Ухвала суду № 139304056, 28.08.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1367/25

Провадження №2-п/743/3/26

УХВАЛА

28 серпня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Середи Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10.03.2026 у справі № 743/1367/25,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з заявою про перегляд заочного рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10.03.2026 у справі № 743/1367/25.

В обґрунтування заяви та у долученому відзиві заявник посилається на такі обставини:

1) на його переконання, у зв`язку з ліквідацією первісного кредитора акціонерного товариства «Мегабанк» (статус «ліквідація фінансової установи» з 17.08.2022) він був позбавлений можливості здійснювати платежі за звичайним механізмом обслуговування кредиту та не отримав належного повідомлення про реквізити для подальшого погашення заборгованості;

2) заявник не отримував належного повідомлення про зміну кредитора внаслідок відступлення права вимоги (спочатку до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», а згодом до позивача), а тому не міг знати кому саме необхідно здійснювати платежі;

3) відповідно до наданої заявником інформації з його кредитної історії за спірним договором зазначено нульову поточну та прострочену заборгованість, що, на думку заявника, суперечить твердженням позивача про наявність заборгованості у розмірі 28998,12 грн;

4) заявник посилається на сплив позовної давності, вважаючи, що право вимоги за кредитним договором могло виникнути не пізніше дати закінчення строку дії договору (26.10.2022), тобто задовго до звернення позивача до суду;

5) заявник вважає, що позивачем не доведено належними і достатніми доказами обґрунтованість заявленого до стягнення розміру заборгованості та дійсність обсягу права вимоги, що перейшло до нього за договорами відступлення.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26.05.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення призначено до розгляду на 28.08.2026.

17.08.2026 від заявника надійшов відзив на позовну заяву.

26.08.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Заявник та відповідач у судове засідання не з`явилися. Повідомлялися про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Згідно зі статтею 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Відповідно до частини 3 статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, підставою для скасування заочного рішення є не сама лише повторна незгода відповідача з позовом, а встановлення судом, що наведені у заяві докази та обставини можуть вплинути на зміст ухваленого рішення. Оцінивши доводи заявника, суд доходить висновку про відсутність такої підстави з огляду на таке.

Щодо ліквідації первісного кредитора. Саме по собі припинення діяльності банку та його ліквідація не припиняють та не змінюють грошового зобов`язання боржника і не звільняють його від обов`язку повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, суд звертає увагу, що заборгованість заявника виникла до ліквідації первісного кредитора та була нарахована саме первісним кредитором у період існування відповідних договірних відносин, а тому подальше припинення його діяльності не впливає на факт виникнення та розмір такого боргу.

Відповідно до частини першої статті 512, статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Також, суд звертає увагу, що якщо боржник не мав можливості з`ясувати реквізити нового кредитора, законодавство передбачає спеціальний механізм захисту його

інтересів виконання зобов`язання шляхом внесення боргу в депозит нотаріуса (стаття 537 ЦК України). Заявник цим механізмом не скористався та доказів такої спроби суду не надав, а тому посилання на ліквідацію банку як на перешкоду для виконання зобов`язання не спростовує факту існування заборгованості та не звільняє заявника від відповідальності за її погашення.

Щодо повідомлення про зміну кредитора. Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, а виконання боржником обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняється від обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору. Заявник не надав суду доказів здійснення платежів на користь будь-якого з кредиторів у рахунок погашення спірної заборгованості, а тому саме по собі неотримання повідомлення про заміну кредитора не є підставою для звільнення його від обов`язку сплати боргу чи для перегляду ухваленого рішення.

Щодо інформації з кредитної історії. Посилання заявника на відображення у кредитній історії нульової поточної та простроченої заборгованості не спростовує наявності заборгованості за кредитним договором. Надана заявником інформація відображає стан кредитних зобов`язань на 17.08.2022 та містить відомості про первісного кредитора АТ «Мегабанк». Водночас право вимоги за спірним зобов`язанням було відступлено після зазначеної дати, а тому відсутність у кредитній історії відомостей про подальший рух заборгованості та її стан на дату відступлення права вимоги не може свідчити про припинення зобов`язання чи відсутність заборгованості. При цьому заявником не надано доказів належного виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором, зокрема доказів погашення заборгованості, які б спростовували наданий позивачем розрахунок.

Більше того, сам заявник у заяві про перегляд заочного рішення зазначає, що не знав, куди здійснювати платежі за кредитом у зв`язку зі зміною кредитора, чим фактично підтверджує як факт укладення та існування кредитного зобов`язання, так і відсутність його належного виконання, посилаючись лише на невизначеність щодо особи, на користь якої належало здійснювати платежі.

Крім того, відповідно до пункту 8 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору, зазначеного у заочному рішенні, договір діє протягом трьох років з можливістю необмеженої автоматичної пролонгації на той самий строк та на тих самих умовах, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії не заявить про його розірвання. Доказів розірвання договору будь-якою зі сторін до дати виникнення заявленої заборгованості (03.09.2024) заявником не надано. За таких обставин закінчення первісного трирічного строку дії договору (26.10.2022) саме по собі не є моментом виникнення права вимоги про стягнення всієї заборгованості та не є початком перебігу позовної давності. Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, який у спірних правовідносинах пов`язаний з фактичним порушенням боржником обов`язку з погашення заборгованості за кредитною лінією, зафіксованим у довідці-розрахунку станом на 03.09.2024. Крім того, відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторони у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрито ухвалою суду від 24 жовтня 2025 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, обчисленого від дати виникнення заборгованості. За таких обставин довід заявника про сплив позовної давності є необґрунтованим.

Щодо розміру заборгованості та обсягу права вимоги. Заявлений позивачем розмір заборгованості (28998,12 грн, з яких 9963,97 грн заборгованість за кредитом та 19034,15 грн заборгованість за процентами) послідовно підтверджується довідкою-розрахунком та відповідає обсягу права вимоги, набутого позивачем за договором відступлення права вимоги № 1/12 від 27.12.2024, що вже було предметом оцінки суду при ухваленні заочного рішення. Заявником не надано контррозрахунку заборгованості чи інших доказів, які б спростовували розмір або підставу нарахування заявленої до стягнення суми.

Оцінивши наведені заявником доводи в сукупності, суд дійшов висновку, що жоден з них не є таким, що міг би вплинути на зміст ухваленого заочного рішення, тобто не має істотного значення для правильного вирішення справи у розумінні статті 288 ЦПК України. Правовідносини сторін, обставини виникнення заборгованості, дійсність відступлення права вимоги та розмір заборгованості вже отримали належну оцінку суду при ухваленні заочного рішення, а долучені заявником документи цю оцінку не спростовують.

За таких обставин підстави для скасування заочного рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 березня 2026 року відсутні, а заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 260, 284, 287 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10.03.2026 у справі № 743/1367/25 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено 28.08.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