Рішення № 139299223, 26.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/369/25

провадження №: 2/398/166/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Дубровської Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тараненко А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних,

В С Т А Н О В И В:

КП «Теплокомуненерго» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних в загальному розмірі 42361,75 грн. та судові витрати в розмірі 3 028,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що КП «Теплокомуненерго» перебуває з боржником у фактичних договірних відносинах, про що свідчить відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак є споживачем теплової енергії, що надається до вказаного житла. Відповідач не виконує належним чином покладені на нього обов`язки по сплаті комунальних послуг, у зв`язку з чим станом на 01.01.2025 року виникла заборгованість в загальному розмірі 42361,75грн., яка складається з: 41422,96 грн. заборгованість за послуги з опалення; 75,02 грн. заборгованість за абонентське обслуговування; 179,84 грн. 3% річних; 683,93 грн. індекс інфляції.

21.04.2025 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена, причин неявки суду не повідомила.

Як вбачається з відзиву наданого відповідачем, заявлені позовні вимоги вона визнає частково, а саме в сумі 20711,48 грн., посилаючись на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була придбана у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, зауважує, що на розгляді в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області перебуває цивільна справ за позовом ОСОБА_2 до неї про поділ майна подружжя, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . А тому відповідач вважає, що нести боргову відповідальність перед позивачем повинні нести обидва власника квартири.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідач є власником та зареєстрована у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 332 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами (ст. 67 ЖК України).

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги, а саме: послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач, серед іншого, зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем (ст. 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку . У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» №830 від 21.08.2019 року надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктами 35-37 зазначеної Постанови визначено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір) розміщено на офіційному веб сайті КП «Теплокомуненерго» за посиланням: https://kpteplo.wixsite.com/olexandriyateplo, відповідно до якого даний договір є публічним договором приєднання (п. 2 Договору). Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (п.4 Договору).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ч.1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Між сторонами укладено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 Договору). Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 31 Договору).

Відповідно до пунктів 34, 41 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, відповідач не виконує належним чином покладені на нього обов`язки по сплаті отриманих комунальних послуг, у зв`язку з чим за період з січня 2022 року до грудень 2024 року виникла заборгованість в загальному розмірі 42361,75грн., яка складається з: 41422,96 грн. заборгованість за послуги з опалення; 75,02 грн. заборгованість за абонентське обслуговування; 179,84 грн. 3% річних; 683,93 грн. індекс інфляції.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання тобто боржник сплачує борг з урахуванням рівня інфляції та три відсотки річних за прострочення зобов`язання.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12 та від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

Твердження відповідача, щодо несення боргової відповідальність перед позивачем обома власниками квартири не знайшли свого підтвердження, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно із ч.1,2 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Участь кожного співвласника у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна означає необхідність несення витрат, які є об`єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані, тобто для підтримання його технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості.

Кожен співвласник зобов`язаний брати участь в у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Відповідач зазначає, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була придбана у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.08.2025 року, 04 березня 2025 року адвокат Гулий Андрій Васильович звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Вказаним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, задоволено. Визнано у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 65,2 кв.м., у тому числі житловою площею 37,9 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати у розмірі 4769,74 грн.

Проте, з позовною заявою Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних, звернулося до суду 24.01.2025 року, та просить стягнути заборгованість, яка утворилася за період з січня 2022 року до грудень 2024 року.

Таким чином, твердження відповідача про те, що ОСОБА_2 також повинен нести боргову відповідальність перед позивачем не знайшло свого підтвердження під час розгляду цивільної справи.

Оскільки відповідач, як споживач, не виконав передбачені договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за фактично отримані комунальні послуги, то позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76 82, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Перспективна, буд. 32а, код ЄДРПОУ 00185330) заборгованість за період з січня 2022 року до грудень 2024 року в загальному розмірі 42361,75грн., яка складається з: 41422,96 грн. заборгованість за послуги з опалення; 75,02 грн. заборгованість за абонентське обслуговування; 179,84 грн. 3% річних; 683,93 грн. індекс інфляції.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Перспективна, буд. 32а, код ЄДРПОУ 00185330) судовий збір в розмірі 3028 ( три тисячі двадцять вісім) 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Дубровська Н.М.