Рішення № 139305817, 12.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8059/25 2/335/2723/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

секретаря судового засідання Філатової О.О.,

представника відповідача адвоката Малишевої О.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1357958 за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8500,00 грн., строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису KxqPVo00q, що був надісланий на вказану відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Того ж дня, Позикодавець на виконання п. 1 Договору позики № 1357958 від 13.04.2021, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи.

Укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами кредитування.

Враховуючи умови договору позики № 1357958 від 13.04.2021, та здійсненні відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 2618,86 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 25671,68 грн., зокрема 8500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 17171,68 грн. сума заборгованості за відсотками.

19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» укладено договір факторингу № 1911, згідно якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі за Договором позики № 1357958 від 13.04.2021.

03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФЛ, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» передали ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, зокрема за Договором позики № 1357958 від 13.04.2021.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконує зобов`язань за вказаним договором, припинив повертати кредит у строки передбачені договором, у нього виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 25671,68 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06.11.2025, позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 1357958 від 13.04.2021 в розмірі 25671,68 грн., яка складається із заборгованості: за основною сумою боргу 8500,00 грн., за відсотками 17141,68 грн., а також 2422,40 грн. судових витрат у вигляді судового збору та 3500,00 грн. витрати за надання правничої допомоги .

Ухвалою суду від 27.04.2026 заочне рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06.11.2025 в справі за позовом ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики скасовано і призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У позовній заяві представник позивача просив провести розгляд справи без участі представника ТОВ «Фінпром Маркет».

Представник відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами погодилась частково. Пояснила, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості яка складається з тіла кредиту, процентів за користування кредитом, але в період строку кредитування. Також, не заперечує проти розміру та стягнення витрат на правову допомогу.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 13.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 1357958 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8500 грн., строк позики - 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису KxgPVo006g) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

До договору позики долучені Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», затверджені рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 11.02.2021.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, Позичальник/Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким/якою укладено договір № 1357958 від 13.04.2021, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: KxgPVo006g. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 13.04.2021 18:34:05. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1

Факт перерахування позичальнику кредитних коштів підтверджується: електронною платіжною інструкцією № 8811fced-0e30-4fcb-9437-a7306020348f від 13.04.2021 та листом № 15/07/25-42 від 15.07.2025, в якому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 8811fced-0e30-4fcb-9437-a7306020348f (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики № 1357958; довідкою № КД-000037327/ТНПП від 15.07.2025, згідно якої ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією/ ТОВ «ФК «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 13.04.2021, сума 8500 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу № 8811fced-0e30-4fcb-9437-a7306020348f.

Факт укладання договору та отримання грошових коштів у сумі 8500,00 грн. відповідачем не оспорюється.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором позики № 1357958 від 13.04.2021 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 13.08.2025 становить 25671,68 грн., з яких: 8500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 17171,68 грн. сума заборгованості за відсотками.

19.11.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 1911 за умовами якого останній набув права грошової вимоги до боржників, в тому числі і за договором позики

№ 1357958 від 13.04.2021.

03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і за договором позики № 1357958 від 13.04.2021.

Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 25671,68 грн., з яких: 8500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 17171,68 сума заборгованості за відсотками, судові витрати - судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, є доведеним факт укладання між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем 13.04.2021 Договору позики № 1357958 та перерахування 13.04.2021 грошових коштів на картковий рахунок відповідача в сумі 8500,00 грн. за укладеним 04.2021 Договору позики № 1357958 на погоджених умовах Акцепту оферти одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» в частині стягнення заборгованості за Договору позики № 1357958 від 13.04.2021 в сумі 8500,00 грн. за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом слід зазначити наступне.

Згідно з п. 2 договору, сума кредиту становить 8500 грн.

Відповідно до п. 2 договору, кредит надається строком на 30 днів з 13.04.2021 по 13.05.2021.

Відповідно до п. 2, сторонами було погоджено стандартну (базову) ставку за користування кредитом у розмірі 1,99% (фіксована).

15 серпня 2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/13715/13-ц, провадження № 61-11145св18 підтвердив позицію викладену у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 4 лютого 2020 року в справі № 912/1120/16.

Пунктом 2 Договору позики чітко встановлений строк дії договору 30 днів, можливості пролонгації строку дії договору умови Договору позики не місять.

При цьому, пролонгацію Договору позики на підставі п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не доведено, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме з цими Правилами ознайомився ОСОБА_1 перед укладенням Договору позики. Також, роздруківка із сайту первісного позикодавця належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (позикодавця), яка може вносити і вносить відповідні зміни в правила надання грошових коштів у позику, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/1480/17-ц, яку ухвалено з приводу подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, Велика Палата Верховного Суду погоджується, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За наведених обставин, пролонгація строку дії Договору позики на підставі п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не відбулася.

Враховуючи встановлені судом обставини в контексті приведених правових норм та усталеної судової практики, а також те, що позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження тих обставин, що строк повернення позичених коштів за Акцептом оферти від 13.04.2021 перевищує 30 днів, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування позикою поза межами строку дії договору є безпідставним.

Тому, оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, враховуючи і заперечення відповідача щодо стягнення відсотків поза межами строку визначену в договорі, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки у межах погодженого сторонами договору строку, тобто повинні нараховуватися впродовж 30 днів, а саме з 13.04.2021 по 13.05.2021 включно.

Таким чином, нарахування процентів за користування коштами в сумі 8500,00 грн. слід проводити із відсоткової ставки 1,99%, яка обмежується 30 днями та їх загальний розмір складає 5074,50 грн. (8500 грн. х 1,99% х 30 днів).

Розмір відсотків за користування кредитними коштами у сумі 17171,68 грн. позивачем не доведено належними та допустимими доказами у справі.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. У пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, пункті 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, наголошено на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за Договором позики № 1357958 від 13.04.2021 в розмірі 5074,50 грн. - в межах строку користування кредитом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором позики № 1357958 від 13.04.2021 в сумі 8500,00 грн. - за тілом кредиту та 5074,50 грн. - за відсотками за користування кредитом.

Стосовно витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Фінпром маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 01-11/2024 від 01.11.2024. Відповідно до витягу з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором, складеного 26.06.2025 та платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579936717.1 від 26.06.2025 вартість наданої послуги по справі Кравченко О.О. складає 3500,00 грн.

Стороною позивача надано належні, допустимі та достатні докази витрат позивача на професійну правничу допомогу по даній справі.

Приймаючи до уваги складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, суд вважає, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі у сумі - 3500,00 грн. є обґрунтованим та доведеним.

У той же час, оскільки позовні вимоги задоволено частково на 52,88%, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1289,97 грн., витрати на оплату професійної правничої допомоги у даній справі 1850,80 грн., пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 6, 12, 13, 77-81, 89, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики № 1357958 від 13.04.2021 в сумі 8500,00 грн. - за тілом кредиту та 5074,50 грн. - за відсотками за користування кредитом, а разом 13574 (тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 50 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на правову допомогу у розмірі 1850,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Фінпром Маркет», місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , УНЗР: 19940510-00117, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В. О. Макаров