Ухвала суду № 139307083, 27.08.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/17908/26

Провадження № 1-кс/686/8555/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 , погоджене із прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Болград, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 НГУ, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12026240000000332,

ВСТАНОВИЛА:

26.08.2026 слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст.189, ч. 2 ст. 146 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого в цьому ж кримінальному провадженні; знищення, схову або спотворення речей та документів; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідча та прокурор у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

При цьому пояснили, що уважають підозру не обґрунтовано, відсутні докази незаконного позбавлення волі ОСОБА_7 з боку підозрюваного, а навпаки, дії підозрюваного були спрямовані на захист потерпілого, якому погрожували особи, які скористалися його персональними даними при укладенні договорів позики на користь ОСОБА_7 . ОСОБА_7 не діяв під примусом, нотаріальні дії були вчинені ним добровільно, останній мав змогу звернутися до правоохоронних органів, повідомити нотаріуса про небезпеку чи примус, його поведінка потребує критичної оцінки. Відсутні корисливий мотив та умисел на заволодіння майном або правом на майно. Уважають відсутніми заявлені стороною обвинувачення ризики, оскільки ОСОБА_5 є військовослужбовцем, має сім`ю та дітей на утриманні, а тому не буде переховуватися від органу досудового розслідування. Мобільні телефони учасників кримінального провадження оглянуті, а у підозрюваних вилучені, також вилучено документи у нотаріуса, доказова інформація повністю зафіксована, у тому числі відеозаписами, а тому ризик знищення, схову або спотворення речей та документів відсутній. Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого також є лише припущенням, потерпілий допитаний неодноразово, нотаріус та адвокат є професійними учасниками правовідносин, вплив на них неможливий.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.06.2026 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026240000000332 зареєстровано кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією - ч. 4 ст.189, ч. 2 ст. 146 КК України.

25 серпня 2026 року о 13 год. 32 хв. ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 615 КПК України.

25 серпня 2026 року ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.189, ч. 2 ст. 146 КК України, а саме про те, що «що відповідно до наказу начальника Східного Харківського територіального управління Національної гвардії України №21 о/с від 21.04.2025 сержант ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) призначений на посаду офіцера (інструктора з розвідки) відділення інструкторів секції підготовки. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №118мтд від 22.04.2025 ОСОБА_5 вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою.

Так, 02.01.2023 між ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ), роль, участь та ступінь причетності якого до вчинення кримінального правопорушення перевіряються в ході досудового розслідування, укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_7 передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 20 000 000 грн.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_8 взятих на себе зобов`язань 28.02.2024 між сторонами укладено додаткову угоду до договору позики, якою строк повернення грошових коштів продовжено до 14.03.2024. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та компанією Business Equipments Limited укладено договір застави, предметом якого стала частка у статутному капіталі ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна» номінальною вартістю 12 000 000 грн, що становить 100 відсотків статутного капіталу зазначеного товариства.

Оскільки ОСОБА_8 у визначений строк взяті на себе боргові зобов`язання не виконав, ОСОБА_7 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про захист своїх майнових прав та звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі №910/14389/24 позов ОСОБА_7 задоволено та звернуто стягнення на частку у статутному капіталі ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна» в рахунок погашення заборгованості за договором позики.

Таким чином, ОСОБА_7 мав право вимоги до ОСОБА_8 щодо повернення грошових коштів у сумі 20 000 000 грн, а також право на реалізацію своїх майнових прав, підтверджених рішенням Господарського суду міста Києва.

Після ухвалення судового рішення у невстановлених досудовим розслідуванням осіб, зацікавлених у припиненні реалізації ОСОБА_7 належних йому майнових прав та уникненні виконання боргових зобов`язань перед ним, виник злочинний умисел, спрямований на примушування ОСОБА_7 до підписання у нотаріуса документів, зміст яких передбачав припинення повноважень його представників, відмову від позовних вимог у справі № 910/14389/24 та вчинення інших дій, спрямованих на припинення реалізації ним права вимоги.

Реалізація зазначеного умислу передбачала попереднє виготовлення та підготовку відповідних документів, забезпечення особистого прибуття ОСОБА_7 до нотаріуса, примушування його до їх підписання, нотаріальне посвідчення підписів, а також подальше використання отриманих документів з метою припинення його майнових вимог та реалізації передбачених ними юридичних наслідків.

Для реалізації зазначеного умислу невстановлені на цей час особи залучили ОСОБА_5 , який мав забезпечити незаконне позбавлення ОСОБА_7 волі, його примусове переміщення до місця вчинення нотаріальних дій, з метою подальшого примушування останнього до підписання заздалегідь підготовлених документів.

У свою чергу ОСОБА_5 , реалізовуючи зазначений умисел та діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, залучив до своєї протиправної діяльності військовослужбовця Національної гвардії України ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_9 ).

Так, 29.05.2026 о 12 год. 10 хв. ОСОБА_5 , використовуючи месенджер «WhatsApp» та обліковий запис, зареєстрований за абонентським номером НОМЕР_2 , надіслав ОСОБА_9 , який використовує абонентський номер НОМЕР_3 , повідомлення з електронним документом формату «PDF» із назвою « ОСОБА_10 », в якому містилися відомості щодо ОСОБА_7 , його місця проживання, роботи, близьких осіб та інша інформація. Крім того, під час листування протягом 29.05.2026 та 30.05.2026 ОСОБА_5 повідомляв ОСОБА_9 про необхідність встановлення місцезнаходження ОСОБА_7 та здійснення візуального спостереження за останнім.

Надалі, у період з 29.05.2026 по 30.05.2026, ОСОБА_5 , використовуючи месенджер «WhatsApp», під час листування та аудіозв`язку з ОСОБА_9 послідовно надавав останньому вказівки та координував його дії щодо розшуку ОСОБА_7 , встановлення його місцезнаходження, місця проживання та роботи, здійснення за ним спостереження, встановлення маршрутів і графіка пересування, визначення можливих місць для подальших дій, а також залучення інших осіб, організації їх прибуття та розміщення поблизу місця проживання ОСОБА_7 .

На виконання отриманих від ОСОБА_5 вказівок ОСОБА_9 , перебуваючи у м. Тернополі, здійснив розшук ОСОБА_7 , встановив його місце проживання, місце роботи, маршрути та графік пересування, а також здійснював за ним спостереження, у результаті чого встановив його місцезнаходження та передав отриману інформацію ОСОБА_5 для подальшої реалізації узгоджених дій щодо ОСОБА_7 .

Крім того, на виконання отриманих від ОСОБА_5 вказівок щодо забезпечення безперервного спостереження за ОСОБА_7 та організації подальших дій ОСОБА_9 залучив до реалізації визначених ОСОБА_5 завдань військовослужбовців Національної гвардії України, роль, участь та ступінь причетності яких до вчинення кримінального правопорушення перевіряються в ході досудового розслідування, а саме ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11 ), ОСОБА_12 (далі - ОСОБА_12 ) та ОСОБА_13 (далі - ОСОБА_13 ), організував їх прибуття до м. Тернополя та подальшу участь у здійсненні спостереження за ОСОБА_7 .

Отримавши відомості щодо місця проживання ОСОБА_7 , його звичного розпорядку дня, маршрутів та часу пересування, ОСОБА_5 визначив план подальших дій, час і місце незаконного позбавлення ОСОБА_7 волі, а також спосіб його подальшого примушування до підписання заздалегідь підготовлених документів, після чого довів зазначений план до відома ОСОБА_9 .

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 год. 00 хв. 02.06.2026, реалізовуючи протиправний умисел, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на автомобілі марки «Mercedes-Benz» із номерними знаками « НОМЕР_4 » на чорному фоні, у супроводі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які пересувалися на автомобілі марки «Mercedes-Benz» із номерними знаками « НОМЕР_5 » на чорному фоні, прибули до місця проживання ОСОБА_7 , а саме до подвір`я багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , та припаркували свої автомобілі поруч з автомобілем, що належить ОСОБА_7 .

Близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_7 , вийшовши з будинку та прямуючи до свого автомобіля, був зупинений ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які підійшли до нього з обох боків. Після цього ОСОБА_5 висловив останньому: «Добігався», а ОСОБА_9 , поклавши руку йому на плече та підштовхуючи, примусив сісти до одного з автомобілів.

Після примусового поміщення ОСОБА_7 до салону автомобіля марки «Mercedes-Benz» із номерними знаками « НОМЕР_4 » на чорному фоні разом із ним сіли ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , зачинивши двері та фактично позбавивши ОСОБА_7 можливості вільно залишити транспортний засіб та самостійно визначати місце свого подальшого перебування.

Перебуваючи в салоні вказаного автомобіля, ОСОБА_5 , реалізовуючи умисел, спрямований на пред`явлення ОСОБА_7 вимоги передачі права на майно, повідомив останньому про необхідність підписання документів, відповідно до яких ОСОБА_7 мав відмовитися від права вимоги щодо повернення коштів, наданих ним у борг, а також від позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет застави.

З метою подолання волі ОСОБА_7 та примушування його до виконання висунутих вимог ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, висловив останньому погрози, повідомивши, що у нього є три варіанти: потрапити до в`язниці, бути вбитим або погодитися та підписати документи. Надалі ОСОБА_5 , діючи з метою залякування ОСОБА_7 , дістав із кобури предмет, зовні схожий на пістолет, який демонстрував та направляв у бік останнього, а також повідомив, що йому відомі обставини життя ОСОБА_7 та місця проживання його близьких, створюючи у ОСОБА_7 реальні підстави побоюватися застосування насильства щодо нього та членів його сім`ї.

Внаслідок висловлених ОСОБА_5 погроз, демонстрації предмета, схожого на вогнепальну зброю, та створеної ним та ОСОБА_9 обстановки психологічного тиску ОСОБА_7 , побоюючись за своє життя, здоров`я та безпеку своїх близьких, погодився виконати висунуті вимоги та підписати необхідні документи.

У свою чергу, з метою забезпечення підписання ОСОБА_7 заздалегідь підготовлених документів, невстановлені досудовим розслідуванням особи залучили адвоката ОСОБА_14 (далі - ОСОБА_14 ), роль, участь та ступінь причетності якого до вчинення кримінального правопорушення перевіряються в ході досудового розслідування, який мав забезпечити підготовку документів, що підлягали підписанню ОСОБА_7 , їх направлення для нотаріального посвідчення, а також організацію подальшого використання зазначених документів.

З метою організації можливості нотаріального посвідчення зазначених документів ОСОБА_14 , залучив адвоката ОСОБА_15 (далі - ОСОБА_15 ), участь та ступінь причетності якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряються в ході досудового розслідування, яка мала здійснити підшукання нотаріуса та організувати нотаріальне посвідчення підписів ОСОБА_7 на заздалегідь підготовлених документах.

Так, 02.06.2026 ОСОБА_14 за допомогою месенджера «WhatsApp» звернувся до ОСОБА_15 з проханням забезпечити юридичний супровід особи під час нотаріального посвідчення документів та надіслав останній заздалегідь підготовлені документи від імені ОСОБА_7 , а саме: заяву про припинення повноважень усіх адвокатів, представників, уповноважених та інших осіб, які діяли або були уповноважені діяти від його імені, за винятком адвоката ОСОБА_16 ; заяву, відповідно до якої ОСОБА_7 спростовував факт надання ним у борг грошових коштів у сумі 20 000 000 грн, заперечував укладення договору позики, договорів застави корпоративних прав та інші обставини, викладені у відповідному документі; а також заяву про поновлення провадження у справі № 910/14389/24 та відмову від позову у вказаній справі.

На пропозицію щодо надання правничої допомоги ОСОБА_7 ОСОБА_15 погодилася та, отримавши від ОСОБА_14 електронні варіанти документів, виконуючи досягнуті домовленості, звернулася до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_17 (далі - ОСОБА_17 ), роль, участь та ступінь причетності якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряються в ході досудового розслідування, якій направила зазначені документи та з`ясувала можливість нотаріального посвідчення підписів на них 02.06.2026.

З метою подальшої комунікації ОСОБА_14 передав контактний номер телефону ОСОБА_15 ОСОБА_5 .

Надалі, 02.06.2026 о 11 год. 47 хв. ОСОБА_5 , використовуючи належний йому мобільний телефон та обліковий запис у месенджері «Telegram» « ОСОБА_18 » з ім`ям користувача ОСОБА_19 , здійснив дзвінок ОСОБА_15 , після чого передав мобільний телефон ОСОБА_7 , який, діючи під психологічним примусом та побоюючись реалізації висловлених ОСОБА_5 погроз, під час розмови представився ОСОБА_20 та повідомив про намір прибути до м. Хмельницького для підписання відповідних документів. У відповідь ОСОБА_15 повідомила адресу, за якою необхідно було прибути для вчинення нотаріальних дій, а саме: м. Хмельницький, вул. Шевченка, 3.

Надалі, реалізовуючи протиправний умисел, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , незаконно утримуючи ОСОБА_7 та позбавляючи його можливості вільно залишити місце свого перебування, доставили останнього до офісу нотаріуса ОСОБА_17 , розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка, 3, де їх очікувала ОСОБА_15 .

Після прибуття до вказаного місця ОСОБА_7 у супроводі ОСОБА_5 та ОСОБА_15 направився до офісу нотаріуса ОСОБА_17 . При цьому ОСОБА_5 продовжував контролювати пересування ОСОБА_7 та його подальші дії, забезпечуючи його прибуття до нотаріуса та підписання заздалегідь підготовлених документів.

Перебуваючи в офісі нотаріуса, ОСОБА_7 , діючи всупереч власній волі та продовжуючи перебувати під психологічним тиском, спричиненим раніше висловленими ОСОБА_5 погрозами застосування насильства щодо нього та його близьких, підписав заздалегідь підготовлені документи, а саме: заяву про припинення повноважень усіх адвокатів, представників, уповноважених та інших осіб, які діяли або були уповноважені діяти від його імені, за винятком адвоката ОСОБА_16 ; заяву, відповідно до якої ОСОБА_7 спростовував факт надання ним у борг грошових коштів у сумі 20 000 000 грн, заперечував укладення договору позики та договорів застави корпоративних прав; а також заяву про поновлення провадження у справі №910/14389/24 та відмову від позову у вказаній справі.

Після підписання ОСОБА_7 зазначених документів його підпис на них був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_17 , що надало можливість подальшого використання зазначених документів.

Надалі ОСОБА_15 отримала у нотаріуса ОСОБА_17 зазначені документи, після чого, виконуючи раніше досягнуті домовленості з ОСОБА_14 , 03.06.2026 за допомогою оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта» направила їх ОСОБА_14 до м. Одеси для подальшого використання.».

На підтвердження обґрунтованості підозри слідчим надано: протокол прийняття заяви ОСОБА_7 від 12.06.2026 про вчинення кримінального правопорушення; протоколи допиту потерпілого ОСОБА_7 від 12.06.2026, 08.07.2026 та 01.08.2026; протокол огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 від 12.06.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 18.08.2026; протокол огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_9 від 13.08.2026; протокол обшуку в офісі нотаріуса ОСОБА_17 від 10.07.2026; інші матеріали кримінального провадження.

Оцінивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування пред`явлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою. При цьому слід зауважити, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідча суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про високу ймовірність причетності ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень: передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна та передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. А отже, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може переховуватись від органів досудового розслідування і факт перебування ОСОБА_5 на військовій службі такого ризику не спростовує.

При цьому слідча суддя уважає за доцільне зазначити, що повідомлення про підозру було пред`явлено ОСОБА_5 25.08.2026, а тому поведінка особи у період до цього часу не є ключовою та інформативною для оцінки заявленого ризику.

Оскільки вагома кількість інформації, яка може бути використана як доказ вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень зафіксована у його листуваннях через мобільні додатки, до яких останній, перебуваючи на волі, матиме доступ, оскільки знає паролі доступу до своїх аккаунтів, приходжу до висновку, що вказані обставини свідчать про існування ризику знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також вважаю доведеним існування ризику впливу на свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , підозрюваного ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_7 , яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому слідчою суддею ураховується встановлена КПК процедура отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).

Отже ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань судом від свідків.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню не знайшов свого підтвердження у судового засіданні, оскільки фактично ґрунтується на обставинах пред`явленої підозри.

Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, є військовослужбовцем, раніше не судимий, однак притягувався до кримінальної відповідальності та йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 206 КК України у кримінальному провадженні №12018100100003970 від 09.04.2018.

При цьому наявність постійного місця проживання підозрюваного та стійких соціальних зв`язків у даному випадку не є достатніми обставинами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або обрання більш м`якого запобіжного заходу, оскільки були не стримуючими для вчинення дій, які на сьогодні стали підставою для пред`явлення ОСОБА_5 підозри .

Враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст. 178 КПК України обставини в їх сукупності, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На думку слідчого судді в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Більш м`які запобіжні заходи забезпечити виконання цієї функції не зможуть.

Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку визначеного ст.197 КПК України, а саме по 22.10.2026 включно.

У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначається, адже ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину із погрозою застосування насильства.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 22 жовтня 2026 року включно.

Ухвала діє по 22 жовтня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя