Рішення № 139298986, 28.08.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1171/26

Номер провадження 2/350/951/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 серпня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №06.04.2025-100000863 від 06 квітня 2025 року у розмірі 5 100,00 грн, а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат, пов`язаних із направленням відповідачці копії позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 150,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 квітня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06.04.2025-100000863 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 2 500,00 грн строком на 217 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 08 листопада 2025 року. Умовами договору передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день у наступних чергових періодах. Також договором передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 9 % від його суми - 225,00 грн, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачці кредитні кошти у сумі 2 500,00 грн на зазначений нею банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 06 квітня 2025 року. Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконала. При цьому 06 лютого 2026 року нею здійснено часткову сплату за кредитним договором у розмірі 3 200,00 грн, яку позивачем враховано при визначенні остаточного розміру заборгованості.

Станом на день звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 5 100,00 грн, з яких: 2 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 325,00 грн - заборгованість за процентами; 275,00 грн - заборгованість за додатковою комісією за обслуговування кредитної заборгованості.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору позивач просить стягнути з неї зазначену заборгованість та понесені судові витрати.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час розгляду справи судом повідомлялася у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надала, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у її відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 06 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06.04.2025-100000863, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 2 500,00 грн строком на 217 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 08 листопада 2025 року.

Умовами кредитного договору передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом у наступних чергових періодах. Також договором передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 225,00 грн, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону, зазначений нею під час реєстрації в інформаційній системі кредитодавця. Під час укладення договору ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію за допомогою системи BankID Національного банку України.

На виконання умов договору 06 квітня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» перерахувало відповідачці кредитні кошти у розмірі 2 500,00 грн на зазначений нею банківський рахунок, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачка зобов`язувалася своєчасно повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти та передбачені договором комісії у строки та порядку, визначених договором.

Як убачається з матеріалів справи, 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 здійснила часткову сплату за кредитним договором у розмірі 3 200,00 грн, яку позивачем враховано при визначенні остаточного розміру заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на день звернення до суду заборгованість відповідачки за кредитним договором №06.04.2025-100000863 становить 5 100,00 грн, з яких: 2 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 325,00 грн - заборгованість за процентами; 275,00 грн - заборгованість за додатковою комісією за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачкою умов кредитного договору та погашення заборгованості за ним, що стало підставою для звернення ТОВ «Споживчий центр» до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконана.

Оскільки відповідачкою не надано доказів про виконання свого обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат:

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а також понесено витрати, пов`язані з направленням відповідачці копії позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення, у розмірі 150 грн, що підтверджується наявними у справі доказами.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці копії позовної заяви з додатками, у розмірі 150 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №06.04.2025-100000863 від 06 квітня 2025 року у розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці позовної заяви з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 150 (сто п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: