Рішення № 139305748, 27.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4225/26

Провадження №2/333/3887/26

рішення

Іменем України

27 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу №333/4225/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький автомобільний завод» про звільнення майна з під арешту, третя особа Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Запорізький автомобільний завод» про звільнення майна з під арешту, третя особа Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд зняти арешт та заборону на відчуження з усього рухомого та нерухомого майна, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), накладені постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АМ № 096577 від 20.09.2006 року Державної виконавчої служби у Комунарському районі м. Запоріжжя (код за ЄДРПОУ 33869818) по примусовому виконанню виконавчого листа №2-207, виданого 25.05.2006 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_2 , у зв`язку з чим за її зверненням було зареєстровано спадкову справу у спадковому реєстрі за № 74391290 (номер у нотаріуса: 81/2025). При оформленні спадщини позивачці стало відомо про наявність арешту та заборони на відчуження, накладених на все майно ОСОБА_2 , через які отримати свідоцтво про право на спадщину вона не може. Позивачка не є стороною виконавчого провадження, в межах якого було накладено зазначені обтяження, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 боргу знищено, тому зняти арешт та заборону на відчуження спадкового майна можливо виключно в судовому порядку. В якості відповідача позивачкою залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький автомобільний завод» (код за ЄДРПОУ: 25480917) як правонаступника Закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобільний завод», на користь якого відбувалось стягнення з ОСОБА_2 боргу.

Ухвалою суду від 24.04.2026 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі і призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року підготовче провадження по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка, її представник адвокат Лєскін М.С., у судове засідання не з`явилися, представник позивачки надав суду заяву, в якій просив розглянути справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, рішення винести за наявними матеріалами справи.

Представник третьої особи, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.02.2025 року (а.с.10).

Позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого та його спадкоємцем, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 14.03.2009 року (а.с.10 зворотна сторона).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вартановою О.С. за зверненням ОСОБА_1 було зареєстровано спадкову справу у спадковому реєстрі за № 74391290 (номер у нотаріуса: 81/2025), відомості про яку містяться у витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82005917 від 28.07.2025 року. Прийняття спадщини в установлений законом строк підтверджується довідкою нотаріуса № 479/01-16 від 24.09.2025 року (а.с.11).

При оформленні спадщини ОСОБА_1 стало відомо, що, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (який діяв до 2013 року), наявний запис №4885294 про обтяження, яке стосується всього майна померлого ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом було повідомлено стосовно внесення запису про зазначене обтяження на підставі постанови серії АМ № 096577 від 20.09.2006 року, виданої Державною виконавчою службою у Комунарському районі м. Запоріжжя.

Через припинення Державної виконавчої служби у Комунарському районі м.Запоріжжя як юридичної особи, позивачка звернулась до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою від 13.08.2025 року про зняття відповідного арешту, за результатом розгляду якої листом № 85292 від 29.08.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено з огляду на те, що вона не є стороною по виконавчому провадженню (а.с.14-15).

Представником позивачки до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено адвокатський запит № б/н від 01.10.2025 року, у відповідь на який листом № 94710 від 07.10.2025 року повідомлено, що перевіркою АСВП «Спецрозділ» встановлено, що на виконанні перебували виконавчі провадження №2231653, 11499978, 19060406, 23341323, 29569009 з примусового виконання виконавчого листа № 2-207 від 25.05.2006, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ЗАЗ» боргу у розмірі 2828,76 грн. На даний час виконавчі провадження строки зберігання яких закінчилися знищено, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом № 2274/5 від 25.12.2008 р. Міністерством юстиції України п. 9.9. «строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який йде за роком завершення їх діловодством. А, отже не виявляється можливим однозначно ідентифікувати в межах якого виконавчого провадження накладався арешт на майно за постановою АМ №096577 від 20.09.2006 (відомості з заяви), а також надати запитувані вами процесуальні документи у зв`язку з їх знищенням. Станом на 06.10.2025 рік постанова АМ№096577 від 20.09.2006 є чинною, оскільки не була оскаржена у встановленому Законом порядку (а.с.16 зворотна сторона 17).

У відповідь на адвокатський запит № б/н від 21.10.2025 року представника позивачки Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою з відповіддю №1312/01-16 від 24.10.2025 року надано копію постанови серії АМ № 096577 від 20.09.2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.19).

Відповідно до змісту зазначеної постанови, накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_2 , здійснено у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа № 2-207 від 25.05.2006 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ЗАЗ» боргу у розмірі 2828,76 грн.

Згідно з рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 14.02.2006 року по справі №2-207/06 позов ЗАТ «ЗАЗ» до ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ЗАЗ» заборгованості за договором купівлі-продажу у розстрочку від 27.10.1998 року у сумі 2778,76 грн, держмито у сумі 50 грн.

Комунарським ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у відповіді № 115794 від 04.12.2025 року на адвокатський запит № б/н від 25.11.2025 року підтверджено, що на виконанні перебували виконавчі провадження № 2231653, 11499978, 19060406, 23341323, 29569009, 34423057 з примусового виконання виконавчого листа №2-207 від 25.05.2006 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ЗАЗ» боргу у розмірі 2828,76 грн. При перевірці АСВП встановлено, що виконавче провадження № 34423057 з примусового виконання виконавчого листа № 2-207 від 25.05.2006 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ЗАЗ» боргу у розмірі 2828,76 грн. завершено на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 № 606-XIV), згідно редакції, що діяла на той час, тобто у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Також повідомлено, що однозначно ідентифікувати в межах якого виконавчого провадження накладався арешт на майно за постановою серії АМ № 096577 від 20.09.2006 року не виявляється можливим (а.с.21 зворотна сторона 22).

Згідно зі статутом ТОВ «Запорізький автомобільний завод» (код за ЄДРПОУ 25480917) останнє створене шляхом перетворення Приватного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» у товариство з обмеженою відповідальністю у зв`язку з перейменуванням. Товариство є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод».

Представником відповідача надано суду довідки про відсутність у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «Запорізький автомобільний завод».

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів (частина 1 статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина 2 статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України).

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво про право на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 в установленому законом порядку, однак має перешкоди в оформленні своїх спадкових прав через діючі обтяження, накладені постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АМ № 096577 від 20.09.2006 року.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови від 27.08.1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», відповідачами у справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Аналогічні роз`яснення містяться у п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

Зібрані у справі докази достовірно вказують на те, що ОСОБА_1 в порядку спадкування набула право на спадкове майно. Отже, оскільки існують арешт та заборона на його відчуження, які створюють перешкоди позивачці в оформленні її права на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 , вона вправі заявити позов про зняття відповідних обтяжень.

Арешт на майно та заборону на його відчуження було накладено в інтересах ЗАТ «ЗАЗ», правонаступником якого є відповідач ТОВ «Запорізький автомобільний завод». Суд бере до уваги той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький автомобільний завод» є особою, в інтересах якої накладено арешт на майно та яка не оспорює права ОСОБА_1 на спадкове майно.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 діючого на момент виникнення спірних правовідносин Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 року № 606-XIV), виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. В п. 50 цього ж Закону передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Згідно з п. 8.19. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби (затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008), що діяв на момент знищення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа № 2-207 від 25.05.2006 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя, завершені виконавчі провадження в архів органу юстиції не передаються і підлягають знищенню відповідно до цього Порядку після закінчення строків їх зберігання.

Зважаючи, що долученими до матеріалів справи доказами підтверджено відсутність підстав для подальшого застосування арешту майна спадкодавця та заборони на його відчуження, а також враховуючи факт знищення матеріалів виконавчих проваджень з виконання виконавчого листа, у зв`язку з яким відбувалось стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ЗАЗ» боргу, що свідчить про їх завершення, накладені обтяження підлягають зняттю.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 316, 321, 391, 1216, 1219, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.10-13, 77-80, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький автомобільний завод» (код за ЄДРПОУ 25480917) про звільнення майна з під арешту, третя особа Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, задовольнити повністю.

Зняти арешт та заборону на відчуження з усього рухомого та нерухомого майна, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), накладені постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АМ № 096577 від 20.09.2006 року Державної виконавчої служби у Комунарському районі м. Запоріжжя (код за ЄДРПОУ 33869818) по примусовому виконанню виконавчого листа №2-207, виданого 25.05.2006 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 27 серпня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков