Рішення № 139306803, 21.07.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3788/26

Провадження № 2/466/2943/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 липня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Малаковської І.А.,

справа №466/3788/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

28 квітня 2026 року Акціонерне товариство «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 52 225, 11 грн. та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.03.2023 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. 09.03.2023 відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:

- тип кредиту та розмір кредитного ліміту відновлювальна кредитна лінія до 200 000, 00 грн.;

- тип кредитної карти картка «Універсальна GOLD»;

- строк кредитування 12 місяців з пролонгацією;

- процентна ставка 40, 8 % річних;

- кількість та розмір платежів, періодичність сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного;

- розмір мінімального обов`язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення;

- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 %.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноручно на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 « Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку НОМЕР_1 , строк дії 01/27, тип Універсальна Gold.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, однак згодом припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

У зв`язку із зазначеним порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач ОСОБА_1 станом на 12.04.2026 має заборгованість у розмірі 52 225, 11 грн., яка складається з:

- 43 053, 14 грн. заборгованість за тілом кредиту,

- 9 171, 97 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою суду від 30.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

12.06.2026 від представника позивача АТ КБ «Приватбанк» Савіхіної А.М. через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

29.06.2026 від представника позивача АТ КБ «Приватбанк» Савіхіної А.М. через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про зменшення позовних вимог. Заява вмотивована тим, що відповідно до приписів п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відтак, просила стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором №б/н від 09.03.2023 в розмірі 45 725,11 грн. (36 553,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 171,97 грн. заборгованість за простроченими відсотками) та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, однак 16.07.2026 через підсистему "Електронний суд" надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, а також з урахуванням постанови Верховного Суду від 27.03.2019 року (у справі №201/6092/17, провадження №61-48215св18), відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно.

Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч.1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. 09.03.2023 відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:

- тип кредиту та розмір кредитного ліміту відновлювальна кредитна лінія до 200 000, 00 грн.;

- тип кредитної карти картка «Універсальна Gold»;

- строк кредитування 12 місяців з пролонгацією;

- процентна ставка 40, 8 % річних;

- кількість та розмір платежів, періодичність сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного;

- розмір мінімального обов`язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення;

- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 %.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноручно на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 « Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку НОМЕР_1 , строк дії 01/27, тип Універсальна Gold.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, однак згодом припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документу.

За змістом ст. 6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, абз. 2 частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання

Враховуючи викладене, слід визнати, що сторонами було належним чином погоджені умови споживчого кредиту, зокрема: порядок повернення кредиту, процентні ставки, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх порядок нарахування, позичальник отримав платіжну картку, за допомогою якої він користувався цим кредитом.

29.06.2026 від представника позивача АТ КБ «Приватбанк» Савіхіної А.М. надійшла заява про зменшення позовних вимог. Заява вмотивована тим, що відповідно до приписів п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відтак, просила стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором №б/н від 09.03.2023 в розмірі 45 725,11 грн. (36 553,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 171,97 грн. заборгованість за простроченими відсотками) та судові витрати, тому в даному випадку з нього відповідно до наведених норм ст. 526, 549, 638, 1048, 1050 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості у розмірі 45 725,11 грн.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною першою ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням №BOJ65B4IQ1 від 15.04.2026, під час звернення до суду з позовом АТ КБ «Приватбанк» сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача, судовий збір, у зазначеному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.526, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України суд, -

постановив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за Договором №б/н від 09.03.2023, в розмірі 45 725 грн. 11 коп. (сорок п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять гривень 11 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: АТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя П. С. Невойт