Рішення № 139306854, 26.08.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/900/26

Провадження №2/597/619/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до Заліщицької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якій просив визначити рішенням суду ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 тривалістю шість місяців.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_2 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка за життя склала на користь позивачки заповіт. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай) в селянській спілці Золотий колос, розміром 1,0885 га, яке посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №0246078 від 12.06.1997 року. ОСОБА_3 з 1932 року до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На момент смерті спадкодавиця проживала та була зареєстрована одна, у зареєстрованому шлюбі не перебувала. Своїм правом на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачка вчасно скористатися не змогла, оскільки не знала про наявність складеного спадкодавицею на її ім`я заповіту. Лише у квітні 2026 року позивачці стало відомо про заповіт, складений ОСОБА_3 на її ім`я, після чого позивачка звернулася до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Ткачука С.О. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Нотаріусом вивчено подані позивачкою документи і надано письмову відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивуючи пропуском позивачкою шестимісячного строку для подання такої заяви, із роз`ясненням права звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Тому сторона позивачки вважає, що необізнаність спадкоємиці про наявність заповіту, є поважною причиною пропуску позивачкою шестимісячного строку для прийняття спадщини і законом не визначено іншого порядку вирішення даного питання.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилися, однак від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, проти ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні не заперечують.

Представник відповідача Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області у підготовче судове засідання не з`явився, однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 31.07.2026 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у даній цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначила на 26.08.2026 року.

Відповідно до положень ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява адвоката Кульгавець С.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що стверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.04.2026 року.

За життя 23.07.2001 року ОСОБА_3 склала на користь позивачки заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Дзвиняцької сільської ради та зареєстровано в реєстрі за №28, яким заповіла все належне їй майно ОСОБА_4 .

У судовому засіданні встановлено, що позивачка, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.09.1986 року народиилася з прізвищем ОСОБА_5 , однак, уклавши 24.10.2004 року шлюб із ОСОБА_6 , змінила прізвище на ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.10.2004 року.

Також суджом встановлено, щол після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай) в селянській спілці Золотий колос розміром 1,0885 га, яке посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ТР №0246078 від 12.06.1997 року.

Вказане вище підтверджується відповіддю ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області №М-98/0-111/6-26 від 19.03.2026 року.

Відповідно до довідки №19-4/80, виданої 23.02.2026 року Дзвиняцьким старостинським округом, ОСОБА_3 з 1932 року до дня смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На момент смерті спадкодавиця проживала та була зареєстрована одна, у зареєстрованому шлюбі не перебувала.

У судовому засіданні знайшло своє повне ствердження те, що своїм правом на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачка вчасно скористатися не змогла, оскільки не знала про наявність складеного спадкодавицею на її ім`я заповіту.

Сторона позивачки покликається на те, що у квітні 2026 року позивачці стало відомо про заповіт, складений ОСОБА_3 на її ім`я, після чого позивачка звернулася до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Ткачука С.О. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Встановлено, що нотаріусом вивчено подані позивачкою документи і надано письмову відмову №67/01-16 від 22.04.2026 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивуючи її пропуском позивачкою шестимісячного строку для подання такої заяви, із роз`ясненням права звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Одночасно, як вбачається з відповіді нотаріуса, останній повідомив, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , крім позивачки, немає, оскільки спадкової справи до її майна станом на 22.04.2026 року не заводилося, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84974356 від 22.04.2026 року.

V. Оцінка суду

Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.1268 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ч.1 ст.1272 ЦК України, зокрема регламентовано, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Однак, приписами частини 3 вищевказаної статті ЦК України вказано, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 26 червня 2019 року №61-38298св18, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до роз`яснень наданих постановою Пленум Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування, зокрема п.24, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі Ilhan v. Turkey від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.10 ч.4 ЦПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Вирішуючи дані позовні вимоги, суд виходить з того, що своїм правом на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачка вчасно скористатися не змігла, оскільки не знала про наявність складеного на її ім`я заповіту і через це не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не проживаючи постійно з спадкодавицею на час її смерті.

За таких обставин спадкові права позивачки підлягають поновленню в судовому порядку.

Суд погоджується з доводами представника позивачки, що поважною причиною пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є незнання про наявність заповіту.

За встановлених обставин справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємиці при оформленні її спадкових справ, позивачкою пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з поважних причин, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

VI. Щодо розподілу судових витрат

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 197-200, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1268-1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительці АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 тривалістю шість місяців, з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 26.08.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, юридична адреса: м.Заліщики, вул.С.Бандери, 15Б, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058396.

Суддя В.М.ШЕВЧУК