Рішення № 139299375, 28.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14296/26

Провадження № 2-о/638/313/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

представника заявника Прокопенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Ізюмська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

Адвокат Прокопенко Юлія Олегівна звернулась до Шевченківського районного суду міста Харкова в інтересах ОСОБА_1 із заявою, в якій просить, з урахуванням уточнень, встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який народився в с.Пимонівка Ізюмського району Харківської області, договору купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Пимонівка Ізюмського району Харківської області на земельній ділянці Левківської сільської ради народних депутатів Ізюмського району Харківської області, посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Зелінською Т.І. 20 березня 1996 року за №1-603.

В обґрунтування вимог заявник посилається на те, що ОСОБА_1 20 березня 1996 року з ААП «Світанок» укладений договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями жилою площею 86 кв.м. Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори р.№1-603. Разом із тим, в договорі купівлі-продажу прізвище заявника вказано як « ОСОБА_2 ». Зазначає, що заявник у вказаному будинку постійно мешкає тривалий час, будинок був побудований в 1957 році та відповідно до запису в по господарській книзі №11 на праві власності належить заявнику. Але право власності на вказаний будинок не було зареєстровано у встановленому законом порядку. В червні 2026 року заявник звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради із заявою про реєстрацію майна відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141. Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Мітіної В.В. від 10 червня 2026 року №85279699 заявнику було відмовлено в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що у договорі купівлі-продажу прізвище власника зазначено як « ОСОБА_2 », тобто прізвище заявника не співпадає з даними паспортного документу. Вважає, що розбіжності в написанні прізвища пов`і з тим, що до недавнього часу російська мова була офіційною мовою, тому різні документи виписувались різними мовами, в різних варіантах і перекладались з української мови на російську і навпаки в різних варіантах.

Також зазначає, що з 1996 року заявник є власником житлового будинку з надвірними будівлями в с.Пимонівка Ізюмського району Харківської області на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори 20.03.1996 року №1-603. У звязку із розбіжностями в написанні прізвища в документах заявник вимушений звернутись до суду із даною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву з підстав, зазначених у ній.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся.

Розглянувши заяву, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав у ААП «Світанок» житловий будинок з надвірними будівлями жилою площею 86 кв.м, що підтверджується копією Договору купівлі-продажу від 20.03.1996 року, посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі за р.№1-603.

Крім того, відповідно до виписки з погосподарського обліку від 22.09.2025 року №59 житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі запису в погосподарській книзі №11 на 2021-2025 роки.

Також відповідно до виписки з погосподарського обліку від 22.09.2025 №60 на підставі запису в погосподарській книзі №11 на 2021-2025 року, особовий рахунок № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 у постійному користуванні ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,15 га..

Згідно з архівними матеріалами КП «Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» Харківської області станом на 01.01.2013 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстрація права власності не значиться, що підтверджується довідкою від 24.04.2026 року №140.

Розпорядженням начальника Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області від 26.02.2026 року №0385-ВС житловому будинку, який знаходиться в с.Пимонівка Ізюмського району та належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 20.03.1996 року, посвідченого Ізюмською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 1-603 присвоєно адресу АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що у правовстановлюючому документі Договорі купівлі-продажу від 20.03.1996 року, посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори р.№1-603 прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_2 ».

При цьому у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Ізюмським МВ ГУМВС України в Харківській області 02.12.2008 року, та картці платника податків прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_3 ».

Таким чином, вбачаються розбіжності у написанні ім`я заявника у паспорті громадянина України та договорі купівлі-продажу нерухомого майна, у зв`язку з чим останній звернувся до суду із вказаною заявою.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Мітіної В.В. від 10 червня 2026 року №85279699 заявнику відмовлено в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що у договорі купівлі-продажу прізвище власника зазначено як « ОСОБА_2 » та прізвище заявника не співпадає з даними паспортного документу.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Досліджені докази вказують на те, що у правовстановлюючому документі, а саме у договорі купівлі-продажу від 20.03.1996 року, який посвідчений державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за р.№1-603, допущено помилку у написанні прізвища заявника ОСОБА_1 , усунення якої є неможливим в позасудовому порядку, тому наявними є підстави для встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому дані розбіжності виникли у зв`язку з невірним перекладом прізвища заявника, вчиненого в документах, що видавалися державними органами у різні періоди часу.

Встановлення факту належності вказаного документу для заявника має юридичне значення, оскільки наявність такої розбіжності порушує право власності на належне йому майно, а відтак суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_4 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який народився в с.Пимонівка Ізюмського району Харківської області, договору купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Пимонівка Ізюмського району Харківської області на земельній ділянці Левківської сільської ради народних депутатів Ізюмського району Харківської області, посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Зелінською Т.І. 20 березня 1996 року за №1-603.

Судові витрати залишити за заявником.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відомості про учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: Ізюмська міська рада Харківської області, ЄДРПОУ 26201641, Харківська область, м.Ізюм, вул.Центральна буд.1.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк