Рішення № 139301916, 22.06.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/942/26

Провадження №2/930/992/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судового засідання Шелест Л.І.

розглянувши в залі суду в м. Немирів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 10.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №5425226, відповідно до умов якого товариство надало відповідачеві грошові кошти в сумі 5 000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання на умовах та в строки, що визначені договором.

27.01.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27012026, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 кредитним договором №5425226 від 10.06.2025.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Однак, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань, у нього утворилась заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №5425226 від 10.06.2025 в розмірі 16 075,00 грн., з яких: 4965,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 0,00 грн. сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 0,00 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 5100,00 грн. сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 6000,00 -сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також вирішити питання стягнення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 22.04.2026 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Станом на 22.06.2026 відзив на позов до суду не надійшов, у зв`язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у ній документів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 10.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №5435226, шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 5000,00 грн. строком користування на 360 днів, з остаточним терміном повернення кредиту, сплати комісій за надання і обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом до 10.06.2026.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту складає 15,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово в день видачі кредиту.

Відповідно до п.1.5.2 Договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування):16 060,00 грн., яка нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п.1.5.4 Договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 договору).

Додаток № 1 до договору містить графік платежів та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка становить 21075 гривень, з яких: 5 000 гривень - тіло кредиту, 0,00 гривень - проценти за користування кредитом, 15 гривень - комісія за надання кредиту, 16 060 гривень-комісія за обслуговування кредитно заборгованості .

Аналогічна інформація міститься у паспорті споживчого кредиту №5435226 від 10 червня 2026 року, а також в анкеті-заяві на кредит №5435226 від 10 червня 2026 року, де серед іншого також вказані надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви №5435226, прийняття рішення по заяві №5435226 та погоджені умови кредитування по заяві №5435226.

Згідно копії платіжного доручення №155433422 від 10.06.2025 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 5000,00 грн. Призначення платежу: кошти згідно договору №5435226.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627ЦК України).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639ЦК України).

Положення ст. 639 ЦК України передбачають, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Особливості укладання електронного договору визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про споживчий кредит №5425226 від 10.06.2025 підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 140210, що відповідає вимогам ст.12 закону «Про електронну комерцію».

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між кредитором та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору. При цьому, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується копією платіжного доручення №155433422 від 10.06.2025.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, визначених кредитним договором.

В той же час, матеріали справи не містять доказів повернення кредитних коштів відповідачем та виконання ним інших зобов`язань, визначених договором.

Згідно з ч. 1ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.512ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

27січня 2026 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27012026, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" передало ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Акт прийому-передачі реєстру боржників від 27 січня 2026 року підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.

Згідно копії з витягу Реєстру Боржників до договору факторингу №27012026 від 27 січня 2026 року, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №5435226 від 10 червня 2026 року в розмірі 16075,00 грн., з яких: 4965,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 0,00 грн. сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 0,00 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 5100,00 грн. сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 6000,00 - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

З відомості про щодення нарахування та погашення ТОВ «Мілоан», наданої позивачем, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №5435226 від 10 червня 2025 року становить 16075,00 грн., з яких: 4965,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 0,00 грн. сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 0,00 грн. сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 5100,00 грн. сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 6000,00 - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановленого, нарахована неустойка не підлягає стягненню.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст.1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Закон України «Про споживче кредитування» регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами (ст. 3 закону).

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлена можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, згідно ч. 1ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та інших.

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, згідно якої якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення комісії як плати за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості). Тобто позивач фактично встановив сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що позовна вимога щодо стягнення з відповідача плати за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 5110,00 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку із чим, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №5435226 від 10 червня 2025 року в розмірі 4 965,00 грн., з яких: 4 965,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням.

Згідно ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки вимоги позивача задоволено частково, пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню 822,50 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.2,12,13,76-79,81,82,141,258,259,263-265,268,273,274,277-279,280,281,352,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №5435226 від 10.06.2025 року в сумі 4 965 грн., з яких: 4965,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням.

У решті позовних вимог-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 822 (вісімсот двадцять дві) гривні 50 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі :

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: вул. Лісова, буд 2, м. Бровари Броварський район, Київська область, 07400.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. Є. Войницька