Рішення № 139306847, 27.08.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/408/26

Провадження № 2-др/597/5/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №597/408/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Заліщицького районного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

27.07.2026 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд постановити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на правничу допомогу в сумі 13000 гривень.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у судове засідання не з`явився, однак у заяві просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи по суті.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися. Згідно з ч.4 ст.270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з вимогами ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 27.07.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №5212037 від 29.12.2024 року у розмірі 32935 гривень 13 копійок та 2622 гривні 40 копійок судового збору.

У резолютивній частині вказаного рішення судом не в повному обсязі було вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обгрунтування понесених судових витрат позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надало: Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року; копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» від 01.12.2025 року; копію заявки на надання юридичної допомоги №2293 від 01.01.2026 року; копію витягу з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року; платіжну інструкцію №0611080003 від 10.02.2026 року, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснило оплату в сумі 13000 гривень на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої правничої допомоги, заявлений розмір витрат, докази оплати гонорару, розмір задоволених позовних вимог, суд вбачає підстави для їх часткового задоволення.

Таким чином, до стягнення з відповідачки підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі №597/408/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.137, 141, 247, 258, 270, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №597/408/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Гедройця Єжи будинок 6, офіс 521) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.М.ШЕВЧУК