу обмежень є необхідним та співмірним із завданнями кримінального провадження, оскільки забезпечує можливість збереження вилучених документів у їх первісному стані та проведення з ними необхідних процесуальних та експертних дій.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, яке виявлено та вилучено 12.08.2026 в ході обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 41, а саме на:

- мобільний телефон марки iPhone 17 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщено до сейф-пакету № NPU 6080411;

- роздруковані документи (без підписів), а саме: договір про надання ритуальних послуг № 239 від 08.01.2025 на 1 арк.; наряд № 239 від 08.01.2025 на 1 арк.; договір про надання ритуальних послуг № 629 від 10.09.2025 (розвернутий та звичайний) на 2 арк.; наряд № 629 від 10.09.2025 на 1 арк.; договір про надання ритуальних послуг № 222 від 28.12.2024 на 1 арк.; наряд №222 від 28.12.2024 на 1 арк. Вказані документи упаковані в сейф-пакет №NPU 5496614;

- електронне посилання з назвою «3», скопійоване з робочого комп`ютера на флеш-накопичував «AGI», об`ємом 32 GB, який упакований в сейф-пакет №NPU 6080412.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1