Рішення № 139299457, 28.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2353/26

Провадження № 2/621/2103/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання Лацько А. В.,

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",

представник позивача Какун А. С.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

30.06.2026 представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", через підсистему "Електронний суд", звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 56345-12/2025 в загальному розмірі 18 810 грн 00 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у справі.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.12.2025 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 56345-12/2025.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 3.3. п.3 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору, для отримання кредиту клієнт відвідує сайт товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується товариством на сайті товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства). Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п.п. 7.6 п.7 Кредитного договору).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

28.04.2026 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП"та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів"укладено договір факторингу № 28042026, у відповідності до умов якого ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП"передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ"за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ"приймає належні ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП"права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія Договору факторингу додається).

Згідно п. 1.1. Договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 28042026 від 28.04.2026, ТОВ "ФК "ЄАПБ"набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18 810 грн 00 коп., з яких: - 4 500 грн 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 4 860 грн 00 коп. сума заборгованості за відсотками; - 9 000 грн 00 коп. сума заборгованості за штрафом; - 450 грн 00 коп. сума комісії за видачу кредиту.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.04.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ"за кредитним договором № 56345-12/2025 в розмірі 18 810 грн 00 коп., з яких: - 4 500 грн 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 4 860 грн 00 коп. сума заборгованості за відсотками; - 9 000 грн 00 коп. сума заборгованості за штрафом; - 450 грн 00 коп. сума комісії за видачу кредиту.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення позову.

Автоматизованою системою документообігу 30.06.2026 суду для розгляду справи визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Вельможну І. В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.07.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки до позовної заяви не додано доказів надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання, копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

20.07.2026 від представника позивача Какун А. С надійшла заява про усунення недоліків з доказом надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21.07.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 06.08.2026.

31.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач зазначив, що не заперечує факту укладення кредитного договору, отримання суми кредиту у розмірі 4 500 грн 00 коп., а також визнає обов`язок по сплаті відсотків у сумі 4 860 грн 24 коп. Разом з тим, заперечує щодо стягнення з нього суми штрафу, оскільки такі нараховані неправомірно в період дії військового стану, а також заперечував проти стягнення з нього суми комісії за обслуговування кредитної заборгованості, оскільки такі положення кредитного договору є нікчемними. Також заперечував щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу заявленому позивачем розмірі, вважав такий розмір непропорційним категорії та складності справи, що розглядається та просив зменшити їх розмір до 500 грн. 00 к ( а. с. 46-54).

06.08.2026 у зв`язку з надходженням відзиву та наданням представнику позивача часу для ознайомлення з ним, судове засідання відкладено до 28.08.2026.

28.08.2026 належним чином повідомлені учасники справи не в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Какун А. С. у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 3 статі 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними копій договору про надання кредиту № 56345-12/2025 від 24.12.2025, графіку платежів, паспорту споживчого кредиту, заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту, листа генерального директора ТОВ "УПР" № 3426_260609120945 від 09.06.2026, підтверджується, що 24.12.2025 між ТОВ "СТРА ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 56345-12/2025, за умовами якого останній отримав 4 500 грн 00 коп. на строк 120 днів, до 22.04.2026; з процентною ставкою 0,90 відсотків в день на залишок заборгованості, комісія за видачу кредиту 450 грн, що складає 10 відсотків від суми кредиту, яка сплачується одноразово та нараховується при видачі кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення договору погоджена у розмірі 9 810 грн 00 коп. Договір та його складові містить електронний підпис ОСОБА_1 , в якості позичальника (а. с. 11-16).

Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 56345-12/2025 від 24.12.2025, підтверджується договором факторингу № 28042026 укладеного 28.04.2026 між ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та додатками до нього ( а. с. 17 зворот-21).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 56345-12/2025 від 24.12.2025, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 18 810 грн 00 коп., яка складається з наступного: 4 500 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 860 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 450 грн 00 коп. - сума заборгованості за комісією; 9 000 грн 00 коп. сума заборгованості за штрафами (а. с. 16 зворот-17).

Отже, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості за договором про надання кредиту № 56345-12/2025 від 24.12.2025.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Аналіз вказаних норм свідчить, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 24.12.2025 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 договору про надання кредиту № 5645-12/2025, а також подальшого укладення 28.04.2026 договору факторингу № 28042026, за умовами яких ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.

З врахування викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 500 грн 00 коп., оскільки умовами договору підтверджено надання відповідачу кредитних коштів, а відповідачем не заперечується сума вказаної заборгованості та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 4 860 грн 00 коп., які нараховані в межах строку кредитування, відповідно до умов кредитного договору, які були погоджені сторонами та розмір яких визнано відповідачем.

Щодо правомірності нарахування комісії за договором, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1.4 Розділу 4 договору про надання кредиту № 56345-12/2025 від 24.12.2025, встановлено, що комісія за надання кредиту складає 450 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема, за надання кредиту.

Виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1, частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 450 грн 00 коп., яка складає 10.00 відсотків від суми виданого кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, сплата комісії передбачена умовами кредитного договору. Підстав для відмови у її стягненні суд не вбачає.

Щодо вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафами, суд зазначає наступне.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано 9 000 грн 00 коп., як штрафу за невиконання зобов`язання, під час дії воєнного стану на території України.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що вимагається до стягнення 9 000 грн 00 коп. - штрафу, щодо якого позичальника ОСОБА_1 під час дії воєнного стану звільнено від відповідальності, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в частині стягнення вказаної суми.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованість за кредитом у розмір 4 500 грн 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 4 860 грн 00 коп.; заборгованості по комісії у розмірі 450 грн 00коп., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У задоволенні решти позову належить відмовити.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Так, в позові представником було зазначено, що судові витрати ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" складаються з суми судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме: з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 664 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено, які витрати, крім сплати судового збору, були понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази на підтвердження наявності витрат позивача під час розгляду справи.

Щодо вимоги відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає та звертає увагу відповідача, що позивачем вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу заявлено не було, а відтак питання щодо розподілу судових витрат судом за надання правничої допомоги не вирішувалося.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором про надання кредиту № 56345-12/2025 від 24 грудня 2025 року у розмірі 9 810 (дев`ять тисяч вісімсот десять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 1 388 (одну тисячу триста вісімдесят вісім) грн 44 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позову належить відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне рішення складене та підписане 28.08.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуючий: