Рішення № 139300744, 28.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

28.08.2026 Справа № 756/5429/26

Справа № 756/5429/26

Провадження №2/756/5990/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання спільного майна,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7» (далі - ОСББ «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7») звернулося до суду через свого представника - адвоката Шоху С.І., з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання спільного майна.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , у якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7». Оскільки відповідачка не сплачувала внески на утримання спільного майна за період з 2018 року по березень 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 29391,68 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також 3% річних у розмірі 3517,00 грн, інфляційні нарахування у розмірі 15173,82 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Ухвалою суду від 13.04.2026 по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідачка протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи її заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Станом на 28.08.2026 відзив на позов до суду не надійшов, у зв`язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у ній документів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Співвласники зобов`язані, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15 Закону).

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Як убачається з матеріалів справи, у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Протоколу № 1/2018 від 25 березня 2018 року, внесок за квартиру боржника складав у період з листопада 2018 року по березень 2029 року включно 226,33 грн за один місяць.

Відповідно до Протоколу № 1/2019 від 23 березня 2019 року, внесок за квартиру боржника складав у період з квітня 2029 року по серпень 2020 року включно 21,16 грн за один місяць та в цей період були разові внески (зокрема на модернізацію ліфтів у сумі 700,00 грн).

Відповідно до Протоколу №1/2020 Загальних зборів ОСББ «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7» від 25 липня 2020 року, з 01.08.2020 управління спільним майном співвласників здійснюється ОСББ та затверджено суми внесків співвласників на утримання будинку і прибудинкової території на наступному рівні:

- внесок на утримання спільного майна - 6,5 грн;

- внесок у ремонтний фонд 1 грн за кв м загальної площі квартир/нежитлового приміщення;

- внесок по ТПВ - 1,00 грн/1кв м загальної площі квартир/нежитлового приміщення;

Відповідно, внесок з квартири боржника у цей період складав 295,97 грн/на місяць.

Оплату таких внесків проводити до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до Протоколу №1/2025 Загальних зборів ОСББ «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7» від 29 листопада 2025 року, з 01.01.2026 управління спільним майном співвласників здійснюється ОСББ та затверджено суми внесків співвласників на утримання будинку і прибудинкової території на наступному рівні:

- внесок на утримання спільного майна - 9,5 грн загальної площі квартир/нежитлового приміщення;

- внесок у ремонтний фонд 2,0 грн за кв м загальної площі квартир/нежитлового приміщення;

- внесок по ТПВ - 1,00 грн/1кв м загальної площі квартир/нежитлового приміщення;

Відповідно, внесок з квартири боржника у цей період складав 435,25 грн/на місяць.

Про наявність заборгованості боржник інформувалася листами, які поверталися без виконання.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 449524595 від 28.10.2025, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , на праві власності зареєстрована за відповідачкою.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як убачається із наданого позивачем на підтвердження позовних вимог розрахунку, заборгованість відповідачки зі сплати внесків за період з листопада 2018 року по лютий 2026 року включно становить 29391,68 грн, який відповідачкою не спростований.

Відповідно ч. 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що у відповідачки виник обов`язок зі сплати внесків за період з за період з листопада 2018 року по березень 2026 року у розмірі 29391,68 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 29391,68 грн.

Доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості відповідачкою суду не надано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Згідно з розрахунків позивача сума 3 % річних складає 3517,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 15173,82 грн.

Враховуючи, що відповідачкою належним чином зобов`язання щодо оплати внесків не виконувалися, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача 3 % річних у розмірі 3517,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 15173,82 грн.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором є обґрунтованими.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість по внескам на утримання спільного майна в розмірі 48082,50 грн, яка складається з наступного: 29391,68 грн - основна сума боргу; 3517,00 грн - три відсотки річних; 15173,82 грн - інфляційні втрати.

За правилами статті 141 ЦПК України, при розподілі судових витрат судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем надано наступні докази: копію Договору про надання правової допомоги № 01/09/2025 від 01.09.2025; рахунок-фактура № 06 від 19 грудня 2025 року на суму 3500,00 грн; платіжна інструкція № 1531 від 19 грудня 2025 року на суму 3500, 00 грн.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, у зв`язку з задоволенням позову, а також ціну позову та розмір фактично задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання спільного майна - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7» заборгованість по внескам на утримання спільного майна у розмірі 29391 (двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто одна) гривня 68 копійок; інфляційні втрати у розмірі 15173 (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят три) гривні 82 копійки; 3% річних у розмірі 3517 (три тисячі п`ятсот сімнадцять) гривень 00 копійок; витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЇ ГАЙДАЙ 7», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 40640411, місцезнаходження: вулиця Зої Гайдай, будинок 7, Оболонський район, місто Київ, 04212;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4

Суддя О.О. Тиха