Ухвала суду № 139299400, 28.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7999/26

Провадження №2/639/3520/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

28 серпня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АЛІСТА» до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: Харківське міське управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2021 року представник позивача ТОВ Фірма «АЛІСТА» - Семененко В.Я. звернулася до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом до ГУ НП в Харківській області, третьою особою зазначивши Харківське міське управління МВС України в Харківській області, в якій просить суд скасувати арешт (обтяження), накладений постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (в теперішній час ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області) Мельника І.В. від 24 вересня 2010 року у кримінальній справі №65100579, з усього майна ТОВ ФІРМА «АЛІСТА», в тому числі, з нежитлових приміщень першого поверху №4, 4-а, 5, 6 літ. «А-2» та нежитлових приміщень першого поверху №4, 5, 5-а, 6, 6-а, 6-б літ. «Г-1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати арешт (обтяження) зареєстрований 24 січня 2011 року із всього нерухомого майна ТОВ фірма «АЛІСТА», в тому числі розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 41, як такі, що не мають правових підстав для подальшого існування. Як вказано позові, арешт накладено в рамках кримінального провадження.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Дослідивши надані матеріали позову, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у вказаній цивільній справі, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені в частині першій ст. 19 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, крім справ, розгляд яких прямо визначений за правилами іншого судочинства. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт накладено в рамках кримінального провадження №65100579 слідчим СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (в теперішній час ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області) Мельником І.В.

Порядок скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, передбачений ст.174 КПК України. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Зважаючи на викладене, питання про накладення та зняття арешту за кримінальним провадженням має вирішуватися саме в рамках такого провадження, зокрема законність накладення арешту в рамках кримінальної справи (провадження), або наявність чи відсутність підстав для зняття такого арешту, не відноситься до компетенції суду в порядку цивільного судочинства. Суд при розгляді цивільної справи не може приймати з цього приводу рішення по суті питання (навіть й про відмову у задоволенні позову), оскільки таке рішення передбачає оцінку питань поза межами компетенції суду в рамках цивільного судочинства.

Чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження. Разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у поряду цивільного судочинства.

У разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її права власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії, та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства.

І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 127/21463/19 (провадження № 61-5915св20) від 01.02.2021 року.

З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а питання про звільнення майна з-під арешту повинно вирішуватись у порядку кримінального судочинства.

Оскільки позовна заяваТОВ Фірма «АЛІСТА» про звільнення майна з-під арешту підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України, у відкритті провадження слід відмовити.

Згідно з ч.2-5 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Згідно з квитанцією №8130-3219-3841-8480 від 27.08.2026 року позивачем ТОВ Фірма «АЛІСТА» сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відтак, сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу разом з матеріалами позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 133, 186, 260, 261, 272, 353 ЦПК України, ст. 174 КПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АЛІСТА» до Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: Харківське міське управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про звільнення майна з-під арешту відмовити.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «АЛІСТА», ЄДРПОУ:23323740 сплачений за квитанцією №8130-3219-3841-8480 від 27.08.2026 року судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена вапеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28.08.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова