Рішення № 139306125, 18.08.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/846/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Ляшко О. П.

з участю секретаря судового засідання Новосад І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам`янка-Бузька Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 171024 від 12.02.2025 у розмірі 14 455,20 грн., яка складається з 13 650,48 грн. -заборгованість за тілом; 3,72 грн. -заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 801,00 грн.; судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» (надалі - Первісний Кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі Відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір про споживчий кредит № 171024 на суму 17 648,00 грн. Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Зокрема, згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом f8b7a54c, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов Кредитного договору, 12.02.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 4790-72XX-XXXX-0128 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.

10.10.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 10102025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 10.10.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 10.10.2025 до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

З огляду на викладене, відповідач під час укладення Кредитного договору ознайомився з його текстом та змістом, зокрема з графіком щомісячних платежів за кредитним договором та паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення або зміни викладення умов Кредитного договору відповідачем не висловлювалося, а також він погодився, що зміст Кредитного договору не порушує його законних прав та інтересів, що підтверджується його електронним підписом. Нарахування відсотків за Кредитним договором здійснювалося виключно первісним кредитором. Підготовлений ним розрахунок заборгованості долучено до позовної заяви. Сума заборгованості, право вимоги щодо якої було відступлено позивачу, відображена у Реєстрі прав вимоги № 1 від 10.10.2025, що додається до матеріалів справи. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. 6 Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 16 455,20 грн, яка складається з: 13 650,48 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3,72 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 801,00 грн - заборгованість по комісії; 2 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 10.10.2025 - 20.02.2026. Крім того позивач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 14 455,20 грн.

07.08.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 захисника Перун Я.Ю. через систему «Електронний суд» надійшла заява у якій просить: Позов ТОВ ФКЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково у сумі 13 654.20 грн. Судовий збір стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог. Витрати на правову допомогу стягнути у сумі 4000 грн. Розтермінувати виконання рішення суду на строк 3 місяці.

Заяву мотивує тим, що на розгляді суду перебуває цивільна справа №446/846/26 за позовом ТОВ ФКЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №171024 від 12.02.2025 року у сумі 14 455.20 грн., з яких: 13 650.48 грн. заборгованість по тілу кредиту; 3.72 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 801 грн. заборгованість по комісії. Позовні вимоги визнають в частині стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 13 650.48 грн. та за відсотками за користування кредитом у розмірі 3.72 грн. Щодо обгрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією у сумі 801 грн. вважають, що такі не підлягають до задоволення з огляду на наступне та посилаючись, що згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. Враховуючи, що до обслуговування кредитної заборгованості не можна включати дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а умова договору щодо сплати комісії за управління та обслуговування кредиту не диференціює дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», з іншими діями, просимо суд визнати умову кредитного договору щодо сплати комісії за управління та обслуговування кредиту нікчемною.

Щодо судових витрат, понесених позивачем, а саме сплаченого судового збору, то з урахуванням положень ч.1 ст. 141 ЦПК України просять суд задовольнити ці вимоги частково - пропорційно до задоволених позовних вимог. Щодо заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то вважають їх розмір завищеним, неспівмірним зі складністю справи, відтак просимо суд зменшити їх розмір до 4 000 грн. з огляду на наступне. Представником позивача подано докази на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. Представник позивача надав докази на підтвердження обсягу послуг з надання правової допомоги: Вивчення матеріалів справи 1000 грн., складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг, аналіз судової практики 5000 грн.; клопотання про витребування доказів 500 грн., адвокатський запит 500 грн. Аналізуючи види наданих АО «ТИМОШЕНКО і ПАРТНЕРИ» ТОВ «ФК «ЮНІТ КАПІТАЛ» послуг прошу суд їх зменшити до 4 000 грн., оскільки АО «ТИМОШЕНКО І ПАРТНЕРИ» співпрацює з ТОВ «ФК «ЮНІТ КАПІТАЛ» на постійній основі, а не щодо окремого боржника, так з Електронної системи ЄДРСР вбачається, що станом на 07.08.2026 вищезазначене адвокатське об`єднання представляє інтереси вищевказаного ТОВ у 49 судових справах про стягнення заборгованості, що свідчить про фактично технічну роботу. Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22). Враховуючи наведене, вважають, що вказані в акті прийому отримання правової допомоги витрати в розмірі 7 000,00 грн. на їх переконання не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт, а також не відповідає вказаному вище критерію розумності та обґрунтованості, оскільки, з огляду на зміст позову та клопотання, їх написання не вимагало у адвоката особливих зусиль чи вивчення нових обставин справи. З огляду на те, що однією з засад цивільного судочинства є справедливість, враховуючи, що розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеним, просять суд її зменшити до 4 000 грн. Крім того зазначають, що відповідачка перебуває у вкрай складному матеріальному становищі, яке пов`язане з тим, що мати відповідачки хворіє на онкологічне захворювання IV стадії, потребує постійного стороннього догляду, який здійснює її дочка, яка також і фінансово утримує матір, оскільки остання у зв`язку зі станом здоров`я потребує постійного прийому ліків та періодично проходить курси хіміотерапії, що змусило мою довірительку оформляти мікрокредити. Також прошу суд врахувати, що ОСОБА_1 багатодітною матір`ю, самостійно виховує та утримує 3 неповнолітніх дітей, тому просимо суд врахувати ці обставини та ухвалити рішення про розтермінування виконання рішення суду на строк 3 місяці, що надасть моїй довірительці можливість виконати його в добровільному порядку.

10.08.2026 від представника позивача Кукса К.О. через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення щодо доводів відповідача про необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією за управління та обслуговування кредиту у розмірі 801,00 грн. зазначає наступне, що відповідач, заперечуючи проти стягнення зазначеної суми, посилається на положення ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а також на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, та Верховного Суду, викладені у постанові від 09.10.2024 у справі № 582/202/22. При цьому відповідач фактично ототожнює комісію за управління та обслуговування кредиту, передбачену умовами укладеного між сторонами кредитного договору, з оплатою за надання інформації про стан кредитної заборгованості, яка відповідно до законодавства повинна надаватися споживачу безоплатно. Проте таке ототожнення є безпідставним та не відповідає змісту укладеного між сторонами договору. Так, відповідно до п. 2.1 кредитного договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит, а Позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов`язання на умовах та у строки, визначені договором. При цьому договором чітко розмежовано різні види платежів, які підлягають сплаті Позичальником. Зокрема, договором передбачено, що комісія за надання кредиту є одноразовою винагородою, яка сплачується Позичальником за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена у п. 2.5 договору. Розмір такої комісії визначений у сумі 2 647,20 грн та нараховується одноразово в день укладення договору. Водночас спірна у цій справі комісія за управління та обслуговування кредиту має іншу правову та договірну природу. Умовами договору прямо визначено, що це комісія, яку Позичальник сплачує на користь Кредитодавця та яка нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно з графіком платежів, тобто за відповідний розрахунковий період. При цьому договором передбачено знижений тариф такої комісії у розмірі 1,00 грн, а у випадку порушення (прострочення) Позичальником строку сплати чергового платежу згідно з графіком платежів у наступному розрахунковому періоді застосовується стандартний (базовий) тариф у розмірі 200,00 грн. Договором також прямо передбачено, що розмір зазначеної комісії не може бути змінений. Таким чином, із самого змісту договору вбачається, що спірна комісія не встановлена як плата за надання Позичальнику інформації про стан кредитної заборгованості, надання виписки з рахунку, повідомлення про розмір заборгованості чи інші інформаційні дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Підставою її нарахування є користування кредитом протягом відповідного розрахункового періоду, а її розмір та порядок нарахування визначені сторонами безпосередньо у кредитному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору безоплатно повідомляє споживачу, зокрема, інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, та надає відповідну виписку з рахунку щодо погашення заборгованості. Позивач не заперечує встановленої законом гарантії безоплатного отримання такої інформації. Однак із наведеного положення закону не випливає, що будь-який платіж, названий у договорі комісією за управління чи обслуговування кредиту, автоматично є платою саме за надання такої інформації. Для застосування положень ч. 1 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» необхідно встановити, що конкретний платіж фактично є платою за ті дії кредитодавця, які закон визначає як безоплатні. Відповідач такого не довів. У поданих ним запереченнях відсутні будь-які докази того, що нарахована Позичальнику комісія у розмірі 801,00 грн стягувалася за надання інформації про стан кредитної заборгованості, за формування та надання виписки, за повідомлення про здійснені чи майбутні платежі або за інші дії, прямо передбачені ч. 1 ст. 11 зазначеного Закону. Натомість відповідач лише виходить із власного припущення, що будь-яка комісія за управління та обслуговування кредиту включає оплату таких інформаційних дій. Проте зміст укладеного між сторонами договору такого висновку не підтверджує.

Заявлена Позивачем до стягнення сума комісії у розмірі 801,00 грн є не довільно визначеною сумою, а заборгованістю, яка виникла внаслідок застосування погодженого сторонами механізму нарахування платежів, передбаченого кредитним договором. Відповідач не спростував правильність розрахунку цієї заборгованості та не надав доказів її погашення. Таким чином, відповідачем не доведено, що спірна комісія є платою за надання інформації, передбаченої ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», або що її нарахування здійснюється за дії, які закон зобов`язує кредитодавця здійснювати безоплатно. Відтак відсутні правові підстави для висновку про нікчемність відповідної умови кредитного договору та для відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 801,00 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу зазначає наступне, що 20.01.2026 укладено Договір про надання правничої допомоги між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери». Відповідно до п.1.1 клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Згідно зі ст.137 ЦПК України Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Порядок оплати послуг Адвокатського бюро зазначено в розділі 3 Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026. Згідно з п. 3.1. Отримання винагороди Адвокатським бюром за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. В п. 3.2. При визначенні розміру гонорару враховується: - обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; - ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; - вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатським бюро інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; - необхідність виїзду у відрядження; - важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; - особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; - характер і тривалість професійних відносин Адвокатського бюро зклієнтом; - професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвокатського бюро. Відповідно до п.3.3. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 (Додаток №1 до цього Договору.) До правової допомоги наданої Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» належить вивчення матеріалів справи, складання адвокатського запиту, складання клопотання про витребування доказів , а також складання позовної заяви. Вказану суму в розмірі 7000,00 грн. на надання правничої допомоги зазначено в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026. На виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, повідомили суд, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс в зв`язку із розглядом даної справи складає 9 662,40 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: - судовий збір: 2 662,40 грн. - витрати на професійну правничу допомогу: 7 000,00 грн Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: - вивчення матеріалів справи: 2 год.- 1000,00 грн.; - складання позовної заяви: 2 год.- 5 000,00 грн.; - підготовка адвокатського запиту: 1 год 500,00 грн; - підготовка та подача клопотань : 1 год 500,00 грн. Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на професійну правничу допомогу. З урахуванням викладеного, сума правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн. пропорційна виконаній роботі Адвокатського бюро «Тимошенко та партнери».

11.08.2026 від представника відповідача адвоката Перун Я.Ю. надійшли додаткові пояснення у справі, де зазначаює, що на розгляді суду перебуває цивільна справа №446/846/26 за позовом ТОВ ФКЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №171024 від 12.02.2025 року у сумі 14 455.20 грн. 07.08.2026 подано заяву про часткове визнання позову в частині стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 13 650.48 грн. та за відсотками за користування кредитом у розмірі 3.72 грн., а також заперечення в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією у сумі 801 грн. з огляду на їх необгрунтованість.

Щодо додаткових пояснень представника ТОВ «ФК «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукси К.О. від 10.08.2026 в яких вона зазначила, що просить суд стягнути з моєї довірительки оплату комісії у розмірі 801 грн. з огляду на те, що п.2.1 кредитного договору передбачено, що Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит, а Позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов`язання на умовах та у строки, визначені договором. Зазначає, що спірна комісія за управління та обслуговування кредиту нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно з графіком платежів, тобто за відповідний розрахунковий період. Вказує, що посилання на правові висновки Великої палати ВС від 13.07.2022 викладені у справі 496/3134/19, постанові ВС від 09.10.2024 у справі №582/202/22 саме по собі не можуть бути підставою для відмови у стягненні спірної комісії, оскільки правові висновки ВС підлягають врахуванню судами відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, однак їх застосування повинно здійснюватися з урахуванням фактичних обставин та змісту конкретних договірних умов. З такими висновками представника погодитись не можна з огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, за які конкретно дії чи послуги у Відповідачки виник обов`язок сплати комісії, не доведено, що Відповідачці надана певна послуга, за яку передбачена сплата такої комісії, а формулювання, що така «нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно з графіком платежів, тобто за відповідний розрахунковий період» стосується лише часу її нарахування, але абсолютно не конкретизує підстав та умов виникнення в позичальника обов`язку щодо її сплати.

Крім цього, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином позовні вимоги щодо стягнення комісії за управління та обслуговування кредитом, вважають безпідставними, оскільки Позивач не надав належних та допустимих доказів, за які саме послуги нараховується така комісія. Щодо заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то вважають їх розмір завищеним, неспівмірним зі складністю справи, відтак просимо суд зменшити їх розмір до 4 000 грн. Просять позов ТОВ ФКЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково у сумі 13 654.20 грн. 2.Судовий збір стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог. 3.Витрати на правову допомогу стягнути у сумі 4000 грн. 3.Розтермінувати виконання рішення суду на строк 3 місяці.

11.08.2026 від представника позивача Кукса К.О. через систему «Електронний суд надійшли додаткові пояснення у якій зазначають, що щодо повторних заперечень Відповідача стосовно нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту Відповідач повторно заперечує проти стягнення комісії за управління та обслуговування кредиту, посилаючись на те, що Позивачем нібито не доведено, за які саме конкретні дії чи послуги виник обов`язок Відповідачки зі сплати відповідної комісії, а також стверджує, що положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України виключає можливість її стягнення. Вважають, що наведені доводи не можуть бути прийняті судом, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов укладеного між сторонами кредитного договору та змішуванні різних за своєю правовою природою платежів. Зазначають, що позивачем у попередніх поясненнях, умовами кредитного договору сторони чітко погодили декілька самостійних видів платежів, зокрема комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та комісію за управління та обслуговування кредиту. Так, відповідно до п. 2.1 кредитного договору Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання.

При цьому договором окремо визначено правову природу, розмір та порядок нарахування кожного із зазначених платежів. Комісія за надання кредиту є одноразовою винагородою, яка відповідно до п. 2.5 договору нараховується в день укладення договору та становить 2 647,20 грн. Натомість комісія за управління та обслуговування кредиту є окремим передбаченим договором платежем, порядок нарахування якого сторони погодили безпосередньо при укладенні кредитного договору. Відповідна комісія нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергових платежів згідно з графіком платежів.

При цьому договором визначено як розмір відповідної комісії, так і умови застосування відповідного тарифу. Зокрема, за умов належного виконання Позичальником графіка платежів застосовується знижений тариф у розмірі 1,00 грн, тоді як у разі порушення (прострочення) строку сплати чергового платежу у наступному розрахунковому періоді застосовується стандартний тариф у розмірі 200,00 грн. Договором також передбачено, що розмір зазначеної комісії не може бути змінений. Таким чином, умови кредитного договору не містять невизначеного або довільного механізму нарахування комісії. Навпаки, договір дозволяє встановити момент її нарахування, розрахунковий період, розмір та умови застосування відповідного тарифу. Сторони при укладенні кредитного договору погодили конкретний вид платежу - комісію за управління та обслуговування кредиту та визначили порядок її нарахування за відповідний розрахунковий період. Водночас у договорі не зазначено, що зазначена комісія є платою за надання Позичальнику виписок з рахунку, інформації про стан заборгованості, повідомлень про розмір заборгованості чи інших інформаційних послуг, які відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» повинні надаватися споживачу безоплатно.

