Рішення № 139299359, 17.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20710/24

Н/п 2/638/920/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Заварзи Т. В., за участю секретаря судового засідання Шевченко Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Кіріченко Віталій Михайлович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 04 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н та приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку. Позивач зазначає, що на підставі вказаної заяви відповідачці було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку номер НОМЕР_1 зі строком дії до 12/15 типу «Універсальна», на яку встановлено початковий кредитний ліміт, збільшений у подальшому до 50 000,00 грн. Після спливу строку дії першої картки відповідачці для можливості користування рахунком додатково видано кредитні картки: номер НОМЕР_2 (строк дії 08/16, тип Універсальна), номер НОМЕР_3 (строк дії 12/16, тип Універсальна з фото), номер НОМЕР_4 (строк дії 05/16, тип Універсальна mini), номер НОМЕР_5 (строк дії 08/15, тип Універсальна WORLD), номер НОМЕР_6 (строк дії 05/17, тип Універсальна GOLD), номер 5363542305416688 (строк дії 08/19, тип Універсальна WORLD), номер НОМЕР_7 (строк дії 07/23, тип Універсальна WORLD).

Позивач вказує, що 17 серпня 2020 року клієнт підписав Паспорт споживчого кредиту, а 18 лютого 2022 року відповідачкою в системі самообслуговування «Приват24» підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг за допомогою одноразового пароля (OTP), на підставі чого погоджено суттєві умови користування кредитним рахунком за процентною ставкою 40,8 % річних. На момент підписання заяви від 18 лютого 2022 року заборгованість відповідачки становила 46 457,94 грн. Відповідачка належним чином не виконувала зобов`язання щодо своєчасного повернення коштів, у зв`язку з чим станом на 16 жовтня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 54 757,26 грн, яка складається з 44 989,21 грн заборгованості за тілом кредиту та 9 768,05 грн заборгованості за простроченими відсотками.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 04 квітня 2012 року станом на 16 жовтня 2024 року у розмірі 54 757,26 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання не з`являється, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позовну заяву суду не надала.

У зв`язку з чим суд ухвалив рішення при заочний розгляд справи. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

04 квітня 2012 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Відповідно до змісту анкети-заяви відповідачка погодилася з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Суд встановив, що підписана відповідачкою анкета-заява від 04.04.2012 не містить будь-яких умов щодо суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом, порядку їх нарахування, сплати неустойки (штрафів, пені) та інших суттєвих умов кредитування.

До позовної заяви позивач додав Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг» та Витяг з Тарифів. Дослідженням наданих матеріалів встановлено, що зазначені витяги підпису ОСОБА_1 не містять, матеріали справи не містять доказів ознайомлення відповідачки з цими умовами та тарифами при підписанні заяви від 04.04.2012.

Крім того, позивачем до позовної заяви долучено роздруківку Паспорта споживчого кредиту від 17 серпня 2020 року. Дослідженням його змісту встановлено, що вказаний документ містить загальну інформацію та альтернативні варіанти кредитування одночасно для широкого переліку різних кредитних продуктів (карток «Універсальна», «Універсальна Gold», Platinum, MC World Black Edition, Visa Signature, MC World Elite, Visa Infinite) із різними процентними ставками: від 37,2 % до 43,2 % річних. Жодних позначок щодо вибору споживачем конкретного продукту документ не містить. При цьому у графі «Підпис споживача» міститься виключно друкований машинописний напис: «17.08.2020 12:45:03 ОСОБА_1 Цей документ підписаний з використанням ОТР пароля». Жодних первинних електронних доказів у розумінні статті 100 ЦПК України щодо формування, направлення та введення споживачем одноразового ідентифікатора банком суду не надано.

Також позивачем надано роздруківку Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 18 лютого 2022 року. Дослідженням її змісту встановлено, що в розділі 1 «Істотні умови Договору Кредитні картки» наведено диференційовані розміри базової процентної ставки для різних типів карток (42,0 % річних для карток «Універсальна» та 40,8 % річних для карток «Універсальна Gold»), а також підвищені ставки у разі неповернення кредиту (84,0 % та 81,6 % відповідно). Разом із тим, сама заява не містить зазначення чи вибору конкретного типу картки, який надавався чи діяв у відповідача, а до матеріалів справи не долучено довідки щодо типу та реквізитів діючої платіжної картки, яка обслуговувалася банком на момент формування документа. Водночас у графі «Підпис Клієнта» роздруківки заяви міститься виключно друкований машинописний напис: «підписано ОТП 18.02.2022 14:28». Жодних первинних технічних логів передачі даних, електронних файлів автентифікації та фіксації введення одноразового пароля відповідачкою позивачем суду надано не було.

