Рішення № 139300473, 27.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5952/26

Провадження № 2/752/8636/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором № б/н від 23.01.2015 року в розмірі 110 205,40 грн, та сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 23.01.2015 року та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.

На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшено до 100 000,00 грн.

Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримала згідно з довідкою про видані картки кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 01/18, тип - Універсальна GOLD.

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи.

Після спливу строку дії першої картки, відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: 1) Кредитна картка № НОМЕР_3, строк дії - 12/21, тип - Універсальна GOLD; 2) Кредитна картка № НОМЕР_4, строк дії - 08/28, тип - Універсальна GOLD.

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.

Відповідач порушує зобов`язання за вказаним договором та станом на 02.02.2026 року має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 87 851,40 грн і заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 22 354,00 грн, а всього 110 205,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 11.03.2026 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (т. 2, а.с. 126).

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про дослідження доказів, а саме копії заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 15.12.2020 року.

З огляду на зміст ст. ст. 12,13, 76,77, 89 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання, оскільки судом при ухваленні рішення досліджуються всі докази надані сторонами, які мають значення для вирішення справи.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 23.01.2015 року та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.

На підставі вищевказаної Анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшено до 100 000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку.

Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримала згідно з довідкою про видані картки кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 01/18, тип - Універсальна GOLD.

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи.

Активація нею картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджується, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.

Отже, відповідач не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодилася з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.

Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: 1) Кредитна картка № НОМЕР_3, строк дії - 12/21, тип - Універсальна GOLD; 2) Кредитна картка № НОМЕР_4, строк дії - 08/28, тип - Універсальна GOLD.

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлена про умови кредитування, зокрема й щодо сплати відсотків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року в справі № 342/180/17.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості та банківської виписки, заборгованість відповідача перед позивачем за договором б/н від 23.01.2015 року станом на 02.02.2026 року становить всього 110 205,40 грн, з яких: 87 851,40 грн - заборгованість тілом кредиту та заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 22 354,00 грн.

Вказаний розрахунок відображає всі операції, які здійснювалися відповідачем з використанням кредитних карток.

Виписка по рахунку є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитних карток зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована.

Заявою про приєднання до Умов та Правил надання послуг підтверджується той факт, що відповідач був повністю проінформованим про умови кредитування у АТ КБ «ПриватБанк», зокрема, строк дії кредитного ліміту, його розміру, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості.

Паспортом споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, надана інформація щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та порядок повернення кредиту. Даний Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем особисто та інформація щодо процентних ставок в такому відповідає такій в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг.

За вказаних обставин судом встановлено, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку в повному обсязі кредитору АТ КБ «ПриватБанк» відповідачем не повернуто, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, розмір яких узгоджено сторонами, а тому стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами, суд вважає законним та обґрунтованим.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідачем за кредитним договором не погашена, розмір такої заборгованості відповідачем не спростовано та власних розрахунків з даного приводу нею не надано.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, не висловила свою позицію до заявлених позовних вимог шляхом подання письмової заяви, не представила суду будь-яких доказів на спростування обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті та обумовлені проценти за користування такими коштами також не сплачені, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості з відповідача в загальному розмірі 110 205,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України в разі задоволення позову судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 23.01.2015 року в розмірі 110 205,40 грн (сто десять тисяч двісті п`ять гривень 40 копійок), та сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко