Рішення № 139303218, 27.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/530/26

Номер провадження2/173/1072/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.04.2019 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22038000121903.

Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів, фізичних осіб в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», розміщений на офіційному вебсайті банку, та індивідуальної частини, банк зобов`язується надати відповідачу грошові кошти у тимчасове платне користування, а відповідач зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит, проценти та комісії, а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій, зняття коштів з рахунку, платежів з рахунку тощо, за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком відповідача, відкритим у банку.

15.12.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №15/12/21, згідно з умовами якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги, у тому числі до ОСОБА_1 за договором №22038000121903 від 16.04.2019.

ОСОБА_1 не виконала належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, яка становить 57113,67 грн та складається із: заборгованості за тілом кредиту, 41028,41 грн; заборгованості за відсотками, 483,31 грн; заборгованості за комісією, 15601,95 грн.

Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.

Провадження у справі відкрито 30.03.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 16.04.2019 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22038000121903.

За взаємною згодою сторони погодили такі умови договору: сума кредиту становить 49530,00 грн, строк кредитування, 36 місяців, кінцева дата повернення кредиту, 16.04.2022. Процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 0,001 % річних та є фіксованою. Щомісячна комісія за користування кредитом становить 3,50 % від суми кредиту. За прострочення заборгованості за кредитом договором передбачено сплату 56,0 % річних.

Відповідно до пункту 1.3 договору банк сформував графік платежів із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів та інших передбачених договором платежів. За умовами договору за прострочення заборгованості за кредитом передбачено сплату процентів та інших платежів у встановленому договором розмірі.

Кредит надавався шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта. При цьому договором передбачено можливість перерахування коштів на користь продавця згідно з відповідними платіжними документами. Таким чином, умовами кредитного договору визначено розмір та строк кредитування, порядок надання і повернення кредиту, а також обов`язок клієнта сплачувати проценти, комісії та інші передбачені договором платежі.

Відповідно до зазначених вище умов договору АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит шляхом встановлення кредитного ліміту, яким відповідач користувалася, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 16.04.2019 по 14.12.2021.

15.12.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №15/12/21, згідно з умовами якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги, у тому числі до ОСОБА_1 за договором №22038000121903 від 16.04.2019.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає договір факторингу №15/12/21 від 15.12.2021, акт приймання-передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників, а також платіжну інструкцію №3251 від 15.12.2021 на підтвердження оплати за договором факторингу.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №22038000121903 від 16.04.2019 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 57113,67 грн та складається із: заборгованості за тілом кредиту - 41028,41 грн; заборгованості за відсотками - 483,31 грн; заборгованості за комісією - 15601,95 грн.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною або сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, частина перша статті 1048 ЦК України.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, стаття 1055 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона, підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець, у даному випадку АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілими для всіх споживачів і доведеними до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент, споживач послуг банку, лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оцінюючи зазначені вище докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку з можливістю користування кредитними коштами банку, а позичальник шляхом підписання відповідних заяв та подальшого користування банківськими послугами приєдналася до умов договору банківського обслуговування та прийняла на себе обов`язки щодо належного виконання умов кредитування.

З виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала погашення кредитної заборгованості та сплату нарахованих відсотків, що підтверджує належне виконання банком своїх зобов`язань та фактичне користування відповідачем кредитними коштами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, відступлення права вимоги.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу, фінансування під відступлення права грошової вимоги, одна сторона, фактор, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони, клієнта, за плату, у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи, боржника.

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню, постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010.

Враховуючи, що АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернула, тому заборгованість за основним боргом та відсотками необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

Водночас позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 15601,95 грн задоволенню не підлягають.

Умовами кредитного договору №22038000121903 від 16.04.2019 передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, що складає щомісяця 3,50 % від суми кредиту.

Відповідно до графіка платежів, що є невід`ємною частиною кредитного договору, передбачено сплату відповідачем комісії за обслуговування в сумі 1733,55 грн щомісяця, починаючи з 16.05.2019.

До матеріалів справи позивачем не надано ні чинної на час виникнення спірних правовідносин редакції договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ні тарифів на таке обслуговування, що унеможливлює з`ясування юридичної природи, складових та вартості цих нарахувань. Банк не надав доказів фактичного надання та отримання відповідачем послуг, за які нарахована зазначена комісія.

У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом, це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, за наявності, для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника, за наявності, за кожним платіжним періодом.

Згідно з додатком 1 до зазначених Правил загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку та кредитного посередника, за наявності, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку або рахунків, за їх наявності, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, розрахунково-касове обслуговування. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту, розрахунково-касове обслуговування, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору та фактичного їх отримання відповідачем, положення кредитного договору щодо обов`язку відповідача щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2022 у справі №755/11636/21, провадження №61-7098св22, від 08.02.2023 у справі №168/349/20, провадження №61-2223св21, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 у справі №755/9486/21, провадження №61-5581св22.

Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією за обслуговування є необґрунтованим із вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів таких невиправданих платежів не відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами існування у відповідача обов`язку зі сплати заявленої до стягнення комісії та правомірності її нарахування, у зв`язку з чим підстави для стягнення заборгованості за комісією у розмірі 15601,95 грн відсутні.

Також суд звертає увагу, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 16.04.2019 по 14.12.2021 відповідачем сплачено грошові кошти в розмірі 10401,30 грн на погашення простроченої комісії.

Відповідно до статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Оскільки сплачені відповідачем 10401,30 грн були зараховані позивачем у рахунок погашення безпідставно нарахованої комісії, зазначені кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення процентів та основної суми заборгованості за кредитним договором відповідно до положень статті 534 ЦК України.

Таким чином, із суми 10401,30 грн підлягає зарахуванню 483,31 грн у рахунок погашення заборгованості за процентами, а решта 9917,99 грн, у рахунок погашення основної суми боргу.

Отже, розмір заборгованості за тілом кредиту становить 31110,42 грн = 41028,41 грн - 9917,99 грн.

З урахуванням зазначеного вище позовні вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат зі сплати судового збору в розмірі 1450,24 грн = 31110,42 ? 2662,40 / 57113,67.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з частинами першою, другою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом, професійна правнича допомога.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт, наданих послуг;

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг;

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №43453613/1 від 25.08.2025, копію додаткової угоди №22038000121903 до договору про надання правової допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 26.01.2026, детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом, від 26.01.2026.

З урахуванням усіх наведених вище обставин, на підставі поданих позивачем доказів, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд доходить висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання правничої допомоги та про стягнення з відповідача на користь позивача 3500,00 грн на відшкодування понесених витрат за надання правничої допомоги.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 43453613) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 31110 (тридцять одна тисяча сто десять) грн 42 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1450 (одна тисяча чотириста п`ятдесят) грн 24 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя: Є.В. Челюбєєв