Рішення № 139301086, 25.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15459/25 2/760/1338/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Омельяненко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк Олена Олегівна, Київська міська рада про визнання права власності на спадкове майно за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Левченко І.І. звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк Олена Олегівна, з позовними вимогами, якими просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 25 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків наведених в ухвалі.

04 серпня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представником позивача подана заява про усунення недоліків позовної заяви до якої було додано уточнену позовну заяву, у якій склад сторін було змінено: належним відповідачем визначено матір спадкодавця - ОСОБА_2 , а Територіальну громаду міста Києва в особі Київської міської ради залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його син - ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач зазначив, що 19 березня 2024 року між ОСОБА_4 (продавець за договором) та ОСОБА_1 , який діяв від власного імені та від імені ОСОБА_3 (покупці за договором) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до умов вказаного договору, покупці набули у власність зазначену квартиру в рівних частках - по кожний.

Позивач є батьком померлого та спадкоємцем першої черги за законом. 26 вересня 2024 року Позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі чого було відкрито спадкову справу № 22/2024, номер у спадковому реєстрі 73040194.

10 березня 2025 року приватний нотаріус прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що не було чітко встановлено коло спадкоємців померлого. Нотаріус, зокрема, зазначила, що на момент смерті спадкодавець мав зареєстроване місце проживання у тимчасово окупованому м. Луганську, де разом із ним могла бути зареєстрована його мати - ОСОБА_2 , яка відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважалася б такою, що прийняла спадщину, якби постійно проживала разом із ним на час відкриття спадщини.

Позивач стверджує, що шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 було розірвано рішенням Кам`янобрідського районного суду м. Луганська від 25.01.2013 у справі № 2-1350/2012, тому вони на час відкриття спадщини проживали окремо.

Починаючи з 2023 року і до моменту своєї смерті спадкодавець ОСОБА_3 постійно проживав разом із батьком (позивачем) за адресою фактичного проживання як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками ВПО та відповідними листами Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради. Інші особи, у тому числі відповідачка, за цією адресою не проживали та на обліку не перебували.

На підтвердження таких обставин позивач посилається на лист Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 05.05.2025, вих № 11/2-12, Довідку від 23.02.2023 №1241-5002600969 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 , лист Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 15.04.2026 вих. № 11/3-12 та договір купівлі - продажу зазначеної квартири від 19.03.2024.

За наявною у позивача інформацією, відповідач, після повномасштабного вторгнення виїхала та проживає на території російської федерації, спадщину у встановлений законом строк не приймала та інтересу до неї не виявляла.

Оскільки позивач постійно проживав разом із сином на час відкриття спадщини і не відмовлявся від неї, він вважається таким, що прийняв спадщину. У зв`язку з наявністю постанови нотаріуса про відмову в оформленні спадкових прав позивач змушений звернутися до суду за захистом свого права власності.

За вказаних обставин позивач просив суд позовні вимоги задовольнити та визнати за ним право власності на (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2025 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання, також витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк Олени Олегівни належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №22/2024, щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.12.2025 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк Олена Олегівна про визнання права власності на спадкове майно за законом у якості третьої особи Київську міську раду (м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141)

22 грудня 2025 року через канцелярію суду з супровідним листом від 16.12.2025 вих.№160/01-16 від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк О.О. надійшла засвідчена копія спадкової справи №22/2024 після смерті ОСОБА_3 .

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Ухвалою суду від 10.03.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача, у судове засідання не з`явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином. 29.06.2026 подали до суду заяву, в якій просили суд розглядати справу без їх участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», будь-яких заяв до суду не подала.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк О.О. 11.06.2026 направила до суду заяву, в якій просила слухати справу у її відсутність та винести рішення згідно чинного законодавства.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновленню порушеного права.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За змістом ст.318 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Положеннями ст.328 ЦК України законодавцем унормовано підстави набуття права власності, зокрема визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Правове регулювання набуття прав, зокрема прав власності внаслідок спадкування, що є предметом спірних правовідносин у даній справі, унормовано законодавцем у положеннях книги шостої «Спадкове право» ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст.1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно із приписами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є батьком ОСОБА_3 , що підтверджується доданою до позовної заяви копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серія НОМЕР_1 , видане Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції 19.12.2005, актовий запис № 317.

Так само, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (син позивача) помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 14.08.2024, актовий запис №243.

Проживання позивача разом із своїм сином ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , підтверджується інформацією наведеною у листі Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 05.05.2025, вих № 11/2-12 та довідкою від 23.02.2023 №1241-5002600969 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 .

Також, листом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 15.04.2026 вих. № 11/3-12 підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 03.08.2024 перебували на обліку як внутрішньо переміщені особи в Управлінні за адресою фактичного проживання АДРЕСА_2 . Згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 03.08.2024 інші внутрішньо переміщенні особи на обліку за вказаною адресою не перебували.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , від 19.03.2024, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 2474, містить інформацію, що покупцями зазначеної квартири є - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

На підставі наведеного судом встановлено, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 проживав разом із своїм батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .

За приписами ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України, встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Водночас, у листі приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк О.О. за вих. 37/01-16 від 10.03.2024, остання відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що не встановлено коло спадкоємців померлого. Нотаріус зазначила, що на момент смерті спадкодавець мав зареєстроване місце проживання у тимчасово окупованому м. Луганську, де разом із ним могла бути зареєстрована його мати - ОСОБА_2

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо не подав заяву про відмову.

Ухвалюючи рішення у даній справі судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену у Постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, в якій, зокрема, зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї. Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця. Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі № 705/1768/15.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

З наявних у справі матеріалів, зокрема з витребуваної судом у приватного нотаріуса Тарасюк О.О. спадкової справи, вбачається, що спадкодавцем - ОСОБА_3 за життя заповіт не вчинявся, а позивач є спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Будь-яких інших спадкоємців, які б звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3 матеріали спадкової справи не містять.

Водночас, ухвалюючи рішення у даній справі, зважаючи на фактичну відмову приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Тарасюк О. О. (лист від 10.03.2025 №37/01-16) видати позивачу свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_5 , суд приходить до висновку про обрання позивачем належного способу захисту його права на спадкування, оскільки з наведених підстав позивач позбавлений можливості захистити таке право у нотаріальному порядку.

Ухвалючи рішення у даній справі та вирішуючи питання щодо обрання позивачем належного способу захисту його прав, судом також враховано правову позицію, що викладена у Постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року №227/3750/19 у якій виснувано, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2,5,10,89,209, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.4, 15, 16, 316-318, 328, 1216-1218, 1223, 1261, 1268, 1296 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом на (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Усатова І.А.