Рішення № 139302435, 27.08.2026, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 473/5553/25

Провадження № 2/476/356/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2026 року с-ще Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Желєзняк А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

24.11.2025 року з Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 03.11.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 876594684, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 9700 грн. та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

04.02.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали договір факторингу № МВ-ТП/20. Згідно вказаного договору ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, й до відповідача за кредитним договором № 876594684 від 03.11.2024 року.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість, яка становить 29876,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 9700,00 грн., заборгованості за процентами 20176,00 грн.

Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просила стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29876,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Заочним рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 03.03.2026 року задоволено позовні вимоги ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 04.05.2026 року вищевказане заочне рішення скасовано і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судові засідання не з`явилася, в позовній заяві просила суд розглянути справу в її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю.

Відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних у матеріалах справи письмових матеріалів, доказів наданих до суду сторонами та їх представниками, за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи представника позивача та відповідача .

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 876594684, у формі електронного документа, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених договором, надати позичальнику кредитні кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредитні кошти надані позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п. 2.2 вищевказаного договору загальний розмір кредиту становить 9700,00 грн.

Пунктами 8.1, 8.3 Договору визначено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено. Базова процента ставка складає 1% в день від суми залишку кредиту, що становить 365% річних.

Судом встановлено, що товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредитні кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

04.02.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали договір факторингу № МВ-ТП/20. Згідно вказаного договору ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, й до відповідача за кредитним договором № 876594684 від 03.11.2024 року.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач зобов`язання за вищевказаним кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду йому нараховано заборгованість у розмірі 29876,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 9700,00 грн., заборгованості за процентами 20176,00 грн.

Розмір кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував.

Статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до норм ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» : «візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною».

Частиною першою статті 10 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України, положення статей 1048 та 1050 ЦК України застосовуються до правовідносин, що виникають за укладеним сторонами договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.

Статтею 525 ЦК України, передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, який узгоджується із випискою по особовому рахунку, відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.

Як вбачається з ухвали Єланецького районного суду Миколаївської області від 04.05.2026 року відповідачу надавався строк на подання відзиву на позовну заяву, проте відповідач не скористався правом на подачу відзиву, заперечень щодо позову суду не надав.

Доказів своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором №876594684 відповідачем суду не надано та не надано суду доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору.

Також, враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав можливість надати суду виписку зі свого рахунку на підтвердження виконання ним умов укладеного кредитного договору.

Судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 29876,00 грн. заборгованості підлягають повному задоволенню.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат у справі, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за кредитним договором № 876594684 від 03.11.2024 року у сумі 29876 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39700642) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 5000 (п`ять тисяч) грн. в рахунок витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова