Постанова № 139303229, 25.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/660/26

Провадження № 3/173/272/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., за участю особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , захисника Хараїм О.В., розглянувши в режимі відео конференції матеріал, який надійшов з ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з середньою освітою, одруженого, який працює водієм-експедитором ТОВ «Акваторія», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1ст. 130 КУпАП, якому роз`яснено права за ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2026 року о 15 год. 07 хв. в Дніпропетровській області, Кам`янському районі, м. Верхівцеве, вул. Центральна водій ОСОБА_1 керував автомобілем TATA LPT 613 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме почервоніння очей, бліде обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я лікарня № 9 м. Кам`янське відмовився під відеозапис. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання 25 березня 2026 р. ОСОБА_1 прибув з ознаками алкогольного сп`яніння (чутно запах алкоголю під час спілкування), на запитання головуючого підтвердив вживання алкоголю. Розгляд справи відкладено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснив, що керував вантажним автомобілем, був вимушений зупинитись через те, що загорівся значок «недостатньо повітря в гальмівній системі», увімкнув аварійку. Під`їхали працівники поліції, сказали, щоб він від`їхав від зупинки в інше місце. Після чого почали прискіпливо з ним розмовляти, наказали вивернути кишені. Він відчинив двері та показав кишені. Злякався, що його відвезуть до ТЦК, а не до лікарні. Крім того, він є матеріально відповідальною особою за товар. Залишити товар під охороною йому не пропонували, тому відмовився їхати в лікарню для проходження огляду. Разом з ним в машині перебував хлопець, який на той час проходив стажування на посаду експедитора. Щодо відсторонення від керування транспортним засобом зазначив, що працівники поліції сказали телефонувати керівництву. Керівництво сказало, що приїде інший водій і забере машину. Коли йому надали на підпис протокол, він підписав його, у нього забрали посвідчення водія і виписали тимчасове. Сказали телефонувати на фірму, щоб ніхто не їхав, дадуть тимчасове посвідчення і можна їхати працювати. Додав, що його робочий день починається о 06 год. Він має бронювання від ТОВ «Акваторія» строком до 19.08.2026 р. Посвідчення водія має з 1991 р. До цього випадку працівники поліції зупиняли його багато разів і перевіряли документи. Раніше він працював далекобійником. Стосовно нього протоколів за порушення ПДР складено не багато, одиничні випадки. Всі штрафи він сплачував. На дії працівників поліції подавав скаргу до ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 24.03.2026, але результату розгляду йому не відомо. Проходив обов`язкову комісію для водіїв у медичному закладі, зауважень по здоров`ю не має. Про обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції йому відомо, але він злякався, що повезуть до РТЦК, хоча і мав бронювання. Вантажний автомобіль, яким він керував обладнаний кондиціонером, і був завантажений о 06 год. 15 хв. зі складу рибною продукцією та він поїхав на маршрут. Температура була плюсова, кондиціонер охолоджує до -3, -5 градусів. Він зателефонував керівництву, повідомив, про ситуацію яка склалась, йому відповіли, щоб він робив як йому треба, водія на машину нададуть. Наркотичні засоби ніколи не вживав. Працівники поліції поводились дуже прискіпливо, тому боявся сідати з ними в автомобіль, не знав, що буде далі. Наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння розумів не до кінця. Працівники поліції говорили йому, що це його право відмовитись від проходження огляду. Працівників поліції не просив роз`яснити йому наслідки відмови, оскільки не мав бажання спілкуватись з ними після обшуку. Пояснення підписав, оскільки мав бажання швидше все закінчити. Керівництву телефонував двічі, спочатку щоб надали водія, потім щоб не присилали. Після того самостійно звернувся до лікарні, однак огляд не пройшов у зв`язку з тим, що він коштував 2000 грн. Працівники поліції погрожували забрати транспортний засіб.

Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_2 пояснив, що вони з напарником здійснювали патрулювання в м. Верхівцеве. Водій здійснив зупинку транспортного засобу менше ніж за 30 метрів від посадкового майданчику громадського транспорту. Вони підійшли до нього, повідомили про порушення з його боку та попросили від`їхати, щоб не заважати громадському транспорту. Під час спілкування у водія виявили ознаки наркотичного сп`яніння, такі як тремтіння рук, невиразна мова та запропонували проїхати до медичного закладу для проходження відповідного огляду, на що водій відповів відмовою. Тремтіння рук було видно під час передачі посвідчення водія. Склали протокол. Додав, що під час спілкування з водієм, вони поводились коректно. Він роз`яснив водієві право звернутись до лікарні самостійно. Пригадує, що водій казав щось про несправність автомобіля, але яку саме не пам`ятає. Під час спілкування водій перебував в автомобілі. Чи здійснювався поверхневий огляд водія не пам`ятає. Причиною відмови від проходження огляду на стан сп`яніння водій зазначив брак часу через те, що потрібно відвезти вантаж. Крім водія в автомобілі перебував експедитор. Тиску на водія з їх боку не було, спілкувались вічливо, відвезти до РТЦК не погрожували. Під час спілкування з водієм вимикалась відео фіксація з технічних причин.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що о 15 год. 00 хв. у них зламалась машина, через що вони зупинились на зупинці, до них під`їхали працівники поліції і сказали від`їхати в «карман». Він перебував в автомобілі як стажор-експедитор. Він пішов віднести товар, коли повернувся побачив, як працівник поліції здійснює тиск на водія, клацав автоматом, інший проводив обшук особи та автомобіля, всюди лазили, поводили себе зухвало, здійснювали моральний тиск, хотіли забрати водія з собою, але він як матеріально-відповідальна особа не міг залишити автомобіль. Особисто його перевірили через Резерв + і все, тиск здійснювали саме на водія. Спілкування водія з працівниками поліції відбувалось близько години. Куди вони пропонували йому їхати він не пам`ятає. Водій віддав працівникам поліції посвідчення водія, а йому дали тимчасове. У водія було бронювання від проходження військової служби. Працівникам поліції не сподобались очі водія, вони у нього питали чи не страшно йому з ним їхати, він сказав, що не страшно, водій адекватний. Під час «обшуку» автомобіля та водія нічого не виявлено. На його думку працівники поліції хотіли отримати від водія хабар, але не отримали і відпустили їх. Йому не відомо чи проходив водій медичний огляд, на той час він працював лише 2 дні. Чи розумів водій наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння йому не відомо. Стосовно цієї ситуації водій телефонував керівництву та сказав, що працівники поліції хочуть забрати машину. Керівництво сказало, що за необхідності готові приїхати на місце.

Від захисника особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що на її думку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовано тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 947359 від 25.02.2026 вказані наступні ознаки наркотичного сп`яніння: почервоніння очей, бліде обличчя.При цьому, на відеозаписі «export-ddlzz» час відео 01:05 хв. поліцейський називає інші ознаки наркотичного сп`яніння: бліде обличчя, почервоніння очей, розширені зіниці ока, тремтіння пальців рук.Разом з цим, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 протягом усього часу спілкування із працівником патрульної поліції, поводиться врівноважено, адекватно реагує на ситуацію, чітко та логічно відповідає на питання поліцейських, не демонструє жодних візуальних ознак наркотичного сп`яніння, він має цілком природне забарвлення шкіряного покриву, пальці його рук та реакцію зіниць на світло взагалі ніхто не перевіряв. Вживання будь-яких алкогольних чи наркотичних засобів ОСОБА_1 не підтверджував.

Крім того, з відеозапису в матеріалах справи вбачається, що жодні ознаки сп`яніння в нього не встановлювали.

Більш того, з наявного у матеріалах справи відеозапису «export-ddlzz» не вбачається, моменту зупинки транспортного засобу, виявлення у водія ознак сп`яніння, його перевірка, а відеозйомка розпочата вже через майже 40 хвилин від події, яка вказана у протоколі.

Отже, наявними в матеріалах справи відеозаписами не підтверджено, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння. Представниками органів поліції не здійснено дій щодо попереднього огляду водія на стан сп`яніння, тому й підстав, встановлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, для пропонування працівниками поліції особі, що притягається до адміністративної відповідальності, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не було.

Недотримання поліцейськими процедури та порядку попереднього огляду та виявлення у водія, який керував транспортним засобом, ознак наркотичного сп`яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, та виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Разом з цим, звертає увагу суду на те, що з відеозапису «export-ddlzz» час відео 01:20 хв. вбачається, що поліцейський звертається до водія не у формі вимогипройти огляд на стан сп`яніння, а у формі питання "ви згодні пройти огляд на стан виявлення наркотичного сп`яніння в лікарні». Такі дії поліцейського ні ст. 266 КУпАП ні Інструкцією № 1432/735 не передбачено та не відповідають вимогам ПДР та вводять в оману водія, оскільки п. 2.5 ПДР України передбачає дослівно: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Проходити медичний огляд за питанням, як то запитав поліцейський у ОСОБА_1 він не передбачає.

Також з пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що після зупинки транспортного засобу, працівники поліції почали перевіряти та фактично обшукувати його та транспортний засіб. Після цього, співробітники поліції повідомили ОСОБА_1 , що йому зараз треба буде відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, якщо він на це не погодиться - погрожували евакуювати транспортний засіб.

ОСОБА_1 працює водієм транспортних засобів на підприємстві ТОВ «Фірма Акваторія» та 25.02.2026 доставляв вантаж у вигляді продуктів харчування, тому залишати без нагляду автомобіль, який не є його власністю з товарно-матеріальними цінностями він не міг.

Відеозапис є неповним та перерваним, тому вищевказані обставини поліцейськими не фіксувались з метою приховування своїх провокаційних дій.

Таким чином вважає, що вищевказані обставини свідчать про провокацію з боку працівників поліції, тиск на особу з метою її схиляння до вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, захисник зауважує, що на відеозаписі, наявному у матеріалах справи, ОСОБА_1 стверджує, що не може проїхати з поліцейськими з тих підстав, що він не має часу.

При цьому, як вбачається з відеозапису та протоколу, ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем ТАТА LPT 613 днз НОМЕР_1 .

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 у момент зупинки транспортного засобу він як водій на підприємстві ТОВ «Фірма Акваторія» віз заздалегідь визначений вантаж у вигляді продуктів харчування у магазин «Продукти» за адресою: м. Верхівцево, вул. Шевченка, 21. Оскільки ОСОБА_1 є особою, яка несе повну матеріальну відповідальність за довірений йому вантаж не міг покинути його у не визначеному місці, бо в подальшому нестиме за це відповідальність.

Отже вважає, що у цьому випадку ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, оскільки такі його дії зумовлені необхідністю виконання вимог посадової інструкції та трудового договору, за невиконання яких він міг би бути звільнений та зобов`язаний відшкодувати заподіяну шкоду власнику вантажу та автомобіля, про що він повідомив поліцейських.

Разом з цим, сторона захисту вважає, що наявні в матеріалах справи відеозаписи, на якому відображено частково оформлення адміністративного матеріалу, не може бути визнаний належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 , оскільки вказаний відеозапис є перерваним.

Так, відеозапис, який наявний у матеріалах справи під назвою «export- ddlzz» (довжина відео 5:16 хв) починається з відмітки часу 15:40 год., далі переривається на відмітці часу 15:42 год., потім поновлюється з відмітки часу 16:13 год. і закінчується на відмітці 16:16 год.

При цьому, відеозапис «WhatsApp Video 2026-02-26 at 10.53.32» починається з відмітки часу 15:07, а що відбувалось у період з 15:08 по 15:40 поліцейськими не фіксувалось.

При цьому, характер спілкування ОСОБА_1 зі співробітниками поліції до вказує на те, що на нього було здійснено відповідний психологічний вплив та його заздалегідь підготували до відповідей на питання.

Таким чином, вищевикладені обставини вказують на неналежність та недопустимість наявних в матеріалах справи відеозаписів, а також недійсність огляду в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП.

Звертає увагу, що працівниками поліції, за результатами складання адміністративного матеріалу стосовно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення останнього не відсторонено від керування транспортним засобом. Отже вказані вище обставини переконливо свідчать про відсутність реальних підстав вважати, що її підзахисний перебував в стані сп`яніння, а також вказані обставини ставлять під сумнів законність дій працівників поліції.

Щодо направлення водія для проходження огляду на стан сп`яніння зазначила, що

в порушення вимог Закону та Інструкції № 1452/735, в матеріалах справи відсутнє письмове направлення про направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я, яке містило б відомості про те, що він був ознайомлений зі змістом вказаного направлення та воно було вручено йому під підпис.

Крім того, ОСОБА_1 не роз`яснили право самостійного проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння протягом 2 годин.

Просила визнати рапорт працівника поліції наявний в матеріалах справи неналежним доказом, оскільки в розумінні закону рапорт належить до внутрішніх документів МВС України.

Щодо пояснень ОСОБА_1 , які написані почерком поліцейського, звертає увагу суду на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17, навіть сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Крім того, поліцейськими до початку спілкування з її підзахисним, не було роз`яснено його прав, в тому числі не свідчити проти себе та членів його сім`ї відповідно до положень ст. 63 Конституції України, що є грубим порушенням та виключає можливість враховувати ці пояснення при визначенні наявності вини особи.

Просила звернути увагу на те, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) дійсно працює в ТОВ «ФІРМА «АКВАТОРІЯ» водієм автотранспортних засобів з 10.07.2025 р.

Вказані вище обставини свідчать про те, що право керування транспортними засобами потрібне ОСОБА_1 для подальшої можливості працювати водієм, що є єдиним джерелом його доходу, тому у разі його притягнення до відповідальності просить суд вирішити питання щодо можливості заснувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи вищевикладене, в силу допущених працівниками поліції порушень під час складання та оформлення матеріалів, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просила провадження у справі стосовно нього закрити на підставі ст. 247 КУпАП. При прийнятті остаточного рішення врахувати дані, що характеризують особу її підзахисного, а саме, те, що він дійсно працює в ТОВ «ФІРМА «АКВАТОРІЯ» водієм автотранспортних засобів з 10.07.2025 р. (наказ № 8 від 09.07.2025 р.) по теперішній час. Під час роботи на підприємстві проявив себе як відповідальний працівник. Сумлінно дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, має позитивні відгуки від співробітників, відзначений керівництвом з найкращої сторони. В стані сп`яніння за період роботи не був помічений. Має тривалий стаж роботи водієм.

В судовому засіданні захисник Хараїм О.В. долучила відповідь на звернення щодо неправомірних дій поліцейських під час складання протоколу, зазначила, що відповідь містить типове повідомлення при аналогічних зверненнях, підтримала доводи викладені в клопотанні про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення посилаючись на їх обґрунтованість.

Вислухавши учасників судового засідання, повно та всебічно дослідивши матеріали справи суддя дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 ПДР вказує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- інформацією викладеною в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 947359 від 25.02.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 згідно з якими останній пояснив, що 25.02.2026 близько 17 год. здійснив зупинку транспортного засобу в забороненому місці. Під час спілкування з цього приводу з працівниками поліції у них виникла підозра щодо того, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння та йому було запропоновано пройти медичний огляд в лікарні м. Кам`янське на стан наркотичного сп`яніння. Однак він від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився під відеозапис.

- направленням на огляд особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого о 16 годині 18 хвилин 25 лютого 2026 року на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку із виявленням ознак сп`яніння блідість обличчя, почервоніння очей, розширені зіниці ока;

- відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення під час перегляду якого суддею встановлено, що водієві роз`яснено про порушення з його боку правил зупинки менше ніж за 30 метрів до зупинки громадського транспорту. При цьому, йому повідомлено про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння такі як, блідість обличчя, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. На вимогу працівників поліції щодо проходження ним медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння водій повідомив, що не має на це часу. В подальшому відеозаписом зафіксовано оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та видачу тимчасового посвідчення водія, ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, дослідивши матеріали справи суддя дійшла висновку, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження у встановленому законом порядку від огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він не перебував в стані наркотичного сп`яніння та ніколи не вживав наркотичних засобів суддя зауважує, що вони не впливають на доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він був зобов`язаний виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду. Зазначене прямо передбачено у нормі абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України " Про дорожній рух", яка покладає на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування у стані наркотичного сп`яніння, а саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є окремою складовою диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважаю надуманими також й мотиви відмови водія ОСОБА_1 (відсутність часу через необхідність доставки продуктів харчування та побоювання про його доставку до РТЦК замість закладу охорони здоров`я) від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність. Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 телефонував володільцю транспортного засобу та повідомляв про ситуацію яка склалась, на що отримав відповідь про готовність надати іншого водія. Тобто ОСОБА_1 мав реальну можливість передати вантаж іншій уповноваженій керівництвом особі та пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку. Щодо його побоювання потрапити до РТЦК замість медичного закладу, зауважую, що в цьому випадку його пояснення є нелогічними, оскільки останній повідомив в судовому засіданні, що має бронювання від підприємства строком до 19.08.2026 р. Пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні суддею оцінюються як обрана позиція захисту з метою уникнення відповідальності.

Твердження захисника щодо відсутності відсторонення водія, що підтверджує тверезий стан водія, не приймаються суддею до уваги, оскільки відсторонення від керування транспортним засобом є мірою заходу забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення, яка використовується по диспозитивній волі посадової особи, яка складає матеріали про адміністративне правопорушення, а тому незастосування такого заходу не спростовують вчинення цією особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Що стосується рапорту поліцейського СРПП ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Тертишного П.Г., суддя зазначає наступне.

З`ясовуємо, що таке «Рапорт» відповідно до «Тлумачного словника термінів діловодства».

Рапорт (від фр. Rapport повідомляти) офіційне письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і проханням у зв`язку з цим (https://arm.naiau.kiev.ua/arm/arm_bmb_exp/idb/slov2.html)

Рапорт за «Академічним тлумачним словником» - усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи (https://sum.in.ua/s/raport).

З огляду на вищезазначене, рапорт (пояснення) працівника поліції, який долучений до матеріалів справи, на переконання судді, не є належним та допустимим доказом у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки відноситься до внутрішніх службових документів, що створюються та використовуються в діяльності поліції. Отже в цій частині зауваження захисника Хараїм О.В. є слушними.

Проте суддя вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 (стан розгубленості через психологічний тиск з боку працівників поліції) від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність. Крім того, ОСОБА_1 та його захисник не надали доказів, які би свідчили про вчинення психологічного або фізичного тиску на ОСОБА_1 з боку працівників патрульної поліції з метою схилити останнього відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння. Вказане підтверджується листом начальника ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області № 143079-2026 від 30.03.2026 з якого вбачається, що перевірено звернення захисника щодо неправомірних дій поліцейських під час складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та твердження про примус до відмови та погрози не знайшли свого підтвердження, поліцейські спілкувались коректно, без тиску.

Доводи захисника про те, що водію не роз`яснювались процесуальні права спростовуються матеріалами справи, оскільки в протоколі міститься підпис останнього про те, що йому роз`яснені права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та повідомлено про дату розгляду справи в суді.

Твердження захисника щодо відсутності в матеріалах справи факту керування транспортним засобом спростовується відеозаписом, показами ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 .

Щодо доводів захисника про відсутність ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 суддею звертається увага на те, що під наявністю у особи ознак сп`яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке ґрунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи із станом та поведінкою які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп`яніння містить суб`єктивний характер. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису до протоколу, у ньому зазначені ознаки, які дали поліцейському підстави висунути вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, на відеозаписі поліцейський зазначає про наявність ознак наркотичного сп`яніння, а саме: бліде обличчя, почервоніння очей, розширені зіниці ока, тремтіння пальців рук, в той же час водій цього не заперечує та вказані ознаки зазначені в направлені водія до медичного закладу та у протоколі. Слід звернути увагу, що Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№ 1452/735 не вимагає одночасно сукупності всіх ознак наркотичного сп`яніння, достатньо навіть одної.

Твердження захисника, про те, що водію не надано направлення на огляд до медичного закладу який мав повноважень на проведення огляду суддею до уваги не приймається, оскільки направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану, в тому числі наркотичного сп`яніння складається не для вручення водію, а складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення лікарем огляду особи. Вся процедура огляду водія у медичному закладі проводиться виключно за участю працівників поліції, які і доставляють водія до лікарні, а не водій сам прибуває туди з направленням, що передбачено ч. 4 ст. 266 КУпАП. В даному випадку водій відмовився їхати до медичного закладу та огляд на стан сп`яніння не проведено. З відеозапису вбачається, що поліцейський пропонував пройти огляд в найближчому медичному закладі.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності відмовляючись пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння не знайшло підтвердження з огляду на таке.

За приписами статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Так, стороною захисту не надано даних, що правопорушення вчинене в стані крайньої необхідності. Як встановлено з показів ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 керівництво фірми мало змогу направити іншого водія для збереження матеріальних цінностей, а саме товару та автомобіля, за таких умов жодної шкоди інтересам ТОВ «Фірма акваторія» не було б завдано, отже в ОСОБА_1 був шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, тому він повинен був обрати саме цей шлях, проте не зробив цього. За таких підстав посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Твердження захисника щодо відсутності відсторонення водія, що підтверджує тверезий стан водія, не приймаються суддею до уваги, оскільки відсторонення від керування транспортним засобом є мірою заходу забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення, яка використовується по диспозитивній волі посадової особи, яка складає матеріали про адміністративне правопорушення, а тому незастосування такого заходу не спростовують вчинення цією особою правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суддя звертає увагу, що відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована безперервно і при огляді відеозапису не виникає сумніву у його достовірності. Оскільки в межах даного провадження встановлюється саме склад правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, відеозапис в цій частині є належними та допустимими, оскільки на ньому зафіксована об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення в повному обсязі. Та обставина, що на відеозаписі зафіксовані не всі дії працівників поліції щодо оформлення протоколу сама по собі не може свідчити про фальсифікацію вказаного доказу та його недопустимість. Зафіксована на наданих відеозаписах інформація є достатньою та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження обставин, що мають значення для справи.

Доводи захисника про можливість не застосовувати позбавлення права керувати транспортним засобом, оскільки водіння транспортним засобом - єдине джерело для існування є безпідставними.

Згідно з юридичною структурою видів адміністративних стягнень, передбачених ст. 24 КУпАП, штраф за своєю юридичною суттю, є одним із найменш суворіших видів адміністративних стягнень, що передбачені даною статтею КУпАП, а також встановлений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП як безальтернативний і єдино можливий (згідно логіки законодавця). При цьому, враховуючи положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення застосовує до винної особи «водія» разом із штрафом позбавлення права керування транспортними засобами, що також визначене законодавцем як безальтернативне у санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, суд не має можливості обирати між зазначеними видами адміністративних санкцій, оскільки вони в даному випадку підлягають обов`язковому застосуванню одночасно.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Вирішуючи питання щодо можливого застосування для вирішення по суті даного клопотання, аналогію закону, суддя зазначає, що підставами застосування ст. 69 КК України є декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину й особи винного. Зокрема суддя звертає увагу на таку юридично визначену, передбачувану та фундаментальну пом`якшуючу обставину, зазначену в ст. 66 КК України, як щире каяття. Разом з тим, аналізуючи позицію ОСОБА_1 щодо інкримінованого йому правопорушення, а також сукупність поданих пояснень та заперечень, суддя не вбачає в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щирого каяття та визнання своєї вини. Наявності будь-яких інших обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, як того імперативно вимагає санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, не означає, що це фактично призведе до неможливості ОСОБА_1 реалізації права на працю та отримувати дохід іншим чином, а ніж керуванням транспортними засобами. Таким чином, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката щодо застосування аналогії закону та норм ст. 69 КК України і не накладення стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Відповідно до інформаційного листа відділення поліції № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з інформацією з бази АІС «Екзаменаційна система» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 26.05.2016.

За приписами ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Враховуючи, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, доходжу висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення як на водія в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) UA758999980313020149000004001, отримувач - ГУК у Дніпропетровській області/ Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ 21081300, призначення платежу: протокол серії ААД № 947359 від 25.02.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, який слід перерахувати на рахунок (IBAN) UA908999980313111256000026001; отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); призначення платежу: *;101; ___ (реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34 000 грн.

На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя: О.А. Кожевник