Рішення № 139305345, 27.08.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2061/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за за кредитними договорами № 501026174 від 14 травня 2018 року та № 500827396 від 13 лютого 2020 року в загальному розмірі 55 257,63 грн, а також 2 662,40 грн судового збору і 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що 14 травня 2018 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачкою укладено кредитний договір № 501026174, за умовами якого банк надав кредит у сумі 30 000,00 грн зі сплатою 17,99 % річних та кінцевим строком повернення до 14 травня 2021 року. 13 лютого 2020 року між тими самими сторонами укладено кредитний договір № 500827396, відповідно до якого банк надав кредит у сумі 17 218,60 грн зі сплатою 32,00 % річних та кінцевим строком повернення до 14 лютого 2022 року. Банк свої зобов`язання виконав, однак позичальниця належним чином кредити та проценти не повернула.

Позивач зазначає, що право вимоги за обома договорами послідовно перейшло: від АТ «АЛЬФА-БАНК» до ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» за договором факторингу № 2 від 17 травня 2021 року; від ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за договором факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року; від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року. Витягами з відповідних реєстрів боржників підтверджено включення до предмета кожного відступлення вимог до ОСОБА_1 за договорами № 501026174 та № 500827396.

За наданими розрахунками за договором № 501026174 утворилася заборгованість 28 722,26 грн, з яких: 14 407,03 грн - неповернутий кредит; 13 019,54 грн - проценти, нараховані до дати відступлення права вимоги; 961,77 грн - інфляційні втрати; 333,92 грн - три проценти річних. За договором № 500827396 заборгованість становить 26 535,37 грн, з яких: 16 888,32 грн - неповернутий кредит; 9 362,96 грн - проценти, нараховані до дати відступлення права вимоги; 270,21 грн - інфляційні втрати; 13,88 грн - три проценти річних. Після відступлення права вимоги договірні проценти, пеню, штрафи та комісії позивач не нараховував.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України говориться, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено з матеріалів справи, Дослідивши письмові докази у їх взаємному зв`язку, суд установив, що 14 травня 2018 року ОСОБА_1 уклала з АТ «АЛЬФА-БАНК» кредитний договір № 501026174. Із договору та його додатків убачається погодження сторонами суми кредиту 30 000,00 грн, процентної ставки 17,99 % річних, порядку щомісячного погашення та кінцевого строку повернення 14 травня 2021 року. Підпис відповідачки у договорі підтверджує її волевиявлення, ознайомлення з умовами кредитування та отримання примірника договору.

13 лютого 2020 року ОСОБА_1 уклала з АТ «АЛЬФА-БАНК» кредитний договір № 500827396. Умовами цього договору та додатками до нього визначено суму кредиту 17 218,60 грн, процентну ставку 32,00 % річних, графік платежів і кінцевий строк повернення 14 лютого 2022 року. Належне оформлення договору та його підписання сторонами підтверджують досягнення згоди щодо всіх істотних умов.

Надання кредитних коштів підтверджується кредитними договорами, банківськими документами про видачу (перерахування) коштів і розрахунками руху заборгованості. Часткове виконання відповідачкою графіків платежів, відображене у розрахунках, також узгоджується з фактичним отриманням і використанням кредитів. Доказів, які б спростовували факт одержання коштів або свідчили про неукладеність чи недійсність договорів, у справі немає.

Із розрахунку за договором № 501026174 установлено, що після здійснених позичальницею платежів неповернутими залишилися 14 407,03 грн основного боргу та 13 019,54 грн процентів, нарахованих у межах погодженого сторонами порядку кредитування до переходу права вимоги. За договором № 500827396 непогашеними залишилися 16 888,32 грн основного боргу та 9 362,96 грн процентів. Розрахунки містять розмежування тіла кредиту, процентів і відповідальності за прострочення; арифметичні підсумки відповідають заявленим сумам. Відповідачка контррозрахунку та доказів здійснення платежів, не врахованих кредитором, не подала.

Згідно Договір факторингу № 2 від 17 травня 2021 року, платіжний документ на підтвердження його виконання та витяги з реєстру боржників підтверджують перехід до ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» прав вимоги первісного кредитора за обома договорами.

Відповідно до Договір факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року, актів приймання-передачі, платіжні документи та витяги з реєстрів підтверджують подальший перехід цих вимог до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». Договір № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, акт приймання-передачі реєстру боржників, акт зарахування зустрічних вимог та витяги з реєстру підтверджують набуття ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прав вимоги до відповідачки за договорами № 501026174 і № 500827396 у заявленому обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦПК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтями 626, 627, 628, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а договір вважається укладеним, якщо вони досягли згоди щодо всіх істотних умов. Відповідно до статей 207, 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Досліджені договори цим вимогам відповідають.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право кредитодавця на одержання процентів, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та порядку, встановлених договором.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до договору і закону, а якщо встановлено строк його виконання воно підлягає виконанню у цей строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (стаття 610 ЦК України), що тягне правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Оскільки відповідачка отримані кошти у погоджені строки повністю не повернула та проценти не сплатила, її зобов`язання не припинилися належним виконанням за статтею 599 ЦК України. Тому вимоги про стягнення 31 295,35 грн основного боргу та 22 382,50 грн договірних процентів є обґрунтованими.

Суд ураховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що право кредитодавця нараховувати проценти як плату за правомірне користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги за частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором не встановлено іншу правову природу процентів за період прострочення. У цій справі позивач не заявляє договірних процентів, нарахованих після відступлення вимоги, а стягує зафіксовану на дату відступлення суму процентів, розраховану відповідно до погоджених умов. Матеріали справи не свідчать про включення до заявлених 22 382,50 грн процентів, нарахованих усупереч указаному підходу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статей 514, 516 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання прав за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу; згода боржника на таку заміну не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом. Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання і має значення лише тоді, коли боржник виконав його первісному кредитору. Таких обставин не встановлено. Отже, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є належним кредитором.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, якщо інший розмір не встановлено договором або законом. Такі нарахування є способом захисту майнового права кредитора і входять до складу грошового зобов`язання.

Позивач нарахував за договором № 501026174 інфляційні втрати 961,77 грн та три проценти річних 333,92 грн, а за договором № 500827396 відповідно 270,21 грн і 13,88 грн. Із розміру цих сум та поданого розрахунку вбачається, що вони обчислені за періоди прострочення, які передують введенню в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року. Тому передбачене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення у період дії воєнного стану до спірних нарахувань не застосовується. Розрахунок відповідачкою не спростований і судом перевірений, у зв`язку з чим 1 231,98 грн інфляційних втрат і 347,80 грн трьох процентів річних підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд враховує, що відповідач відзиву на позов та будь-яких заперечень з приводу позовних вимоги позивача не надав.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача на його користь витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. суд констатує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. № 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. N 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає розмір понесених позивачем у даному випадку витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на надання усної консультації та складення даної позовної заяви, яка не є складною, не є співмірним із складністю даної категорії справ та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг, а тому витрати на правову допомогу адвоката в даному випадку не можуть оцінюватися в 13 000 гривень.

Тому, суд вважає вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача витрат на правничу допомогу задовольнити частково, в розмірі 3 000 грн..

Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідачки ОСОБА_2 в користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" в розмірі 2662,40 гривень судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610-612, 625-627, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість в загальному розмірі 55 257 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 63 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", місцезнаходження якого за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", місцезнаходження якого за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Іван ІЛЬТЬО