Рішення № 139305990, 28.08.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1204/26

Провадження № 2-а/438/28/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 серпня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участі секретаря судових засідань Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: сержант поліції відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Лисик Роман Михайлович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 червня 2026 року на ОСОБА_1 інспектором Відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Лисиком Романом Михайловичем було незаконно та безпідставно винесено постанову серії ЕНА №7466393 за ніби-то вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП. Даною постановою серії ЕНА №7466393 від 30 червня 2026 року застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн за те, що він ніби-то під час керування автомобілем не був пристебнутий ременем безпеки.

Позивач вважає, що обставини, викладені у оскаржуваній постанові серії ЕНА №7466393 від 30.06.2026, не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Вищевказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою, протиправною, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови були протиправними, безпідставними та невмотивованими.

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року провадження в справі було відкрито та призначено судове засідання.

10.08.2026 судове засідання було відкладено у зв`язку з неявкою представника відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області та третьої особи - сержанта поліції відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Лисика Романа Михайловича.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідмив.

Відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області не направив у судове засідання свого представника, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Третя особа - сержант поліції відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Лисик Роман Михайлович в судове засідання повторно не з`явився, його заяви та пояснення до суду не надходили.

Інформація та докази, що були витребувані у Головного управління Національної поліції у Львівській області ухвалою суду від від 27 липня 2026 року, а саме: відеозапис з нагрудних камер (бодікамер) та відеореєстратора службового авто за час події 30.06.2026 та матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП, до суду не надходили.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних у справі матеріалів.

Оскільки, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами, то відповідно до вимог ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом досліджуються представлені позивачем докази на підтвердження тих обставин, на які посилається позивач у позові, інших суду не представлено.

Згідно даних пункту «5» постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА № 7466393 від 30 червня 2026 року: «30.06.2026 10:44:32 м. Борислав, вул. Дорошенка водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в. ПДР - порушення, правил користування ременями безпеки. Стаття, частина статті КУпАП: ст. 121 ч.5.».

Крім цього, згідно даних постанови серії ЕНА №7466393 від 30 червня 2026 року, у пункті «7» цієї постанови відсутні будь-які відомості щодо додатків до неї.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо неправомірності його дій, при тому що обов`язок доведення правомірності своїх дій покладено саме на відповідача.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Із змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на що, при розгляді даної справи суб`єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачем Правил дорожнього руху, а відповідно суд позбавлений можливості встановити факт вчинення позивачем правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд доходить висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, без повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні.

Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об`єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, а відтак суд вважає, що позов підлягає задоволенню, тому постанову винесену інспектором Відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Лисиком Р.М. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №7466393 від 30 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Головного управління Національної поліції у Львівській області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Скасувати Постанову серія ЕНА №7466393 від 30 червня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Лисиком Романом Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108833;

третя особа: інспектор Відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції Лисик Роман Михайлович, адреса: Львівська область, Дрогобицький район, м. Борислав, вул. В.Великого,30.

Суддя: Григорій РАДАНОВИЧ