Рішення № 139303199, 28.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 932/7493/26

Провадження № 2/932/2664/26

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 099 520 65 95

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Ярощук О.В.

за участі секретаря судового засідання Фещенко К.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши за правилами загального позовного провадження у залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Костянтинівська міська рада, приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумова Т.П.

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -

установив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Дніпра до ОСОБА_2 , третя особа Костянтинівська міська рада про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_4 .

Після смерті матері відкрилася спадщина на все майно. Іншим спадкоємцем за законом після смерті матері є сестра позивача ОСОБА_2 , яка спадщину не прийняла.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити та визначити додатковий строк на прийняття спадщини

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є спадкоємцем за законом, проте своєчасно не звернувся до нотаріуса. Зазначає, що пропустив строк із поважних причин, оскільки до смерті матері проживав разом із нею, тому вважав, що автоматично прийняв спадщину. Окрім того, він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Також просить врахувати, що територія Костянтинівської міської територіальної громади віднесена до зони активний бойових дій, місто перебуває під постійними обстрілами. Вказуючи на зазначені обставини, позивач просив визначити додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, заяв чи клопотань не подавала. Копію позовної заяви від позивача отримала особисто.

Костянтинівська міська рада була належним чином повідомлена, заяв чи клопотань до суду не подавала.

Приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумова Т.П. просила справу розглянути у її відсутність.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 16.06.2026 року відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити у загальному порядку, одночасно залучено до участі у якості третьої особи приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумову Т.П. та витребувано копію спадкової справи.

Ухвалою від 19.08.2026 року закрито підготовче судове засідання по вказаній справі та справу призначено до розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження /а.с.13/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть /а.с.19/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть /а.с.20/.

Після смерті ОСОБА_4 , залишилося спадкове майно, а саме частка у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок та свідоцтвом про право власності на житло від 09.01.1998 /а.с.8-10, 14-15/.

Приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумовою Т.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 та нотаріус рекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини /а.с.4/.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частини перша, друга статті 1272 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 30 грудня 2024 року в справі № 527/1229/24, від 31 липня 2024 року в справі № 127/2149/21 та інших.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, у кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, по`вязані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Зокрема, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини: незнання про смерть спадкодавця; юридична необізнаність спадкоємця про порядок прийняття спадщини, похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, установлення факту проживання однією сім`єю); невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця, оскільки глибокі душевні страждання через смерть близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) виснувала, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а позивач звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто через 6 місяців і 28 днів не є значним пропуском строку встановленого статтею 1270 ЦК України строку,.

Судом також взято до уваги, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», місто Костянтинівка Донецької області є територією активних бойових дій із 21.06.2023.

Отже, суд дійшов висновку також про поважність пропуску незначного строку, наведені обставини позивачем є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Розподіл судових витрат між сторонами

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивач не просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а отже підстави для відшкодування витрат відсутні.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 211, 247, 258,259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Костянтинівська міська рада, приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумова Т.П., задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановивши його термін три місяці після вступу рішення у законну силу.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення ухвалено 28.08.2026.

Відомості про учасників

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4

Третя особа: приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Разумова Т.П., АДРЕСА_5

Третя особа: Костянтинівська міська рада, ЄДРПОУ 34898855, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260

Суддя Оксана ЯРОЩУК