Ухвала суду № 139306122, 28.08.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3866/26

Провадження № 1-кп/444/460/2026

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

28 серпня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

під час проведення відкритого підготовчого судового засідання в залі суду у м. Жовква Львівської області по обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026140000000549 від 07.07.2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Жовківського районного суду Львівської області знаходиться на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026140000000549 від 07.07.2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Прокурор подав до суду клопотання, в якому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України. Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 07.07.2026 зі схемою та фото-таблицею до нього, згідно якого зафіксована слідова інформація ДТП, показами свідка ОСОБА_7 , висновком судової токсикологічної експертизи, висновками судових автотехнічних експертиз, іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, які зважаючи на стадію судового розгляду ще судом не досліджено. Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на термін від п`яти до десяти років; в результаті його дій, які виразилися в грубому порушенні Правил дорожнього руху України настали тяжкі наслідки у вигляді смерті однієї особи; потерпілій стороні завдана непоправна шкода у вигляді смерті близької людини. На підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.07.2026 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 04.09.2026.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від 5 до 10 років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень, є підстави вважати що ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу є актуальними та не відпали, неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від 5 до 10 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого до втечі. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку стосовно нього.

Крім цього, при виконанні судом ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення яке спричинило загибель людини, прокурор просить при постановленні ухвали за наслідками розгляду даного клопотання скористатись правом не визначати розмір застави.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків як обвинуваченого, щодо нього необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, не в силі.

Прокурор ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити та продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив клопотання задовольнити частково та обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_6 просить задовольнити клопотання частково, та обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та врахувати, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, він є з багатодітної родини, його мама є матір`ю героїнею, перебуваючи під домашнім арештом ОСОБА_4 мав би можливість допомагати матері по господарству. Крім того, ОСОБА_4 дуже важко переживає подію, яка відбулася, оскільки загинув його друг. Також захисником надано характеристики з місця проживання та з місця праці обвинуваченого ОСОБА_4 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримала думку захисника ОСОБА_6 .

Вивчивши подане клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

04.09.2026 року закінчується строк дії ухвали слідчого судді про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».

Суд враховує положення пунктів 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Вирішуючи подане прокурором клопотання, суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 ризики не зменшились, продовжують існувати, підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу не встановлено.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще судом не допитувалися, а тому у задоволенні клопотання захисників та обвинуваченого про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту належить відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.07.2026 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на те, що даний злочин спричинив загибель людини, відсутні підстави для визначення розміру застави.

Наявність обставин та доказів, ні які посилаються захисники обвинуваченого щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, не спростовують наведених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 197, 315 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У клопотанні обвинуваченого та його захисників про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 днів - до 26.10.2026 року включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19».

На ухвалу суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_1