Ухвала суду № 139302729, 28.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/4040/26 28.08.2026

н\п 1-кс/490/3517/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_8 , погоджене заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про продовження строку досудового розслідування,

В С Т А Н О В И В:

Слідчому судді Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання слідчого СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_8 , погоджене заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22026150000000065 від 04.03.2026, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

На обґрунтування клопотання вказано, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026150000000065 від 04.03.2026, в якому ОСОБА_5 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Так, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII визначено, що національна безпека України це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку», воєнна безпека це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.

Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.

Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 року визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-ХІІ Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Згідно ст. 12 Закону України «Про Збройні Сили України» підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII військове формування створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Збройна агресія застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.

Статтею 4 Закону України «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3542-XII встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Пунктом 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно п. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до п. 12 Положення територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в особі його керівника представляє інтереси Збройних сил України у відносинах, у тому числі з громадянами на відповідній території.

24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.

Після того, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.

Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента України від 17 травня 2022 року № 342/2022, і продовжувався неоднорозово, та діє по теперішній час.

На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівниками Миколаївського обласного, міських та районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф змінили місце проживання та, прибувши на територію Миколаївської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.

Розкриття та розповсюдження інформації про місця проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних представниками обласного та районних ТЦК та СП у публічному просторі (в засобах масової інформації та соціальних мережах, зокрема у месенджерах «Телеграм», «Вайбер» тощо) перешкоджає їх законній діяльності, сприяє порушенню вимог статей 1, 33, 34, 37, частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призводить до зриву заходів мобілізації людських ресурсів, невиконання планових завдань, визначених з даного напрямку ТЦК та СП, що у свою чергу підриває обороноздатність держави через незадовільну укомплектованість особовим складом підрозділів Збройних Сил України і інших складових Сил оборони.

Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.

Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.04.2026, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи що російська федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв`язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, а також в силу свого віку, освітнього рівня, широкого висвітлення в засобах масової інформації та розголосу серед місцевого населення питань мобілізації військовозобов`язаних, достовірно були обізнані, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації, або не бажають виконувати свій обов`язок та бути призваними на військову службу, а серед населення виник посилений попит ухилення від мобілізаційних заходів здійснюваних співробітниками ТЦК та СП, виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом внесення недостовірних відомостей в офіційні документи та виготовлення фіктивних документів, військовозобов`язаним особам, які підлягають призову на військову службу за мобілізацією, з метою безперешкодного пересування територією України та ухилення від призову на військову службу до Збройних Сил України, за грошову винагороду в розмірі 6 тисяч доларів США.

Так, до органу досудового розслідування звернувся з заявою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за віком та станом здоров`я підлягає призову на військову службу до лав ЗС України за мобілізацією, щодо протиправної діяльності ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які під час особистої зустрічі запропонували ОСОБА_12 за грошову винагороду виготовити підроблені офіційні документи іноземних держав з метою забезпечення можливості безперешкодного пересування територією України та ухилення від призову на військову службу до Збройних Сил України.

Надалі від свідка ОСОБА_14 органом досудового розслідування в ході допиту отримано фотозображення останнього на білому фоні для подальшого використання його в слідчо-оперативній діяльності.

Встановлено, що ОСОБА_5 діючи умисно, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, домовився з ОСОБА_12 про зустріч, яка відбулась 18.03.2026 року о 08 годині ранку, на АЗС «Amic» за адресою: Миколаївська обл., с. Коблеве, вул. Одеська, 32/1. В ході зустрічі останні домовились про виготовлення пакету документів для товариша ОСОБА_12 , яким є ОСОБА_14 .

Так, зустрівшись в домовлений час, ОСОБА_5 в ході спілкування із ОСОБА_12 , запропонував останньому за грошову винагороду в розмірі 6 тисяч доларів США вчинити дії, направлені на оформлення «фіктивних» документів Румунії чи Республіки Болгарії, а саме закордонного паспорту, паспорту та водійського посвідчення для подальшого безперешкодного пересування територією України та ухилення від призову на військову службу до Збройних Сил України. ОСОБА_5 пояснив та завірив ОСОБА_12 , що відповідні документи виготовляються в Республіці Молдова, і надалі відправляються до України маршрутним таксі. Документи мають всі потрібні реквізити характерні оригіналам. Також останній повідомив, що кожні три місяці зможе допомагати ОСОБА_12 за попередньо домовлену суму ставити штампи про в`їзд та виїзд з України.

В ході подальшої розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_12 , що для виготовлення пакету документів йому потрібне фото на білому фоні.

Надалі, 23.04.2026, приблизно о 09 год. 40 хв., на стоянці автотранспорту біля закладу «MacDonalds» за адресою: м. Одеса, просп. Князя Володимира Великого, 116А, відбулась зустріч між ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою предачі останнім завдатку за виготовлення ОСОБА_16 та ОСОБА_5 «фіктивних» документів Румунії чи Республіки Болгарії для ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, після попередньої розмови між ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 стосовно виготовлення документів громадянам України та обговорення відповідного механізму, а також схеми ухилення від мобілізації осіб, яким надаються вказані документи, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , попрямували до автомобіля червоного кольору, який стояв на стоянці автотранспорту біля закладу «McDonalds», в якому ОСОБА_12 надав ОСОБА_5 першу частину грошових коштів в розмірі 3000 доларів США, а саме: 30 (тридцять) купюр номіналом 100 доларів США з наступними серійними номерами: «KG34681441B, KF37397280C, KF54398407C, KD57075118A, KJ31087119A, FF75073332B, HK92583922B, KB34429946N, KB60415685E, KB03429152G, KB34429945N, KK33603546C, FG76760176A, HG28727621A, FF87727593B, HF03014677D, HL33318088F, KL43891192B, DF86846137A, KB01734002N, KB70698335L, HL01382355G, KB21355432J, KB87454140J, KB72183522F, DF41910366B, KB21355433J, KB31603747I, KB03742646E, HB39503957J» за початок процедури оформлення «фіктивних» документів Румунії чи Республіки Болгарії, а саме закордонного паспорту, паспорту та водійського посвідчення для подальшого безперешкодного пересування територією України та ухилення від призову на військову службу до Збройних Сил України, за результатами якої в подальшому ОСОБА_12 має надати ОСОБА_5 другу частину неправомірної вигоди, зазначивши, що першу частину розрахунку необхідно було здійснити в євро, а не в доларах і на наступний раз просив це врахувати та доплатити різницю курсів. В подальшому, ОСОБА_5 має розподілити з іншим учасником злочинного механізму, а саме з ОСОБА_17 .

Також для подальшого виготовлення пакету документів 23.04.2026 року о 13 год. 50 хв., ОСОБА_12 використовуючи належний йому мобільний термінал з встановленим на ньому месенджером «Телеграм», надіслав користувачу « ОСОБА_18 » три фотозображення ОСОБА_14 на білому фоні.

Надалі, 05.05.2026 року ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , діючи умисно, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин попередньо виготовивши закордонний паспорт громадянина Румунії, паспорт громадянина Румунії та водійське посвідчення громадянина Румунії на ім`я ОСОБА_19 , на яких зображено громадянина України ОСОБА_14 та з метою передачі зазначених документів ОСОБА_12 за решту грошових коштів у розмірі чотири тисячі доларів США, домовився із останнім про зустріч на стоянці автотранспорту біля ринку, за адресою: Миколаївська область, с. Коблеве, вул. Степова о 18 годині 30 хвилин.

У подальшому, 05.05.2026 року близько о 18 год. 30 хв., ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , діючи умисно, зустрілись із ОСОБА_12 на автостоянці біля ринку, за адресою: Миколаївська область, с. Коблеве, вул. Степова, де знаходячись в автомобілі марки «Renault» моделі «Logan» д.н. знак НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_5 ,отримали від останнього решту несправжніх (імітаційних) грошових коштів у розмірі 39 (тридцять дев`ять) купюр номіналом 100 доларів США ззовні схожих на долари США та 100 доларів США з серійним номером: КВ81784924К. Натомість ОСОБА_12 передали закордонний паспорт громадянина Румунії, паспорт громадянина Румунії та водійське посвідчення громадянина Румунії на ім`я ОСОБА_19 , з метою використання вказаних документів для ухилення від мобілізації в Україні, в т. ч. безперешкодного проходження блок постів, а також пересування по території України.

Одразу після передачі ОСОБА_15 та ОСОБА_5 вищезазначених документів, їх злочинна діяльність була припинена працівниками УСБУ в Миколаївській області.

05.05.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та 06.05.2026 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

05.05.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 06.05.2026 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

07.05.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 03 липня 2026 року включно.

07.05.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 03 липня 2026 року включно.

17.06.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з тримання під вартою без можливості звільнення під заставу - на тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в сумі 166 400 грн.

29.06.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22026150000000065 від 04.03.2026, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, продовжено до чотирьох місяців, до 06.09.2026 року включно.

Посилаючись на те, що в ході досудового розслідування необхідно здійснити низку додаткових слідчих та процесуальних дій, а саме: встановити інших осіб, яким підозрювані виготовили завідомо підроблені документи та допитати в якості свідків; здійснити розсекречення в установленому законом порядку матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (ухвал наданих слідчим суддею Миколаївського апеляційного суду); з урахуванням отриманих фактичних даних та доказів повідомити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про підозру у кінцевій редакції; виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваними і захисниками та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування; скласти та направити до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, завчасно у межах строку досудового розслідування та строків дії запобіжних заходів застосованих до підозрюваних, проте строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22026150000000065 спливає 06.09.2026 року, але для проведення вище перелічених процесуальних дій потрібен додатковий час один місяць, слідчий просить про продовження строку досудового розслідування до 5 місяців.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив про його задоволення, пославшись на обставини у ньому викладені.

Підозрювані та захисники у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.

Вивчивши доводи клопотання та додані до нього письмові матеріали, думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Зміст вказаного клопотання відповідає вимогам ч.2 ст. 295-1 КПК України.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026150000000065 від 04.03.2026, в якому ОСОБА_5 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

05.05.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та 06.05.2026 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

05.05.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 06.05.2026 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

07.05.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 03 липня 2026 року включно.

07.05.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 03 липня 2026 року включно.

17.06.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з тримання під вартою без можливості звільнення під заставу - на тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в сумі 166 400 грн.

29.06.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22026150000000065 від 04.03.2026, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, продовжено до чотирьох місяців, до 06.09.2026 року включно.

Згідно з ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу, в тому числі до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.

Досліджені в судовому засіданні матеріали, додані до клопотання, свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка і стала підставою для повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_10 та вказані підозрювані причетні до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

На даний час слідчим не проведено усі необхідні процесуальні дії для отримання доказів, які в подальшому можуть бути використаними під час судового розгляду кримінального провадження. Як встановлено в судовому засіданні, ці дії не могли бути проведеними раніше з об`єктивних причин, у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення тяжкого кримінального правопорушення, великим обсягом та специфікою процесуальних дій, необхідних для забезпечення належної якості досудового розслідування.

Прокурором у судовому засіданні доведено необхідність у кримінальному провадженні встановити інших осіб, яким підозрювані виготовили завідомо підроблені документи та допитати в якості свідків;здійснити розсекречення в установленому законом порядку матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (ухвал наданих слідчим суддею Миколаївського апеляційного суду); з урахуванням отриманих фактичних даних та доказів повідомити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про підозру у кінцевій редакції;виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваними і захисниками та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування; скласти та направити до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, завчасно у межах строку досудового розслідування та строків дії запобіжних заходів застосованих до підозрюваних.

Закінчення досудового розслідування у межах строків, визначених п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України, не є можливим у зв`язку із необхідністю отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження строку досудового розслідування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Виходячи зі змісту тих дій, про необхідність проведення яких стверджується, слідчий суддя приходить до висновку, що наведені у клопотанні слідчі дії дійсно мають бути проведені в строк, вказаний у клопотанні слідчим, у зв`язку із чим строк досудового розслідування має бути продовжений до 5 місяців.

Керуючись ст. ст. 294, 295-1 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22026150000000065 від 04.03.2026, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, до п`яти місяців, до 06.10.2026 року включно.

Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1