З наданої банком виписки за особовим картковим рахунком відповідачки за період користування коштами встановлено, що за час дії договору позивачем було безпідставно нараховано та списано з карткового рахунку відповідачки кошти у загальній сумі 40 143,37 грн відсотків, які не були погоджені сторонами у передбаченому законом порядку.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 16.10.2024 визначена банком у загальному розмірі 54 757,26 грн, з яких 44 989,21 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 768,05 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Інші докази, на підставі яких суд може встановити факти, що стосуються обставин справи, що розглядається, у матеріалах справи відсутні.

Всебічно та повно дослідивши обставини справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України). За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений та на які надав згоду.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи, розміщені на сайті банку, не можуть вважатися складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо вони не містять підпису позичальника і в самій анкеті-заяві відсутні прямі вказівки на погодження конкретних розмірів процентів, неустойки чи комісій. Надані позивачем витяги з Умов і Тарифів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, узгоджена сторонами, оскільки їх зміст залежав виключно від волевиявлення банку, який мав змогу вносити зміни та долучати редакції у найбільш сприятливому для себе вигляді. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та покладав би на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного зобов`язання.

Оцінюючи наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту від 17 серпня 2020 року, суд застосовує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20), згідно з яким ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» паспорт споживчого кредиту є лише способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця щодо надання споживачу інформації про умови кредитування, а не правочином, що породжує цивільні права та обов`язки, а отже, він не може бути правовою підставою для нарахування та стягнення процентів.

Оцінюючи надану позивачем роздруківку Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 18 лютого 2022 року, суд керується вимогами Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним та підписаним за умови використання сторонами електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Якщо договір укладається за допомогою одноразового ідентифікатора, банк як суб`єкт, що використовує такі технології, зобов`язаний надати суду беззаперечні докази генерації такого коду, направлення його у SMS-повідомленні на верифікований номер мобільного телефону клієнта та успішного введення коду позичальником.

Відповідно до статті 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом. Позивачем суду не надано ані електронного документа з підтвердженим кваліфікованим електронним підписом, ані первинних технічних логів і протоколів автоматизованої системи банку, які б підтверджували факт відправки та використання OTP-пароля відповідачкою 18.02.2022 о 14:28. Машинописний напис «підписано ОТП 18.02.2022 14:28» у роздруківці сформований банком в односторонньому порядку і за відсутності технічних засобів перевірки не є допустимим доказом волевиявлення споживача на зміну договору. Крім того, наявність у Заяві диференційованих ставок для різних типів карток (42,0 % та 40,8 %) за відсутності доказів типу фактично виданої відповідачці картки виключає можливість встановлення судом конкретного погодженого розміру ставки.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом у сумі 9 768,05 грн задоволенню не підлягають.

Дослідженням виписки за картковим рахунком ОСОБА_1 встановлено, що банком за час обслуговування карткового рахунку безпідставно нараховано та списано з відповідачки кошти на загальну суму 40 143,37 грн відсотків. Оскільки зазначені нарахування здійснені за відсутності належним чином погоджених умов щодо сплати відсотків, сума безпідставно утриманих банком коштів (40 143,37 грн) підлягає зарахуванню на погашення фактично отриманих відповідачкою кредитних коштів (тіла кредиту).

Враховуючи, що заборгованість за тілом кредиту становить 44 989,21 грн, а розмір коштів, які підлягають зарахуванню у рахунок його погашення, складає 40 143,37 грн, залишок непогашеної відповідачкою заборгованості за фактично отриманим тілом кредиту становить 4 845,84 грн (44 989,21 грн - 40 143,37 грн).

Відповідно до частини другої статті 530, статей 526, 1049 ЦК України боржник зобов`язаний повернути кредитодавцеві фактично отриману суму кредиту. Оскільки відповідачка не повернула отримані кошти в повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення непогашеного залишку тіла кредиту в розмірі 4 845,84 грн підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та стягнення прострочених відсотків у сумі 9 768,05 грн слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (із застосуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Оскільки ціна позову складала 54 757,26 грн, а позов задоволено на суму 4 845,84 грн, що становить 8,85 % від заявлених вимог (4 845,84 грн / 54 757,26 грн * 100 %), з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову у розмірі 214 грн 38 коп. (2 422,40 грн * 8,85 %).

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 15, 16, 203, 204, 526, 530, 626-629, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні довірчі послуги», статтями 4, 12, 13, 81, 100, 141, 223, 247, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04 квітня 2012 року у розмірі 4 845 грн 84 коп. (чотири тисячі вісімсот сорок п`ять гривень 84 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 214 грн 38 коп. (двісті чотирнадцять гривень 38 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя Тетяна ЗАВАРЗА