Жодного доказу того, що спірна комісія у цій справі стягувалася саме за надання інформації про стан кредитної заборгованості, формування виписки з рахунку або здійснення інших інформаційних дій, передбачених ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», Відповідачем не надано. Щодо посилання відповідача на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вважають безпідставним, оскільки зазначена норма встановлює спеціальні правові наслідки прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором на період дії воєнного або надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Зокрема, відповідною нормою передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Окремо законодавець передбачив списання неустойки, штрафу, пені та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, якщо такі платежі були нараховані за прострочення виконання зобов`язання у визначений законом період. Однак наведена норма не встановлює загального звільнення позичальника від виконання всіх майнових зобов`язань, передбачених кредитним договором, і не припиняє обов`язку сплачувати платежі, які не є відповідальністю за прострочення та не були нараховані саме за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначає, що відповідачем не доведено, що вся заявлена Позивачем до стягнення сума комісії у розмірі 801,00 грн є неустойкою, штрафом або пенею чи що вона була нарахована саме як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання. Навпаки, як уже зазначалося, умовами кредитного договору комісія за управління та обслуговування кредиту визначена як самостійний вид платежу, який має власний порядок нарахування та відмінний від процентів, штрафних санкцій, пені та інших видів відповідальності. Сам факт того, що договором передбачено застосування стандартного тарифу комісії у розмірі 200,00 грн у разі порушення строку сплати чергового платежу, не перетворює таку комісію автоматично на штрафну санкцію. Для застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України необхідно встановити правову природу конкретного платежу та підставу його нарахування. Відповідач такого належного обґрунтування не навів.

Щодо заперечень відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначає, що відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами, а їх розмір має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим адвокатом часом, ціною позову та значенням справи для сторони. Позивачем зазначені вимоги дотримано: на підтвердження витрат надано Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Протокол погодження вартості послуг та детальний розрахунок виконаних робіт на загальну суму 7 000,00 грн, який включає вивчення матеріалів справи, підготовку позовної заяви, адвокатського запиту та клопотань. Відповідач, заперечуючи проти розміру витрат, не довів їх неспівмірності, не спростував фактичного виконання зазначених робіт, не зазначив, які саме послуги були зайвими чи непотрібними, не навів обґрунтованого розрахунку їх іншої вартості та не надав доказів того, що заявлений розмір 7 000,00 грн є надмірним. Саме лише посилання на загальні правові позиції Верховного Суду щодо можливості зменшення витрат не є підставою для їх автоматичного зменшення, оскільки така можливість пов`язана з доведеністю неспівмірності конкретних витрат. Також безпідставним є посилання Відповідача на його скрутне фінансове становище, утримання трьох неповнолітніх дітей та захворювання матері. Зазначені обставини можуть характеризувати особисте становище Відповідачки, однак самі по собі не спростовують факту понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, їх необхідності та обґрунтованості, а також не є доказом неспівмірності заявленого гонорару. При цьому запропонований Відповідачем розмір витрат у 4 000,00 грн є довільним, оскільки жодного обґрунтування саме такої суми, альтернативного розрахунку чи доказів вартості відповідних послуг ним не наведено. З огляду на те, що заявлені Позивачем витрати документально підтверджені, безпосередньо пов`язані з розглядом справи, є необхідними та співмірними з обсягом виконаної роботи, а Відповідачем не доведено протилежного, підстави для їх зменшення відсутні.

02 квітня 2026 року ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін і призначено судове засідання.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві, ТзОВ «Юніт Капітал» просить справу слухати у відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача, відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Так, судом встановлено, що 12.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит № 171024 на суму 17 648,00 грн.

Згідно матеріалів кредитного договору № 171024 від 12.02.2025 пункту 2.2. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до пункту 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 17648.00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот сорок вісім грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 14892.72 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №164281 від 17.12.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 108.08 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2647.20 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини..

Відповідно до пункту 2.3 Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Відповідно до пункту 2.4. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Відповідно до пункту 2.5. Комісія за надання кредиту складає 2 647,20 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до пункту 2.6. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 181 днів з 12.02.2025 р. (дата надання кредиту) по 12.08.2025 р.

Згідно пункту 2.6.1. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на місяць. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Згідно до пункту 2.7. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 2658.40 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім грн. сорок коп.).

Згідно пункту 2.7.1. Денна процентна ставка складає: 2658.40 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім грн. сорок коп.) / 17648.00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот сорок вісім грн. 00 коп.) / 181 днів * 100% = 0,0832%/день.

Відповідно до пункту 2.8. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 78,95% річних.

Відповідно до пункту 2.10. Якщо Позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 400,00 грн. (чотириста грн. 00 коп.), а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 40,00 грн. (сорок грн. 00 коп.) за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань Позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом на рахунки Позичальника, здійснення платежів на користь Кредитодавця. Кредит надається не пізніше наступного дня з моменту укладення договору за умови надання забезпечення та/або укладення договорів про надання супровідних послуг, якщо такі передбачаються, в наступному порядку: у розмірі 14892.72 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №164281 від 17.12.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 108.08 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті у розмірі 2647.20 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Отже, ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти у розмір 17 648,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2025 Первісний Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 10102025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором, що підтверджується матеріалами справи, копією договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року, долученого до матеріалів справи.

Всупереч умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.

Заборгованість відповідача перед ТзОВ «Юніт Капітал» складає у розмірі 13 654.20 грн., яка складається з 13 650,48 грн., заборгованість за тілом; 3,72 грн., заборгованості за відсотками.

Згідно ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, перерахованих в ст.11 ЦК України і повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що умови договору відповідачем не виконувались належним чином, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 13 654.20 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Отже, оскільки відповідач порушив зобов`язання, встановлені кредитним договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим договором в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за цим договором 13 654.20 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо стягнення комісії у розмірі 801 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 2.5 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В заяві №100759926 від 11.02.2025 року визначена умова про сплату позичальницею комісії за обслуговування кредиту, при цьому в цих заявах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надавалися позичальниці ОСОБА_1 та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких додаткових та супутніх послуг кредитування і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення Договору про споживчий кредит № 171024 від 12.02.2025 р.щодо обов`язку позичальника сплачувати комісії за управління та обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21.

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 сформульовано висновки про те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона, за загальним правилом, може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.

З урахуванням того, що судом положення кредитного договору № 171024 від 12.02.2025 щодо обов`язку позичальника щомісячно вносити плату за обслуговування кредиту визнані нікчемними відповідно до частин 1.2 статті 11 та частини 5 статті 12 Закону України «про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що нарахована сума комісії по кредитним договором №171024 від 12.02.2025 р. і заявлена по ній сума заборгованості є безпідставними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога щодо стягнення комісії з відповідача за кредитним договором № 171024 від 12.02.2025 в сумі 801 грн. є нікчемною та не може бути задоволена.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №20/01/26-02 20.01.2026, Додатковою угодою № 25771391504 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, актом прийому передачі наданих послуг № 20/01/26-02 від 20.01.2026). А тому, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 7000 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Разом з тим, згідно ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Разом з тим, ч. 5 ст. 435 ЦПК України передбачена, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Беручи до уваги заяву представника відповідача ОСОБА_2 , про розстрочення заборгованості на строк 3 місяці, з метою реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення рівними частинами на три місяці. Приймаючи рішення суду в частині розстрочення суми заборгованості, суд враховує інтереси позивача та відповідача, та вважає, що таке розстрочення призведе до збалансованого захисту прав та інтересів сторін у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.4, 12, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 ЦПК України, суд,-

вирішив :

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 171024 від 12.02.2025 у розмірі 13 654,20 грн., яка складається з 13 650,48 грн. заборгованості за тілом, 3,72 грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Розстрочити виконання рішення суду про стягнення заборгованості на 3 (три) місяці рівними частинами по 4551,40 грн. (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят одна гривня сорок копійок) щомісячно. Вказані виплати проводити щомісячно з моменту набрання рішенням суду законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

Суддя О.П.Ляшко