Ухвала суду № 139303749, 28.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4220/24

Провадження № 1-кп/185/914/26

У Х В А Л А

28 серпня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023040000000720 від 17 жовтня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України

за участю:

прокурора - ОСОБА_4 (ВКЗ),

обвинуваченої - ОСОБА_3

захисника обвинуваченої - ОСОБА_5 , ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій, зазначивши, що остання може переховуватися від суду, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання у випадку визнання її винуватою у вчиненні злочину.

На даний час вищезазначений ризик, на думку прокурора, продовжує існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисники прохали призначити заставу в розмірі 80 п.м. для п.о. Зазначили про те, що визначений розмір застави не відповідає матеріальному стану обвинуваченої, а вона не буде ухилятись від суду.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , закінчується 10 вересня 2026 року, а наступне судове засідання призначено на більш пізню дату з урахуванням зайнятості учасників провадження.

Як встановлено, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним.

Обвинувачена має родинні зв`язки в країні-агресорі.

Наведені обставини раніше вже були предметом оцінки суду при вирішенні питання щодо застосування та продовження запобіжного заходу. На даний час суд не встановив таких змін в особі обвинуваченої чи в інших обставинах провадження, які б свідчили про істотне зменшення або припинення раніше встановленого ризику.

Разом із тим, вирішуючи питання про подальше застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, суд оцінює не лише обставини, покладені в основу попередніх судових рішень, а й їх актуальність на час розгляду цього клопотання.

З урахуванням тяжкості пред`явленого обвинувачення, міри покарання, яка може бути призначена у разі визнання обвинуваченої винуватою, наявності у неї родинних зв`язків у країні-агресорі та незавершеності судового розгляду, суд не вбачає підстав для висновку про те, що ризик переховування обвинуваченої від суду істотно зменшився або припинив своє існування.

Законодавець в ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України визначив що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109?114-2, 258?258-6, 260, 261, 437?442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Дана норма є контситуційною.

Суд враховує тривалість перебування обвинуваченої під вартою з однієї сторони, а з іншої враховує, ту обставину, що судовий розгляд все ще триває, сторона захисту надала 28 серпня 2026 року певні докази, які в тім не відкрила стороні обвинувачення, в зв`язку з чим суд вимушено зробив перерву в судовому засіданні. Тому з об`єктивних причини завершити судовий розгляд є неможливим.

За таких обставин суд бере до уваги як тривалість перебування обвинуваченої під вартою, так і те, що судовий розгляд на даний час не завершено з об`єктивних причин. Водночас встановлений раніше ризик переховування від суду не втратив своєї актуальності, а наведені судом обставини у своїй сукупності продовжують обґрунтовувати необхідність застосування до обвинуваченої саме такого запобіжного заходу.

З огляду на тяжкість обвинувачення, характер встановленого ризику та стадію судового розгляду, суд вважає, що обмеження прав обвинуваченої на даному етапі провадження залишається необхідним та відповідає легітимній меті запобігання її можливому переховуванню від суду. За таких обставин інтереси належного здійснення кримінального провадження на даний час переважають інтереси обвинуваченої у застосуванні більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ризик переховування обвинуваченої від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинив свого існування та залишається актуальним на час розгляду цього клопотання, у зв`язку з чим наявні підстави для продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою.

Вирішуючи питання альтернативи у вигляді застави, суд враховує наступне.

13 липня 2026 року судом визначено розмір застави у вигляді 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому у виключних випадках застава може бути визначена у більшому розмірі, якщо встановлено, що застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

Застава як альтернатива триманню під вартою має забезпечувати належну процесуальну поведінку особи, а її розмір визначається з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу, її майнового та сімейного стану, а також установлених ризиків. При цьому розмір застави має бути достатнім для забезпечення виконання процесуальних обов`язків, але водночас відповідати принципу пропорційності.

Доводи сторони захисту щодо невідповідності визначеного розміру застави матеріальному стану обвинуваченої вже були предметом апеляційного перегляду, за результатами якого апеляційний суд погодився з його відповідністю тяжкості обвинувачення, особі обвинуваченої та актуальності встановленого ризику.

Водночас суд враховує тривалість перебування ОСОБА_3 під вартою та необхідність періодичної оцінки пропорційності такого обмеження права на свободу. З огляду на наведене суд вважає за необхідне визначити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 275 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 915 200 (дев`ятсот п`ятнадцять тисяч двісті) грн.

На переконання суду, зазначений розмір застави є співмірним із тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, даними про особу обвинуваченої, її майновим та сімейним станом і встановленим ризиком та є достатнім для забезпечення виконання нею покладених процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 26 жовтня 2026 року.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 26 жовтня 2026 року, включно.

Розмір застави визначити в розмірі 275 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 915200 (дев`ятсот п`ятнадцять тисяч двісті) гривень.

У випадку внесення застави та звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 з-під варти, покласти на неї обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду у визначений час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без письмового дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі не з`явлення її за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на неї цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1