Ухвала суду № 139306525, 27.08.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3983/21

Провадження № 2-др/450/47/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

27 серпня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мельничук І. І.,

при секретарі Дикій О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Пустомити заяву представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича адвоката Кусого Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу у Львівській області Білецького Ігоря Мироновича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами у цивільній справі № 450/3983/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

встановив:

представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. Кусий А. В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу у Львівській області Білецького Ігоря Мироновича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами у цивільній справі № 450/3983/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень 00 копійок.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 21.08.2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області ухвалив у цій справі ухвалу про визначення частки майна боржника, якою подання приватного виконавця виконавчого округу у Львівській області Білецького Ігоря Мироновича задоволено та визначено, що частка боржника ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрованій на праві власності за ОСОБА_3 , становить 1/2 (одну другу) частину цього майна (повний текст ухвали складено 21.08.2026 року). Разом з тим, вирішуючи подання по суті, суд не вирішив питання про розподіл (стягнення) судових витрат, понесених заявником у зв`язку з розглядом цієї справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, хоча відповідне клопотання було заявлено заявником своєчасно та в порядку, встановленому процесуальним законом. Так, у відповіді на заперечення (відзиви) боржника та заінтересованої особи від 05.08.2026 року, поданій представником заявника - адвокатом Кусим А. В. через підсистему «Електронний суд», заявником було заявлено попередній розрахунок суми судових витрат та викладено відповідне прохання про покладення на боржника судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, з посиланням на укладений договір про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) № 04/30/07/2026 від 30.07.2026 року, яким встановлено фіксований розмір гонорару адвоката за представництво інтересів заявника у суді першої інстанції у цій справі в сумі 20 000,00 гривень 00 копійок. Крім того, у судовому засіданні представник заявника - адвокат Кусий А. В. усно підтримав подання в повному обсязі та повторно просив суд вирішити питання судових витрат, поклавши їх на боржника ОСОБА_1 . Зазначені пояснення відображені у ході судового розгляду справи, однак у резолютивній (постановляючій) частині ухвали від 21.08.2026 року питання про судові витрати не вирішено, відповідне клопотання судом жодним чином не розглянуто та не відображено ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах ухвали. Розмір гонорару адвоката встановлений договором про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) № 04/30/07/2026 від 30.07.2026 року як фіксований та становить 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок за представництво інтересів заявника у суді першої інстанції у цій справі. Повноваження адвоката Кусого А. В. на надання правничої допомоги заявнику підтверджуються ордером серії ВС № 1486428 від 05.08.2026 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001364, виданим 20.02.2019 року на підставі рішення Ради адвокатів Львівської області від 01.02.2019 № 99. Зазначені документи наявні в матеріалах справи (додані до відповіді на заперечення від 05.08.2026 року).

27.08.2026 року боржником ОСОБА_1 подано заперечення на заяву приватного виконавця про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких він не погоджується із заявленою до стягнення сумою витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, вважає такі вимоги необґрунтованими та неспівмірними, оскільки заявником не доведено необхідності та фактичного обсягу наданої правничої допомоги, а також відповідності заявленої суми складності справи. Зазначає, що приватний виконавець у цьому провадженні діє в межах своїх повноважень щодо виконання судового рішення, а не як сторона, яка захищає власне матеріальне право, у зв`язку з чим витрати на правничу допомогу не підлягають компенсації за рахунок боржника. Водночас, у разі визнання судом можливості їх відшкодування, просить зменшити заявлену суму до мінімального обґрунтованого розміру з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат.

27.08.2026 року заінтересованою особою ОСОБА_3 подано заперечення на заяву приватного виконавця про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких вона вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки приватний виконавець, звертаючись до суду в порядку ст. 443 ЦПК України, реалізує свої повноваження у межах виконавчого провадження, а не захищає власне матеріальне право, у зв`язку з чим не має права на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу за рахунок інших учасників. Зазначає, що законодавством не передбачено можливості покладення на боржника чи інших осіб витрат приватного виконавця на оплату послуг залученого ним адвоката у такому провадженні, а тому відсутні правові підстави і для ухвалення додаткового рішення про їх стягнення. Посилаючись на положення ст. 270 та 443 ЦПК України, просить відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця.

27.08.2026 року представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. Кусий А. В. подав через підсистему «Електронний суд» відповідь на заперечення, яку мотивував тим, що доводи боржника та заінтересованої особи щодо відсутності у приватного виконавця права на компенсацію витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки провадження за ст. 443 ЦПК України допускає застосування загальних правил розподілу судових витрат; заявлені витрати є обґрунтованими та співмірними з обсягом і складністю наданої правничої допомоги, а обов`язок доведення їх неспівмірності покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Також зазначив, що заперечення ОСОБА_3 за змістом дублюють доводи боржника та не містять додаткових аргументів, у зв`язку з чим просив відхилити заперечення та задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.

Відповідно до частин другої, третьої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 1 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність; нормативно-правовий акт № 5076-VI від 05.07.2012" ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.08.2026 року подання приватного виконавця виконавчого округу у Львівській області Білецького Ігоря Мироновича задоволено; визначено, що частка боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) у квартирі АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3104725680000, загальна площа 44,6 кв.м., що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 , становить 1/2 (одну другу) частину цього майна.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з скаржника витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до котрої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.(ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Представником приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. Р. Кусим А. В. долучено Договір № 04/30/07/2026 про надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) від 30.07.2026 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1486428 від 05.08.2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001364 від 20.02.2019 року.

Пунктом 1.1. Договору визначено, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов?язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, щодо справи за поданням Клієнта про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Правова допомога надається у зв?язку з розглядом у Пустомитівському районному суді Львівської області (справа № 450/3983/21, провадження № 6/450/81/26) подання приватного виконавця про визначення за боржником ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частки у розмірі 1/2 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану за ОСОБА_3 , в межах виконавчого провадження ВП № 79547841

Пунктом 3.1. Договору визначено, вартість надання правової допомоги в межах представництва інтересів Клієнта у суді першої інстанції у справі, визначеній у пункті 1.1 цього Договору, є фіксованою, розмір якої становить 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, що сплачуються протягом 5-ти днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. Форма оплати: готівкою та/або в безготівковому порядку шляхом переказу на банківський рахунок, вказаний Адвокатом.

Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Суд погоджується з доводами представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області про те, що адвокатом Кусим А. В. здійснювалося представництво інтересів приватного виконавця при розгляді скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що на підтвердження заявлених до стягнення витрат у розмірі 20 000,00 грн представником приватного виконавця долучено до матеріалів справи, зокрема, договір про надання правової допомоги, яким визначено фіксований розмір винагороди адвоката. Водночас інших документів, які б детально підтверджували обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений ним час, вартість кожного виду наданих послуг та обґрунтовували необхідність сплати саме 20 000,00 грн за розгляд подання, суду не надано.

Судом також враховано, що Даниляк Р. І. та заінтересована особа ОСОБА_3 у поданих 27.08.2026 року запереченнях проти заяви про ухвалення додаткового рішення заперечували проти стягнення заявлених витрат та просили, у разі встановлення підстав для їх стягнення, зменшити їх розмір, посилаючись, зокрема, на їх неспівмірність зі складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи.

Відтак, хоча сам факт надання приватному виконавцю професійної правничої допомоги під час розгляду подання знайшов своє підтвердження, заявлений до відшкодування розмір витрат у сумі 20 000,00 грн суд вважає завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності з урахуванням характеру спору, обсягу фактично виконаної роботи та результату розгляду подання.

При визначенні розміру витрат, які підлягають компенсації, суд також виходить із принципів справедливості, розумності та співмірності судових витрат, враховуючи конкретні обставини цієї справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обґрунтованим та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Білецького І. М., є 4 000,00 грн, тоді як у стягненні решти заявленої суми 16 000,00 грн слід відмовити.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до переконання, що заява представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. Кусого А. В. про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, зі стягненням з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на вищевикладене та виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до переконання, що заявлені представником приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. Кусого А. В. вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є такими, що підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича адвоката Кусого Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу у Львівській області Білецького Ігоря Мироновича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами у цивільній справі № 450/3983/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича (адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Грабовського 11 офіс 104, РНОКПП НОМЕР_2 ) 4000 грн. (чотири тисячі гривень) витрат на правову допомогу.

В решті вимог відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 27.08.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук